5.2. Принципи і основні елементи оперативного управління

Оперативне управління виробництвом базується на принципах, які містять в собі основні правила, положення і норми, якими повинні керуватися органи управління підприємством. Найважливішими і найбільш конкретними принципами, які стосуються безпосередньо оперативного управління виробництвом є принцип профілактики, принцип локалізації оперативного керівництва, принцип обмеження інформації і принцип оптимальності рішень.

Принцип профілактики проявляється в організації оперативної роботи щодо попередження порушень ходу виробництва. Ця робота повинна виконуватися своєчасно і систематично. В повній мірі цей принцип відноситься до ремонту машин і механізмів, і в першу чергу, до планово-профілактичного обслуговування. Принцип профілактики має також пряме відношення до створення на найважливіших ділянках виробництва нормативних запасів незавершеного виробництва, тобто оперативних запасів сировини, матеріалів, пального, запасних частин тощо.

Принцип локалізації оперативного керівництва полягає у виділенні певних зон або об'єктів для самостійного диспетчерського контролю і регулювання. Здебільшого виробничі підприємства мають для цієї мети диспетчерську службу, яка слідкує за ходом виробничого процесу, а при виявленні перебоїв або зупинок виробництва на певній дільниці, негайно вирішує складну ситуацію шляхом оперативного втручання і виправлення ситуації (див. розд.5.3).

Принцип обмеження інформації вимагає виділення і дозування необхідної інформації. Апарат управління підприємства виробляє дуже велику кількість економічних і фінансових показників, які характеризують діяльність всього підприємства і окремих його підрозділів (дільниць, цехів, служб). З цієї множини показників керівник будь-якого рівня (майстер, начальник цеху, начальник відділу, головний лісничий, директор) повинен вибрати мінімальну їх кількість для прийняття оперативного рішення на своєму рівні. Вважається, що досвідчений керівник високого рангу для прийняття оптимального управлінського рішення, як правило, використовує обмежену кількість показників, які стосуються роботи підприємства. Менш досвідчені керівники використовують велику кількість показників і здебільшого приймають рішення, яке є далеким від оптимального. Досвідчені і вмілі керівники для прийняття управлінського рішення, вибирають саме ті показники, які найповніше висвітлюють економічний і фінансовий стан підприємства (цеху, дільниці).

Висновок. Чим вищий ранг керівника, тим меншу кількість але більш узагальнених показників йому необхідно підготовити для прийняття правильного рішення.

Принцип оптимальності рішень передбачає напрацювання таких управлінських рішень, за допомогою яких були б досягнуті найкращі виробничі результати з найменшими витратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Прийняті рішення будуть результативними, якщо вони забезпечать ритмічність і безперервність роботи підприємства.

Елементи оперативного управління виробицтвом. Оперативному управлінню виробництвом притаманні такі типові для нього елементи: оперативно-виробниче планування, оперативна організація робіт, координація і регулювання, облік і контроль.

Оперативно-виробниче планування є завершальним етапом планової роботи та конкретизацією показників річного плану підприємства. На цьому етапі уточняють показники підрозділів підприємства на короткі проміжки часу (місяць, декаду, добу). Мета цього виду планування забезпечити стабільність і ритмічність виконання виробничих завдань упродовж року. В процесі оперативно-виробничого планування деталізують річні плани, конкретизують терміни виконання робіт усіма підрозділами підприємства і пов'язують їх. Основним завданням цього елемента планування є розподіл річних завдань підприємства за окремими виробничими цехами і дільницями по кварталах, декадах, добах. Зокрема, для деревообробного цеху, лісництв і лісопунктів складають наряди-замовлення, кожен з яких є планом роботи на квартал, з розбивкою по місяцях. В наряд-замовлення включають зведені планові показники виробничо-господарської діяльності цеху.

Зміст форм і показників наряд-замовлень залежать від особливостей конкретного виробництва. Так, наприклад, в наряд-замовленні лісництва на виконання лісокультурних робіт вказується площа лісових культур, склад порід, схема садіння, кількість саджанців у натуральних показниках, необхідна кількість машино-змін, запчастин, трудовитрат в людино-днях і фонд заробітної плати робітників. Для гаражу, зокрема, встановлені показники номенклатури і обсягу робіт в натуральних показниках, трудовитрати, чисельність і фонд зарплати персоналу, витрати на запчастини і ремонтні матеріали тощо.

Оперативна організація як елемент управління полягає у створенні нормальних умов для виконання планових завдань кожним підрозділом підприємства. До таких умов відносяться засоби і методи виконання, а також створення на кожному робочому місці дільниці та цеху, необхідного порядку. Проявляється цей елемент у взаємодії роботи бригад, дільниць, цехів і служб, встановленні раціонального режиму роботи підприємства в цілому і його підрозділів зокрема. Реалізується оперативна організація шляхом застосування адміністративних (накази, розпорядження), економічних (оплата праці, система стимулювання) та інших важелів впливу на працівників.

Координація і регулювання  елемент оперативного управління суть якого – розробка заходів, спрямованих на усунення відхилення фактичних показників роботи дільниць і цехів від плану. Дуже часто призупинення роботи на дільниці відбувається не з вини робітника, а в силу суб'єктивних, незалежних від нього причин. Наприклад, застаріла і зношена техніка, навіть при старанному догляді за нею часто виходить з ладу не з вини робітника, який на ній працює. В цьому випадку необхідні заходи щодо термінового ремонту цієї техніки, ліквідації простоювання, переведення на особливий режим роботи, необхідності резервних машин тощо. Водночас виникають перебої або затримки в роботі через нерегулярне забезпечення пальним, сировиною, запчастинами та ін. Необхідлність постійного регулювання виробництва призвела до організації на підприємствах диспетчерських служб.

Облік і контроль. Оперативний облік використовується для поточного спостереження за ходом виробничої діяльності підприємства. Він проводиться на місцях виконання операцій. Основу обліку складає інформація, що надходить з цехів, дільниць, робочих місць. Щоденно враховуються обсяги лісогосподарських робіт, виготовленої продукції цехами підприємства, об'єм відвантаженої і вивезеної деревини, інші показники роботи підприємства.

Контроль є засобом виявлення величини відхилення фактичних показників роботи від планових, Здійснюється в натуральному і вартісному вимірі. Контроль виконується спеціалістами або службовцями, а в деяких випадках самими робітниками безпосередньо на робочих місцях і результати передаються в диспетчерський пункт для прийняття рішень. Облік і контроль є надзвичайно важливі елементи в оперативному управлінні виробництвом.