3. Складові частини швейної машини

Промислова швейна машина (рис. 6) складається із го­ловки машини 1; промислового стола 2; індивідуального приводу 3. В машині може бути пристрій 4, розташований на кришці стола 2 для намотування нижньої нитки на шпулю (у сучасних машинах човникового стібка цей пристрій розташовують у рукаві машини).

Рис.6

Рис. 7

Головка швейної машини (рис. 7) має фронтальну частину 1; голку 2; платформу 3; стійку рукава 4; махове колесо 5 для передачі обертового руху від електроприводу до головного валу, рукав 6. Відстань а від траєкторії руху голки 2 до стійки рукава 4 називають вильотом машини. Ця відстань визначається габаритом виробу, який можна розмістити на платформі машини справа від голки.

Головка швейної машини 1 встановлюється в розрізі 5 криш­ки 6 (рис. 8). Промисловий стіл складається з двох стійок 11, скріплених між собою боковими 20 та 22, поздовжніми попере­чинами. Для підвищення жорсткості стійки 11 та поперечини 23, їх з'єднують за допомогою відкосів 21. В стійках 11 болтами за­кріплені траверси 8, а до них прикріплена кришка стола 6

Роз'ємне жорстке закріплення кришки 6 дозволяє регулювати розташування кришки по вертикалі. На кришці закріплений світиль­ник місцевого освітлення 4 з вимикачем 3. Головка швейної машини у розрізі 5 кришки стола 6 закріплена на двох шарнірних петлях 2. Це дозволяє при вимкнутому електродвигуні підняти та повернути головку машини 1 від працюючого, виклавши її над поверхнею стола 6 у неробочому стані. Це необхідно, якщо виникає потреба почистити деталі машини під платформою, змастити їх та відрегулювати. На кришці 6, справа від паса 26, може бути закріплений авто­матичний пристрій 25 для намотування ниток на шпулю.

Рис. 8

Такий пристрій може бути вмонтований і в рукаві машини. На кришці 6 справа розташована стійка 28 для бобіни верхньої нит­ки (або для кількох ниток, найчастіше двох, 28, а та 28, б.

Зліва, під кришкою 6, у двох утримувачах, розташований ящик 7 для збереження бобін, шпулей, викруток та іншого при­ладдя для роботи з машиною. Під кришкою 6 у двох кронштей­нах утримується вал колінного важеля 15 для підйому лапки ножним способом. На поперечнику 18 на двох кронштейнах ут­римується педаль 16 з гумовим килимком або гумовим покриттям. Педаль за допомогою ланцюжка (тяги) 17 з'єднується з важелем 19 індивідуального приводу електродвигуна. Привід закріплений знизу на кришці 6 болтами за машиною справа. Знизу, справа від працюючого, до кришки б прикріплений перемикач 24 для вмикання та вимикання електродвигуна машини. Зліва на попе­речині 22 закріплений утримувач 10 маслянки 9. Знизу на стійку 11 одягнені гумові башмаки 12, які ізолюють промисловий стіл від підлоги. Заземлення корпусу електродвигуна здійснюється шля­хом його підключення до джерела постачання, оснащеного нульо­вим проводом.

4. Основні робочі деталі швейної машини

Для виконання човникового або ланцюгового стібка в кож­ній машині існують основні робочі деталі. Основними робочими деталями швейної машини (ОРД) нази­ваються деталі, які безпосередньо утворюють стібок та строчку, тобто виконують основну роботу машини. У машині човникового стібка основними робочими деталями є:

• голка: 1—проколює тканину; 2—проводить верхню нитку до човника; 3—утворює петлю-напуск з верхньої нитки;

• човник: 1—захоплює петлю верхньої нитки; 2—переплітає верхню нитку з нижньою; 3—кріпить шпулетримач;

• ниткопритягувач стри­жневий або кулачковий: 1—подає нитку голці та човнику; 2—скорочує петлю верхньої нитки; 3—затягує стібок;

• лапка шарнірна: притискує тканину до голкової пластини та рейки;

• зубчаста рейка: переміщує тканину на довжину стібка.

