2.1.3 Документальне оформлення надання кредиту.
Як тільки прийнято рішення про видання кредиту, банк підписує кредитну угоду з постачальником.
Кредитна угода – це угода, яка визначає права та обов'язки обох сторін у зв'язку з видачею кредиту. У кредитній угоді банк бере на себе обов'язки дати у розпорядження постачальника на узгоджений період часу деяку суму грошей, а позичальник у свою чергу бере на себе такі зобов'язання:
- використати гроші на умовах визначених угодою;
- заплатити усі збори у зв'язку з виданим кредитом;
- повернути основну суму боргу та відсотки у погоджений період часу.
Відсотки – це платіж, який здійснюється постачальником на користь кредитора у вигляді плати за використання грошових засобів або майна. Зокрема, це плата за використання грошових засобів, отриманих у кредит.
У випадку змін облікової ставки умови угоди можуть пред'являтися, тільки на основі взаємної згоди кредитора та позичальника.
Одностороннє змінення умов угоди допускається тільки у випадках, передбачених Законом.
Кредитна угода зобов'язана включати в себе:
- визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати гроші у розпорядження позичальника та обов'язки позичальника повернути суму з відсотками;
- суму кредиту;
- графік повернення кредиту;
- розмір відсоткової ставки та зобов'язання при яких вона може бути змінена;
- суми комісійних на виданий кредит;
- належні банку виплати у зв'язку з використанням кредиту та забезпечення даного кредиту заставою;
- умови використання кредиту позичальником;
- час виплати кредиту;
- обов'язки позичальника надавати банку довідки та документи про його фінансовий та діловий стан.
Необхідні відомості про позичальника та інформація про отримання банком при оформленні кредиту, систематизується у кредитній справі позичальника, у якій документи групуються таким чином:
матеріали з надання кредиту (кредитний договір, боргові зобов'язання, гарантійні листи тощо);
фінансово-економічна інтеграція (бух. Баланси, звіти про фінансові результати, бізнес-плани тощо);
матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм тощо).
Забезпечення кредиту оформлюється: заставою, поручництвом, гарантією, страхуванням та іншими формами.
Забезпечення може оформлюватися трьохсторонньою угодою: банк – гарант - (поручитель; страхова організація) – позичальник.
Вартість активів, які передані для застави повинна складати як правило вдвічі більше суми кредиту. Таке забезпечення оформлюється договором застави (завірений нотаріально).
Розглянемо приклади відображення в обліку відповідно до П(с)БО довгострокових кредитів банків для різних варіантів погашення заборгованості по кредитах і відсотків за їх використання. Розпочнемо з найбільш простого варіанту.
Приклад 1.
30 квітня 2000 р. торговельному підприємству наданий кредит у розмірі 600000 грн. терміном на 3 роки під 30% річних. Умовами кредитного договору передбачено, що заборгованість по основній сумі боргу погашається в кінці терміну дії кредитного договору, тобто 30 квітня 2003 року, а відсотки за користування кредитом виплачуються щорічно.
Графік погашення заборгованості по основній сумі кредиту і виплати відсотків за кредит можна подати таким чином:
-
Дата
Повернення основної суми кредиту, грн.
Виплата відсотків за кредит, грн.
30.04.2001 р.
-
180000
30.04.2002 р.
-
180000
30.04.2003 р.
600000
180000
Разом
600000
540000
Хоча відсотки за користування кредитом і повинні сплачуватися один раз на рік, їх необхідно нараховувати і відображати у фінансовій звітності: у формі №1 “Баланс” - на дату балансу, у формі №2 “Звіт про фінансові результати” - за звітний період. Слід зазначити, що в такій вимозі немає нічого нового - відсотки за кредити банки і сьогодні нараховують як мінімум один раз на місяць, один раз на квартал чи один раз на рік.
Для кредитного договору, що розглядається, наприклад, на 30.09.2000 р. - дату першого балансу після набуття чинності П(с)БО 11, - нараховані відсотки будуть становити суму 75000 грн., яка буде відображена у рядку 610 “Інші поточні зобов’язання” форми №1 “Баланс” і в рядку 140 “Фінансові витрати” форми №2 “Звіт про фінансові результати”.
Що стосується основної суми кредиту, то нагадаємо вимогу П(с)БО 11 відображати в балансі довгострокові зобов’язання за їх справжньою вартістю.
Спробуємо визначити, чому дорівнює справжня вартість зобов’язання на 30.09.2000 р. Згідно з укладеним договором про надання кредиту в кінці терміну дії цього договору, а саме 30.04.2003 р., підприємство повинне повернути суму кредиту в розмірі 600000 грн., а протягом трьох років щорічно сплачувати відсотки в розмірі 180000 грн. За термінологією концепції справжньої вартості для визначення справжньої вартості зобов’язань за кредитним договором необхідно знайти справжню вартість простої величини і справжню вартість ануїтету.
Справжня вартість простої величини 600000 грн., що виплачується 30.04.2003р. (через 31 місяць з дати балансу) по кредиту, отриманому під 30% річних (2,5 % на місяць), дорівнює:
Справжня вартість ануїтету 180000 грн., які виплачуються щорічно протягом трьох років (точніше, 15000 грн. на місяць, що нараховуються в кінці кожного місяця дії кредитного договору протягом 31 місяця), дорівнює:
Разом справжня вартість загальних зобов'язань за кредитним договором, що розглядається, на 30.09.2000р. і складе основну суму кредиту 600000 грн. (279060грн. + 320940 грн.), цю суму слід відобразити у рядку 440 “Довгострокові кредити банків” у формі №1 “Баланс”.
Відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з отримання і погашення кредиту і відсотків за кредит подане в таблиці.
Для синтетичного обліку використовується журнал 2.
Другий розділ призначений для обліку розрахунків по кредитах банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, і по позиках, строк погашення яких минув, облік ведеться на рах. 60.
У залежності від видів короткострокових позик і кредитів, а також валют, у яких вони надаються, рах. 60 має низку субрахунків.
Для позик і кредитів у національній валюті:
601 “Короткострокові кредити банків в національній валюті”
603 “Відстрочені короткострокові кредити банків в національній валюті”
605 “Прострочені позики в національній валюті”
Для позик і кредитів в іноземній валюті:
602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”
604 “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”
606 “Прострочені позики в іноземній валюті”.
Таким чином, субрахунки 601-604 призначені для обліку короткострокових банківських кредитів, а субрахунки 605 і 606 – для обліку інших позикових коштів, по яких були порушені строки погашення.
У розділі третьому журналу відображаються аналітичні дані до рахунків 50 і 60 у розрізі субрахунків, затверджених Інструкцією № 291.