1.6. Розвиток волі в підлітковому віці

Для підлітка воля (і як риса іншої людини, однолітка або дорослого, і як бажана власна риса) стоїть на одному з перших місць. Люди, що володіють вольовими якостями, стають для підлітка ідеалом, на який він хотів би бути схожим і якому намагається наслідувати. Саме такою високою оцінкою підлітками вольових властивостей особистості і пояснюється те, що хлопці в якості перспективи самовиховання найчастіше висувають завдання виховання волі.  Однак як раз про підлітків прийнято говорити, що у них слабка воля, більш слабка, ніж у дітей інших шкільних віку. Підлітки недостатньо організовані, легко пасують перед труднощами, легко піддаються чужому впливу, часто ведуть себе всупереч засвоєним, здавалося б, вимогам і правилам поведінки. Правда, це більше відноситься до молодших підліткам, а й серед старших чимало таких. Не міняє справи і пришвидшення. Навпаки, при прискореному фізичному і в деякій мірі психічному розвитку особливо впадає в око відсутність вольових якостей.  Безумовно, розвиток волі в міру дорослішання дитини не йде назад. І рівень розвитку волі у підлітка сам по собі не стає нижче. Просто підлітки живуть і діють у більш складної соціальної ситуації, що вимагає від них більш високих форм саморегуляції, в тому числі і більш складних проявів вольового поведінки, до чого вони не завжди готові.  У підлітковому віці і навчальна діяльність дитини, і положення його серед оточуючих істотно змінюються. Вчення (як і всі інші види діяльності, в тому числі громадська та трудова) стає більш складним, вимагає значно більших зусиль, більшої самостійності та відповідальності. Ставлення дорослих до підлітка також змінюється: вони чекають від підлітка більш зрілого, більш «дорослої» поведінки, що припускає прояв вольових якостей особистості. І це зрозуміло: адже підліток стає і більш розумним, і сильнішим, і більш розвиненим фізично.  У сім'ї підвищення вимог до підлітка в значній мірі обумовлено реальною потребою батьків у її допомоги. У домашньому побуті часто дійсно буває затребувана фізична сила підлітка, його знання і вміння. Якщо до більш молодшим дітям батьки зазвичай звертаються лише з окремими дорученнями (вимити посуд, підмести підлогу), то підліткам не так уже й рідко доводиться нести по будинку певні постійні обов'язки (ходити за покупками в магазин, брати участь в приготуванні їжі, доглядати за маленькими дітьми) . Тут, звичайно, потрібно значно більше організованості, відповідальності, самостійності.  Правда, можна спостерігати і прямо протилежну картину. Ставлення батьків до підлітка не змінюється. Вони прагнуть зберегти над ним ту ж владу, яка була у них раніше, хочуть постійно керувати ним, позбавляють його самостійності та свободи. Зазвичай це викликає у підлітка різкий протест, він стоїть на своєму і навіть бунтує. Подібні конфлікти заважають вихованню вольових якостей.  Величезне значення для підлітка має те положення, яке він займає в колективі однолітків. Звичайно, і тоді, коли він навчався в молодших класах, колектив у його житті був присутній, але ні відносини в ньому, ні «громадська думка» ще не мали для дитини того вирішального значення, яке вони набувають тепер. Раніше у всьому панував дорослий, діти хотіли отримати перш за все його схвалення, наслідували йому в своїй поведінці. А для підлітка саме закони колективного життя є тими моральними правилами, підкорятися яким вони всіляко прагнуть. Але так як вимоги однолітків і дорослих часто розходяться, то доводиться робити вибір, а кожен вибір, як відомо, - найважливіша складова вольового поведінки.  І на все це накладаються можливості й потреби самого підлітка.  У підлітків багато нових різноманітних інтересів, які виходять далеко за межі школи і вчення. Вони починають захоплюватися спортом, технікою, різними видами мистецтва. У них виникає інтерес до іншої статі, тяга до розваг, до проведення часу в компанії однолітків. Все це в якійсь мірі відволікає підлітків від виконання їх основних обов'язків і це створює додаткові труднощі в сенсі управління своїм поведеніем1.  