4. Теорія попиту і пропозиції.

Попит — це платоспроможна потреба у певному товарі. Інакше кажучи, це сума грошей, яку покупці готові заплатити за потрібне їм благо,

Попит залежить від доходів покупців, потреби у товарах (послугах) і цін на останні, тобто він підвищується у разі зростання доходів, зниження цін або за одночасної дії цих чинників, і навпаки. Ця залежність дістала назву закону попиту.

Загалом величина попиту зумовлюється переважно ціною товару: чим нижча ціна на якесь благо, тим вищий попит на нього. Кількісну залежність попиту від зміни цін на товари називають еластичністю попиту. її вимірюють як відношення зростання обсягу попиту до зниження цін (у відсотках).

Пропозиція — це кількість товарів і послуг, які пропонуються до ) продажу на ринку за певною ціною

Пропозиція також залежить від ціни: чим вона вища, тим вища пропозиція з боку продавця, оскільки останній зацікавлений отримати якомога більше грошей від продажу товарів (послуг), що становить його економічний інтерес. Цю залежність називають законом пропозиції.

Кількісна залежність пропозиції від зміни цін на товари дістала назву «еластичність пропозиції». її вимірюють як відношення (у відсотках) зростання обсягу пропозиції до зростання цін.

Закон попиту і закон пропозиції відображують економічні інтереси суб'єктів ринку — покупців і продавців.

Узгодження цих інтересів досягається за такого стану ринку певного товару, коли за певної ціни вся його кількість може бути продана, тобто коли спостерігається ринкова рівновага. Якщо ціни на певний товар перевищать ціну рівноваги, виникне надлишок продукції. Тоді продавці змушені будуть знижувати ціни, щоб позбавитися від запасів і отримати певний прибуток для подальшого розвитку свого господарства. На зниження цін покупці зреагують додатковим попитом.

Якщо ціна реалізації буде нижчою за ціну рівноваги, виникне підвищений попит, що призведе до дефіциту. Це, з одного боку, сприятиме зростанню цін, а з другого — стимулюватиме виробництво цього товару.

5. Ціна в ринковій економіці. Сутність ціни. Методи ціноутворення

В умовах ринкової економіки успіх будь-якого підприємства або підприємця багато в чому залежить від того, як правильно вони будуть установлювати ціни на свої товари й послуги. Але це не так просто зробити, тому що на ціни впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних факторів. Сьогодні ціна може визначатися кількістю витрат на виробництво товару, а завтра її рівень може залежати від психології поводження покупців. Отже, підприємець при встановленні ціни на товар повинен ураховувати всі фактори, що впливають на її рівень, і встановити ціну таким чином, щоб дістати прибуток.

ціна – грошова вартість товару.

Метод ціноутворення - це конкретний спосіб, прийом, сукупність послідовних дій щодо визначення та обґрунтування ціни конкретного товару.

1. Метод повних витрат (собівартості) полягає в розрахунку ціни на базі всіх витрат, які, незалежно від походження, списуються на одиницю виробу. Таким чином, ціна включає реальну (фактичну) повну собівартість виробу і надбавку - цільовий прибуток.

2. метод надбавокціну товару визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки

3. Метод цільового ціноутворення- полягає у визначенні ціни як цільової для конкретного ринку з урахуванням діючих чинників або цільового прибутку.

4. агрегатний метод - ціна формується шляхом визначення цін на окремі конструктивні елементи товару. Цей метод вживають, по-перше. щодо товарів, які складаються з окремих виробів (меблеві гарнітури, столові сервізи), по-друге, щодо товарів, які складаються з окремих елементів: вузлів, деталей.