3. Об'єднання в позовній заяві кількох вимог, пов'язаних між собою.

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну .

Результатом об'єднання позовів є винесення вмотивованої ухвали, в якій суд повинен чітко визначити провадження, які об'єднуються та визначити єдине провадження, в якому будуть розглядатися вимоги.

Якщо в одній позовній заяві поєднано вимоги, які мають розглядатися в порядку різного судочинства, - суд не в праві їх розглядати разом і частину вимог, і в частині вимог, яка не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відмовляє в розгляді.

4. Порядок виправлення недоліків позовної заяви.

5. Прийняття позовної заяви судом цивільному процесі. Підстави для відмови в прийнятті позову. Правові наслідки порушення цивільної справи.

Суддя, який отримав позовну заяву, повинен з'ясувати, чи дотримані всі умови, необхідні для порушення провадження у справі. Якщо право на пред'явлення позову у особи, яка подала заяву, не викликає сумніву, в разі дотримання нею порядку подачі позовної заяви, вимог щодо її форми і змісту, сплати судового збору, суд зобов'язаний прийняти цю заяву.

Після прийняття позовної заяви суд спрямовує свою діяльність на встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Суддя повинен вирішити питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження протягом трьох днів. Цей строк обчислюється або з дня надходження позовної заяви до суду, або, якщо судом надавався строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК, - з дня закінчення встановленого строку. У разі отримання судом у порядку, визначеному ч. З ст. 122 ЦПК, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження не пізніше наступного дня після отримання цієї інформації.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; ким і до кого пред'явлено позов; зміст позовних вимог; час і місце попереднього судового засідання, якщо суддею вирішено, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо, на думку судді, проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним; пропозиція відповідачу подати в установлений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Пред'явлення позову і прийняття його судом тягне певні правові наслідки матеріального і процесуального характеру.

Матеріально-правовими наслідками прийняття позову є переривання позовної давності, присудження з дня пред'явлення позову аліментів; добросовісний володілець чужого майна повинен відшкодувати всі прибутки, які він мав або повинен був би мати з дня одержання судової повістки за позовом власника про повернення майна.

Основним процесуальним наслідком є виникнення цивільних процесуальних правовідносин у конкретній справі. Громадяни і юридичні особи стають сторонами та іншими суб'єктами правовідносин, набувають процесуальні права і обов'язки таких осіб і можуть їх реалізувати, спрямовуючи свої дії на захист суб'єктивних матеріальних прав і законних інтересів або інтересів держави. Відкриття провадження у справі - підстава для здійснення судом (суддею) всіх наступних процесуальних дій, пов'язаних з її підготовкою, розглядом і вирішенням.

На стадії відкриття провадження у справі суд крім постановления ухвали про відкриття провадження у справі також, у чітко визначених законом випадках, може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про її повернення або про відмову у відкритті провадження у справі.

Залишення заяви без руху - це надання позивачеві чи іншому заявникові можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки щодо форми та змісту позовної заяви чи порядку її подання. Зокрема, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119,120 ЦПК, та/або недодані копії необхідних документів, а також не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надається строк для усунення недоліків. Тривалість строку для усунення недоліків визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка має бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але у будь-якому випадку цей строк не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали (ч. 1 ст. 121 ЦПК).

У разі коли позивач в установлений строк усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвала про залишення заяви без руху оскарженню не підлягає. Може бути оскаржена лише ухвала про повернення заяви (п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Якщо позовна заява подана будь-ким з осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч. 1 ст. 45 ЦПК), у заяві мають бути зазначені підстави для такого подання, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені частинами 1 і 2 ст. 121 ЦПК.

Повернення позовної заяви - це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо неприйняття позовної заяви з підстав, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду при усуненні перешкод, що стали підставою для повернення заяви.

Суд повертає заяву позивачеві, якщо:

- позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

- заяву подано недієздатною особою;

- заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

- справа не підсудна даному суду. Непідсудність справи суду також може бути встановлена після отримання відповідної інформації органу реєстрації місця проживання (перебування) фізичної особи, наданої на запит суду на виконання припису ч. З ст. 122 ЦПК;

- заява про розірвання шлюбу подана під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених CK (зокрема ст. 110);

- заява подана без дотримання порядку, визначеного ч. З ст. 118 ЦПК.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 5 ст. 121 ЦПК).

Відмова у відкритті провадження у справі - це закріплене в ухвалі волевиявлення суду, яке полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі за наявності підстав, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, коли:

- заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства, і відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції;

- набрали законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Разом з тим, відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

- у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (тим самим закон надає пріоритет позову, який пред'явлено раніше);

- є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

- після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва (ч. 2 ст. 122 ЦПК).

Отже, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. У зв'язку з цим не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності тощо.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надсилається позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами, і ця відмова перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

______________ районний суд м. Києва, ___________________________________. (адреса, поштовий індекс) Цивільна справа окремого провадження № _______ суддя (П. ініціали).  Заявник: (П.І.Б.) _____________________________, ___________________________________. (адреса, поштовий індекс)