- •Лекція 1 історія розвитку нафтогазової гідрогеології
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 2 умови залягання I види води в нафтових і газових родовищах
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 3 геохімічні особливосТi вод нафтових I газових родовищ
- •3.1 Характеристика вод нафтових I газових родовищ та їх геохiмiчнi особливості
- •3.2 Підземні води нафтових і газових родовищ як корисні копалини
- •3.3 Класифікація вод нафтових і газових родовищ
- •Лекція 4 рух підземних вод і розсолів
- •4.1 Елементи фільтраційного потоку
- •Питання для сомоперевірки
- •4.2 Особливості руху мінералізованих вод і розсолів Приведені тиски
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 5 геотермічні параметри вод нафтових I газових родовщ
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 6a формування вод нафтових і газових родовищ
- •Питання для сомоперевірки
- •Лекція 7 палеогідрогеологія
- •7.1 Гідрогеологічна історія басейну
- •7.2 Періодизація гідрогеологічної історії басейну
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 8 гідрогеологічні умови формування, розміщення I руйнування родовищ нафти і газу
- •8.1 Умови і процеси, які ведуть до нагромадження у підземних водах вуглеводневих газів
- •8.2 Умови I процеси, які ведуть до нагромадження у підземних водах органічних речовин
- •8.3 Зв’язок між гідрогеологічними аномаліями і скупченнями нафти і газу
- •8.4 Умови міграції і формування газових покладів
- •8.5 Гідрогеологічні умови нафтоутворення I нафтонагромадження
- •8.6 Гідрогеологічні умови руйнування нафтових і газових покладів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 9 нафтогазопошукова гідрогеологія
- •9.1 Показники наявності покладів газу
- •9.2 Показники наявності нафти і газу
- •9.3 Показники наявності пасток нафти і газу
- •9.4 Показники умов, що сприяють формуванню покладів вуглеводнів
- •9.5 Показники умов збереження (руйнування) покладів вуглеводнів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 10 гідрогеологічні дослідження під час розвідки нафтових і газових родовищ
- •10.1 Визначення положення внк і гвк їх нахилу та кореляція водоносних горизонтів
- •10.2 Використання гідрогеологічних даних під час розробки покладів вуглеводнів
- •10.3 Гідрохімічні методи контролю за заводненням покладу нафти
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 11 гідрогеологічні основи підземного зберігання нафти і газу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 12 охорона вод у літосфері
- •12.1 Види забруднень підземної гідросфери
- •12.2 Захоронення промислових стоків
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
12.2 Захоронення промислових стоків
На нафтопромислах при видобуванні нафти разом з нею відбирається „підтоварна вода”. Ця вода, що видобувається з надр разом з нафтою, має різноманітний склад, але вона забруднена нафтою, має підвищену або високу мінералізацію, вміщує органічні речовини і бактерії, механічні домішки – частинки SiO2, CaCO3, сірчаного заліза, окисли заліза, розчинені гази (вуглеводневі гази). Їх не можна викидати у річки, озера; найчастіше її скидають (захороняють) у поглинаючі горизонти у надрах, які були визначені під час буріння на даному родовищі (у його розрізі). Щоб такий скид „підтоварної” води проводити, треба мати спеціальний дозвіл від установ по охороні надр. Щоб проводити скид у пласт-колектор, який буде поглинати стічні води, треба провести спеціальні якісні гідрогеологічні дослідження, які б довели, що скид у поглинаючий водоносний горизонт стічних вод не буде впливати на забруднення водоносних горизонтів даного району, що використовуються для водопостачання і лікування та водоймища прилягаючих територій. Тобто, необхідно щоб поглинаючий горизонт надійно був ізольований від інших водоносних горизонтів розрізу, не сполучався з поверхнею і поверхневими водоймищами, повністю гідравлічно був ізольований від усіх водозабірних споруд у радіусі 20-30 км. Закачка води у поглинаючий горизонт буде дозволена, якщо з допомогою гідрогеологічних робіт буде доказана його ізольованість. Крім того, щоб поглинаючий водоносний горизонт мав значну потужність (м), значну площу розповсюдження, високу проникність, значну глибину залягання, тобто значну ємність поглинаючого підземного резервуару. Ці роботи проводяться на першому етапі, коли вибирають і оцінюють поглинаючий водоносний горизонт.
На другому етапі виконують дослідні гідрогеологічні роботи по визначенню приймальності (поглинання) свердловин, найбільш раціональної мережі їх розміщення, величини тиску нагнітання (тиску закачки). Крім того, під час проведення дослідних робіт другого етапу визначають поглинаючі властивості пласта, його покрівлі, їх сорбційні властивості забруднюючих компонентів води, фізико-хімічні процеси, що відбуваються при взаємодії пластової води і стічних вод. У процесі скиду стічних вод через мережу досліджуваних свердловин ведуть дослідні роботи, щоб контролювати скид стічних вод, регулювати цей скид, визначати зони, де промислові стоки втрачають свої токсичні властивості. Необхідно пам’ятати, що скид стічних вод, вимагає якісного виконання всіх гідрогеологічних і санітарних досліджень. Якщо вони проведені неякісно, поверхнево, то це може привести до забруднення підземних вод району. Такі помилки можуть бути непоправними. Тому деякі дослідники вважають, що скид стічних вод взагалі не можна проводити у літосфері. Краще стічні води очищати на спеціальній апаратурі із спеціальними іонообмінними мембранами. Такий метод дозволяє очищати воду від органічних домішків, неорганічних домішків, вірусів, бактерій, а з допомогою електрофлокації – від нафтопродуктів. Така очистка води дозволяє використовувати її знову в промисловому процесі, а відходи, – для одержання промислових речовин. Зараз на багатьох промислах вже починають використовувати закритий цикл водопостачання без скиду промислових стоків у поглинаючі свердловини, або поля випаровування, хоча об’єм стічних вод продовжує зростати щорічно. Так, у Західному Сибіру іде повна утилізація стічних вод, що одержують разом з нафтою, коли поклади розробляються методом підтримки пластових тисків. У такому ж напрямку проводиться утилізація пластових вод, що видобуваються разом з нафтою свердловинами. Ці води після підготовки (відстоювання, дегазація, флотація, фільтрація) знову використовуються у системі підтримки пластового тиску (ППТ).Об’єм прісних вод для закачування в пласт у системі ППТ з кожним роком скорочується і зараз забороняється охоронними природними установами.
Зараз на нафтогазових родовищах України впроваджується система геологічного моніторингу – це комплекс заходів, що забезпечують дійсний контроль за станом геологічного середовища, прогноз техногенних змін у ньому, розробку і впровадження охоронних робіт по захисту підземних вод, збереженню їх чистоти і цінних властивостей.
