- •II. Стадия дальнейшего поддержания жизни (Advanced Life Support — als)
- •Принципы интенсивной терапии постреанимационного периода
- •2. Интрацеребральный гомеостаз.
- •Острая левожелудочковая недостаточность Клиническая картина острой левожелудочковой недостаточности
- •Острая сосудистая недостаточность
- •Клінічний протокол
- •Умови при яких повинна надаватись медична допомога
- •Лікувальна програма
- •Тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії: в середньому від 2 до 4 тижнів, якщо немає ускладнень. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
- •Продолжительная потеря сознания с постепенным началом
- •Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
- •Судорожный синдром
Умови при яких повинна надаватись медична допомога
На догоспітальному етапі повинна надаватися невідкладна допомога (оцінка загального стану, катетеризування периферичної, а при можливості – центральної вени, встановлення шлункового зонду, сечового катетера, підтримка прохідності та адекватної вентиляції легень, проведення неінвазивного моніторингу: пульоксиметрія, вимірювання тиску, частоти дихання). Час транспортування хворого повинен бути мінімальним, необхідно завчасно попередити лікувальний заклад про госпіталізацію хворого, при цьому вказати його вік, стан життєво важливих функцій організму.
Хворих з гострою печінковою недостатністю госпіталізують у відділення інтенсивної терапії, а при інфекційних захворюваннях – у інфекційне відділення. При отруєннях, токсичних ураженнях пацієнтів бажано госпіталізувати у центри екстракорпоральної детоксикації.
Діагностична програма:
Збір анамнезу захворювання, візуальний огляд, оцінка загального стану хворого, оцінка стану свідомості за шкалою ком Глазго;
Вимірювання ЧСС, пульсоксиметрія, АТ, ЦВТ (катетеризація центральної вени), якщо можливо – СІ, ПСО;
Вимірювання діурезу;
Лабораторне обстеження:
визначення групи крові, резус-фактору;
загальний аналіз крові (вміст тромбоцитів, тривалість кровотечі);
загальний аналіз сечі (вміст жовчних пігментів, діастази);
копрограма;
коагулограма;
біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, загальний білірубін та його фракції, загальний вміст білку та його фракцій, креатинін, сечовина, -амілаза);
аналіз крові на HbSAg, HbCAg, ПЦР на TORCH-інфекції;
ЕКГ;
УЗД органів черевної порожнини;
при можливості – біопсія печінки;
вимірювання показників КОС та лактату;
при отруєнні дослідження промивних вод шлунку;
Лікувальна програма
Інфузійна терапія: об’єм інфузії для детоксикації (з урахуванням перспераційних та патологічних втрат) 50-100 мл/кг з корекцією електролітів та КОС.
Відновлення енергетичних процесів, інфузія 10-20% глюкози в добовій дозі 5-10 г/кг, препарати для зняття набряку гепатоцитів;
Препарати, що зменшують цитоліз – гепатопротектори;
Препарати, що знижують рівень гіперамоніємії;
Для зменшення продукції аміака, токсинів та для звільнення кишківника від азотвмісних продуктів із ШКТ: промивання шлунку, сифонна клізма; для подавлення кишкової флори - антибіотики (неоміцин, аміноглікозиди, метронідазол).
Корекція гіпоальбумінемії;
При ознаках ДВЗ-синдрому без кровотечі: гепарини під контролем коагулограми;
Для корекції геморагічного синдрому, кровотечі: свіжезаморожена плазма, гемостатики;
Ентеросорбція;
Препарати для гальмування протеолітичного вибуху;
Антиоксиданти, мембраностабілізатори;
При печінковій енцефалопатії: обмеження поступлення білку до 40-60 г/добу. Протисудомна терапія;
При асциті петльові та дистальні діуретики, за показами - лапароцентез. При ускладненні асциту бактерільним перитонітом: антибактеріальна терапія;
Підтримка адекватної вентиляції, за показами проведення ШВЛ;
Методи екстракорпоральної детоксикації за показами;
Консультації спеціалістів: лікаря-інфекціоніста, хірурга, невропатолога, токсиколога.
