Функції економічної теорії

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як на­уки були сформовані і її основні функції (рис. 2): пізнаваль­на, методологічна, практична, ідеологічна, виховна

1. Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкрива­ючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелек­туальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвит­ку суспільства.

2. Методологічна функція полягає в тому, що економічна тео­рія виступає теоретико-методологічною базою для цілої систе­ми економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

3. Практична функція економічної теорії зводиться до науко­вого обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціональ­ного господарювання.

4. Ідеологічна - Економічна теорія виконує її передусім через свій зміст, через висвітлення дійсності. Ідеологічна дієвість економічної теорії тим вища, чим реалістичніша оцінка, яку дає ця наука економічній дійсності, чим повніше і глибше вона її відображає і, головне, чим надійніше обґрунтовує шляхи вирішення нагальних проблем.

5. Виховна – формує економічне мислення, раціональну економічну поведінку, орієнтацію на економічні ресурси.

Метод економічної теорії

Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, за­собів і принципів, за допомогою яких досліджуються кате­горії і закони функціонування та розвитку економічних си­стем.

Якщо методологія характеризує принципи, то метод — механізми еконо­мічного аналізу, їх інструментарій.

До загальнонаукових відносяться такі елементи, як наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичне і логічне, математичні методи і моделі.

До спеціальних методів економічного дослідження відносяться: методи абсолютних та порівняльних переваг, аналіз еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання та інше.

Системний підхід комплексне вивчення, внутрішніх структурно-функціональних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв’язків.

Діалектика як метод — пізнання економічних явищ і процесів у їхньому взає­мозв'язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що джерелом розвитку є внутрішні суперечності явищ, єдність і боротьба протилежностей.

Наукова абстракція виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очи­щених (абстрагованих) від всього другорядного, випадкового, не­істотного. Результатами є формування понять, категорій, виявлення і формуван­ня економічних законів.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.

При аналізі об’єкт дослідження роз­кладається на складові, при син­тезі відбувається об'єднання різних елементів в єдине ціле.

Індукція і дедукція. Індукція — від окре­мого до загального. Дедукція — метод пізнання від загального до оди­ничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'я­зок одиничного, особливого і всезагального.

Економічний експеримент — штучне відтворення економіч­них процесів і явищ, дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість і наукових теорій і рекомендацій.

Логіка економічного дослідження:

1. Збір фактів економічного дослідження

2. Аналіз економічних явищ (фактів) узагальнення, формулювання економічних законів (категорій) – саме цим займається економічна теорія

3. обґрунтування економічної політики