Залежно від будови та при­значення машини основними робочими деталями також можуть бути: витискувач, гудзикотримач, розширювач тощо.

ОРД повинні бути чистими, правильно закріпленими та взаємовідрегульованими. Якість швейних виробів залежить від стану основних робочих деталей швейної машини, вимоги до них нескладні. ОРД обов'яз­ково повинні бути непошкодженими, а деталі, що піддаються тертю, ма­ють вчасно змащуватися.

Лекція. Деталі та механізми швейних машин

1. Деталі для з’єднання ланок машин.

2. Деталі для передачі обертового руху.

3. Механізми для передачі руху.

4. Механізми для передачі та перетворення руху.

Щоб вивчити будову та основні регулювання базової універсальної машини 1022 кл. ОЗЛМ, ознайомимося з деталя­ми швейних машин. Залежно від конструкції (будови) швейних машин всі деталі можна поділити на типові та специфічні.

Типові деталі—це такі, які зустрічаються в усіх машинах або у більшості з них.

Специфічні деталі—це такі, які застосовуються тільки в да­ній машині або в її модифікаціях.

Деталь—це виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування збірних операцій, наприклад: гвинт 8, вал 1, шатун З, кривошип 2, втулка 9, 7 тощо (рис. 9), гайка 8 (рис. 10).

Ланка—це одна, дві або кілька деталей, що жорстко скріплені між собою і не можуть рухатися відносно одна одної. Наприклад: шатун з голковим підшипником 10, повзун 4, палець поводка 5 та поводок 6 та ін. (див. рис. 9), вал 6 з коромислом 7 (див. рис. 10).

Механізм – це дві або кілька з'єднаних між собою ланок, які не мають жорсткого скріплення і можуть здійснювати під дією прикладених сил певні цілеспрямовані рухи. Механізм приво­дить в дію основні робочі деталі машини – голку, човник, ниткопритягувач, зубчасту рейку. Основними виконавчими механіз­мами у швейних машинах є механізми голки, човника, ниткопритягувача, переміщення тканини, ножа тощо.

Машина приводиться в дію від електродвигуна, який передає обертовий рух головному валу машини. Для перетворення обер­тового руху головного вала в необхідний рух кожної основної ро­бочої деталі машини застосовують кривошип 11, ексцентрики 1, шатуни 4, коромисла 5, 7, повзун 10, зубчасті шестерні 3, гвинти 9 (див. рис. 10). Ці деталі є одночасно і рухомими ланками.

Рис. 9

Рис. 10

Способи з'єднання деталей машин

З'єднання деталей — це конструктивне скріплення деталей для утворення з них механізмів, агрегатів, пристроїв та ін.

Використаємо конструктивну схему базової машини 1022 кл. ОЗЛМ, зображеної на рис. 90, щоб визначити деталі з'єднання машинних ланок.

Жорсткі з'єднання — це такі з'єднання, за яких одна деталь відносно іншої не може мати ніяких переміщень. Наприклад: з'єднання кривошипа 4 та головного вала 5, коромисла 2 та вала підйому 3.

Нежорсткі з'єднання — це такі з'єднання, за яких деталь від­носно іншої може виконувати рух в певній площині. Наприклад: з'єднання шатуна 8, 9 в механізмі голки, з'єднання коромисла 10 та ниткопритягувача 11.

З'єднання бувають рухомі та нерухомі, роз'ємні та нероз'ємні. Наприклад, рухомі — вал в підшипниках. Нерухомими вважають поводок 6 на голководії 7.

Роз'ємні з'єднання дозволяють розбирати вузли без пошкоджень деталей (різьбові, шпонкові, клинові, штифтові).

До нероз'ємних з'єднань відносять з'єднання, отримані за допомогою зварювання, заклепування, запресовування. Нероз'ємні з'єднання бувають лише жорсткі (одна деталь від­носно іншої не може рухатися). До нероз'ємних з'єднань від­носять зварні та клепані з'єднання. Роз'ємні з'єднання можуть бути як жорсткі, так і нежорсткі.