3. Господарська діяльність та господарські відносини.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У процесі господарської діяльності суб’єкти господарського права вступають між собою в певні господарські відносини. Господарські відносини складаються між державою, яка здійснює управління економікою, органами виконавчої державної влади - міністерствами, відомствами, державними комітетами та між підприємствами і підприємцями.

Господарські правовідносини - це сукупність відносин, які виникають у процесі господарської діяльності між державними органами і підприємцями (підприємствами) стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг і робіт з метою отримання прибутків.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

До організаційно-господарських відносин належать відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.

4. Учасники відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб’єкти господарського права це учасники господарських правовідносин, які на основі юридично відособленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством і статутом господарську чи управлінську діяльність.

До основних суб’єктів господарювання слід віднести:

♦ підприємства всіх форм власності, державні та комунальні. унітарні підприємства, господарські товариства, підприємства колективної власності, приватні та їх структурні підрозділи;

♦ об’єднання підприємств (асоціації, трести, синдикати, концерни, корпорації, конгломерати та ін.);

♦ органи державної влади і управління з управління економікою;

♦ фінансово-кредитні установи (Національний банк, комерційні банки, ощадний банк);

♦ посередницькі організації (біржі, брокерські контори, аудиторські кампанії);

♦ фізичні особи підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підприємства.

Провідна роль серед суб’єктів господарського права належить підприємству як основній ланці народного господарства України.