3. Зв'язок рекреаційної географії з іншими науками.

В рекреаційній географії діяльність людини під час відпочинку посідає центральне місце, але при цьому рекреаційна географія визначається як комплексна наука, яка існує на стику соціології, географії, економіки, культурології, екології, саме тому має тісні міждисциплінарні зв'язки з іншими науками.

Рекреаційна географія є географічною наукою, яка входячи до складу суспільної географії, тісно пов’язана з усім комплексом географічних наук (фізичною географією і геоекологією, медичною географією, метеорологією і кліматологією, геоморфологією, картографією тощо). Разом з тим вона має нерозривні зв’язки з такими науками, як розміщення продуктивних сил і регіональна економіка, рекреалогія, соціологія, міжнародна економіка, екологія та ін.

Тісні зв’язки також має рекреаційна географія з науково-пркладними дисциплінами, як районне планування, містобудування, які вирішують проблеми регіонального планування й організації місць відпочинку.

Становлення рекреаційної географії дало розвиток новим науковим напрямкам таким як географія туризму, регіональна рекреаційна географія, географія сфери обслуговування, рекреаційна архітектура, рекреаційна соціологія тощо.

Місце рекреаційної географії в ієрархічній структурі географічних наук

(за Алаєвим).

Географія – система наук

Суспільна географія – родина наук

Соціальна географія – комплекс наук (дисципліна)

Рекреаційна географія – галузь

Географія туризму – розділ

Вивчення рекреаційних систем і первинне накопичення фактичного матеріалу було започатковано саме географією. При цьому становлення рекреаційної географії як самостійної наукової дисципліни відбувалося на базі фізичної, економічної, медичної географії та географії населення.

Фізична географія Економічна географія

Рекреаційна

географія

Географія населення Медична географія

Фізична географія пов’язана з оцінкою природних рекреаційних ресурсів і стійкості природних ландшафтів, визначенням рекреаційної ємності природно-територіальних комплексів, розробкою природоохоронних заходів тощо.

Економічна географія – оцінка рекреаційного комплексу як невід’ємної складової господарства країни; вивчення рекреаційних потоків, що справляють певний вплив на систему розселення, входить у сферу дослідження географії населення.

Регіональні соціокультурні особливості визначають специфічні ціннісні критерії, що суттєво впливають на формування рекреаційних потреб. Величезний масив важливої для рекреалогії інформації накопиченний медичною географією. Вона стосується впливу метеофізичних умов на здоров’я населення, ролі психофізіологічної комфортності відпочинку в забезпеченні працездатності людини тощо.

4. Методи дослідження рекреаційної географії.

У власних дослідженнях рекреаційна географія широко використовує методи як власне географічних, так й інших наук. Серед них можна виділити історичний, картографічний, порівняльно-географічний, монографічний, статистичний метод, методи інформаційних технологій і моделювання та експедиційних досліджень. Зростає популярність методів соціологічних і медико-біологічних досліджень.