6. Які основні причини виникнення доместикацій них ознак у тварин. Перерахуйте і опищіть основні зміни с.Г тварин у домашніх умовах

зміна в розмірі: вкорочення кінцівок, у великих тварин — зменшення розмірів тіла, у дрібних — можливе збільшення в розмірі і ширша морфологічна варіативність різних частин тіла;

велика покірність, слухняність, тямущість, а також більша тривалість ювенільних характеристик у тварин, неотенія (еволюційний процес розвитку, в результаті якого дитячі форми *поведінки зберігаються і в дорослому віці);

порушення дикого типу системи спаровування, втрата домінування самців, зниження статевого диморфізму;

зміна розподілу жиру, скорочення м'язової маси;

зміни в типі вовни і вовняного або пір'яного покриву;

зміна забарвлення, ослаблення значення природного захисного забарвлення

Одома́шнення або доместика́ція (від лат. domesticus: слово domus — «дім») — процес зміни популяції тварин або рослин за допомогою селекції, в результаті якого вони стають пристосованими до утримання в неволі та використання людиною. Процес проводиться людиною заради кількох цілей: отримання джерела їжі або інших продуктів тваринництва (таких як вовна, бавовна або шовк), для використання для певних робіт (транспорту або захисту), для утримання стад тварин або для утримання як хатних тварин або декоративних рослин.

7. Назвіть диких предків і родичів врх і свиней, дайте характеристику

Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидностей дикого бика (Bos primigenius), серед яких учені виділяють такі: європейський, азіатський і африканський. О. О. Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й за будовою скелета. Диким предком великої рогатої худоби був тур — велика твари­на, з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міц­ними кінцівками, чорної, чорно-бурої й червоної мастей. Тур від­значався великою силою, швидкістю, злим норовом, досягав живої маси 800 — 1200 кг і висоти в холці до 2 м.

Домашні свині мають трьох диких предків залежно від місцевості одомашнення: європейського, середземноморського і східноазіатського дикого кабана.

8. Назвіть дикі предки вівці і коня, Характеристика

Свійські вівці походять від диких. Серед останніх розрізняють два види — гірські барани і товстороги. Гірські барани поділя­ються на муфлоно- та аргаліподібні підвиди, товстороги — на азі­атські та північноамериканські.Щодо походження свійських овець єдиної думки не існує. За результатами досліджень і висновками вчених, найближчими родичами свійських овець є муфлони, архари, аргалі, які й нині трапляються в дикому стані.

Тарпан (лат. Equus ferus ferus) - вимерлий предок сучасного коня. Існувало дві форми: степовий тарпан та лісової тарпан. Мешкав у степовій і лісостеповій зонах Європи, а також у лісах Центральної Європи. Ще в XVIII-XIX століттях був широко поширений в степах низки країн Європи, південної і південно-східної Європейської частини Росії, в Західному Сибіру і на території Західного Казахстану.

Кін пржевальського Ця форма коней є найближчим диким родичем свійського коня, з яким його останнім часом об'єднують в один вид Equus caballus (s. lato). В Монголії цей вид називають "тахі". Відрізняється від останнього генетично і має 66 хромосом, замість 64. Власне це і є східний підвид диких коней, західний підвид якого — тарпан, очевидно, був пращуром свійських коней. Оскільки тарпанів було винищено до кінця 19 століття, то зараз кінь Пржевальського — це єдиний існучий вид диких коней.