7. Національні та міжнародні патентні системи і класифікації об’єктів промислової власності. Універсальна десяткова класифікація (удк).

Національна пат. система включає законодавчу базу, нормативну базу, одв- управління цією системою, пат.повірені, інноваційні структури, суб’єкти господарювання. Універса́льна десятко́ва класифіка́ція (УДК) — бібліотечна класифікація документів, широко використовується у всьому світі для систематизації творів науки, літератури і мистецтва, періодичного друку, різних видів документів і організації картотек.

Розроблена Міжнародним бібліографічним інститутом у 1895–1905 рр. на основі «Десяткової класифікації»американського бібліотекаря Дьюї.

Національна патентна класифікація (НПК) — це класифікаційна система, яка

розроблена і застосовується в конкретній країні або групі країн для

індексування і пошуку патентних документів. Нині НПК застосовується і

продовжує вдосконалюватися, головним чином, у СІЛА та Великобританії.

Ретроспективні фонди патентних документів ряду країн (зокрема,

Австралії, Канади, Нідерландів) покласифіковані за національними

класифікаціями цих країн, їх рекласифікування за МПК здійснюється

поступово і вибірково.

До найбільш відомих національних класифікацій винаходів (НКВ)

відносяться: німецька, американська, англійська, японська.

Німецька система класифікації винаходів почала застосовуватись з 1877 р.

та використовувалась в багатьох країнах Європи.

Німецька класифікація побудована за предметно-тематичним принципом

упорядкування понять. Класифікаційна рубрика характеризує або виріб, або

матеріали, з яких виготовлено ці вироби, або технологічні процеси

Було 89 класів (які розташовані в алфавітному порядку за їх назвою

німецькою мовою), що включали 20 тис. рубрик чотирьох категорій: клас,

підклас, група, підгрупа. Класи позначаються арабськими цифрами від 1 до

89. Підкласи позначаються малими літерами латинського алфавіту, розділи

(якщо вони ? в даному класі) — зміщеним догори індексом над літерою,

групи — арабськими цифрами через кому після підкласу, підгрупи —

двозначним числом, зміщеним догори над групою чи вказаним через косу

лінію. Наприклад, 21 h, ЗО02 або 21 h, ЗО/ 02 (різка електричною дугою).

Американська система класифікації винаходів — це ієрархічна,

багатоаспектна, детально розроблена система.

Американська система вперше опублікована в 1830 р. і є однією з перших.

В основі — функціональний принцип упорядкування понять (є і принцип

приналежності об'єкта до тієї чи іншої галузі, тобто

предметно-тематичний принцип).

Налічує близько 400 діючих класів і 120 тис. рубрик.

У нумерації (послідовності) класів відсутня логічна основа, тому близькі

за тематикою рубрики можуть бути розташовані по всій системі. Кожний

клас містить підкласи, кількість яких складає від одного до кількох

сотень. Індекс класифікації виражається двома числами, що розділені

косою лінією, наприклад 30/246, де дві перші означають клас, а три

наступні — підклас.

Англійська система була вперше розроблена в 1852-1855 pp. (як основа в

Індії, Пакистані, АРІ, деяких країнах Південної Америки — Бразилії,

Аргентині, Колумбії, Уругваї). Вона побудована, в основному, за фасетним

принципом — терміни, які характеризують окремі аспекти технічного

рішення, згруповані у так звані фасети, що утворюють повний опис всієї

тематики визначеної галузі. Основні розділи позначені (аналогічно МПК)

великими літерами латинської абетки: А, В, С, D, Е, F, G, Н.

Кожний розділ містить від двох до восьми класів. Кожний клас позначено

арабською цифрою, що стоїть після літери розділу. Класи складаються з

підкласів, які позначаються великими латинськими літерами, наприклад,

В1С. Англійська система відрізняється великою кількістю змін, які

вносяться кожні два роки.

З 1.01.1979 р. діє нова нумерація неакцептованих (поданих у патентне

відомство, з яких не винесене рішення про видачу) заявок (з №

2'000'001).

8. Німецька національна класифікація винаходів.

9. Американська система класифікація винаходів.

10. Англійська система класифікації винаходів.

Англійську систему класифікації винаходів (АКВ)

було вперше розроблено в 1852-1855 роках.

Ця система використовувалася для класифікації винаходів в Індії, Пакистані, деяких країнах Південної Америки (Бразилії, Аргентині, Колумбії, Уругваї).

Показник класів винаходів (ПКВ) до англійської системи класифікації винаходів (С1аssіfsсаІіоп Кеу) друкується патентним відомством Великобританії — до певних серій номерів описів винаходів. Кожний ПКВ відрізняється від попереднього і містить зміни й доповнення, пов'язані з розвитком галузі знань і вдосконаленням самої системи класифікації винаходів.

Після запровадження вдосконаленої класифікації індекси цієї системи стали публікувати в реферативному журналі «Abridgments of Specification».

У 1931 р. АКВ зазнала значних змін. Для серії описів винаходів до патентів з № 340001 по № 600000 по 1948 рік було видано новий ПКВ. Підкласи було поділено на більш дрібні рубрики різного підпорядкування (понад 30 000 рубрик).

Відзначимо, що після підписання Великобританією Конвенції про приєднання до МКВ АКВ було переглянуто. У 1963 р. введено нову класифікацію, яка передбачала розміщення напрямів винаходів у 8 розділах, близьких до розділів МКВ, 40 класах, приблизно 400 підкласах і 50 000 рубриках.

Основні розділи (Sectsons) ПКВ позначені (відповідно до МКВ) вісьмома великими буквами латинського алфавіту: А, В, С, D, Е, F, G, і Н. До кожного розділу ПКВ входить від двох до восьми класів (Divisions). Кожний клас позначено арабською цифрою, яка йде після букви розділу. Класи складаються з підкласів (ladings) і є основним підрозділом ПКВ.

Підкласи позначено, як і розділи, великими латинськими літерами, розміщеними за індексами розділу і класу.

Більшість підкласів (крім В1С, В1М, В^) містять рубрики різної підпорядкованості. У ПКВ Великобританії, на відміну від МКВ та інших класифікацій, немає груп і підгруп. Усі рубрики називаються Subdivisions незалежно від ступеня їх підпорядкованості. На підпорядкованість рубрик вказує зміщення тексту вправо, саме зміщення позначається крапками.

Слід відзначити, що АКВ демонструє велику динамічність і постійно вдосконалюється. Кожні два — три роки видається новий показник класів винаходів, який вміщує близько 20 % змін і доповнень порівняно з попереднім. Деякі підкласи зазнають суттєвої переробки або анулюються, а в інші вносяться часткові зміни. В останніх ПКВ буквені позначення змінено на цифрові як більш придатні для машинної обробки.