Одночасно з цим у підлітків (особливо у старших) вже складається вміння аналізувати свою поведінку, з'являється своє особисте ставлення до навколишнього, власні зразки для наслідування, власні вимоги до себе. Причому ці вимоги часто не збігаються з можливостями підлітків їм відповідати. У результаті підлітки нерідко відчувають себе людьми зі слабкою волею, що викликає у них невдоволення собою, почуття неповноцінності. Зрозуміло, чому багато хлопці починають прагнути до виховання в собі саме цих якостей.  Таким чином, у наявності розбіжність, з одного боку, між вимогами життя та інтересами дитини, з іншого - між його можливостями і власними вимогами до себе. Потрібен вже досить високий рівень розвитку волі, щоб ці розбіжності подолати. І якраз цього рівня найчастіше підлітки ще не досягають. Знаючи все це, дорослі краще зможуть зрозуміти поведінку підлітків, їх особливості, їх переживання і конфлікти.  Спостереження показують, що дуже часто хлопці проходять стадію так званого класичного вольового акту. Вони переживають гостру боротьбу мотивів (чи робити те, що треба, або те, що хочеться), після чого з'являється намір і, нарешті, здійснюється його виконання. Однак такого роду довільна поведінка дуже складно і важко.  Справа в тому, що у підлітків дуже яскраво виражено прагнення підбирати аргументи на користь емоційно більш привабливого поведінки за рахунок поведінки необхідного, необхідного. Скажімо, треба зробити вибір: сісти за приготування уроків або продовжувати комп'ютерну гру. І підліток непомітно для себе починає підшукувати аргументи на користь гри (дискету треба віддавати, з фізики завтра, напевно, не спитають). Словом, у підлітків сильні емоції набагато частіше, ніж у дорослих, заважають прийняти розумне рішення. 

Як правило, підлітки не вміють передбачати ті наслідки свого вчинку, які залежать не від об'єктивних обставин, а від власного психологічного чи навіть фізичного стану. Відкладаючи «на потім» виконання нецікавого справи (приготування уроків, прибирання кімнати) і точно розрахувавши по часу, що він встигне це зробити пізніше, підліток тим не менш не враховує, що потім у нього буде ще менше бажання працювати, що він втомиться або захоче спати.  Часто підліток буває має намір поступити так чи інакше під впливом володіє їм на даний момент почуття. Наприклад, під впливом товаришів або хвилинного сильного враження (телевізійної передачі, скажімо) підліток приймає рішення систематично робити зарядку. Але поступово емоція слабшає, і в підлітка, наданий самому собі, намір залишається невиконаним. Ось чому так важливо підтримувати наміри підлітка, замість того щоб дорікати його в недостатній силі волі.  Точно так само добрі наміри можуть виявитися невиконаними тому, що сили свої підліток розрахувати не може. Ось він вирішує домогтися гарних відміток за якимось шкільного предмету; швидко це зробити не вдається і його намір слабшає. Завдання дорослого - допомогти йому правильно розрахувати свої сили, розподілити час.  Всі ці труднощі пояснюють, чому підлітки виявляють слабкість волі швидше, ніж молодші діти. Тобто досягають поставлених цілей частіше в результаті сильного прагнення утвердити себе в новій для них ролі школяра, заслужити схвалення дорослих. А для підлітків ці стимули втрачають значення.  Величезне значення має формування таких якостей особистості підлітка, як почуття обов'язку, відповідальності, звичка до систематичної праці, наявність широких пізнавальних інтересів. Дуже цінно, щоб перед підлітком вже виникала проблема самовизначення, тобто поступово складалося уявлення про його майбутнє місце в житті, стійкий інтерес до якої-небудь професії або будь-якого виду діяльності. Це запорука організованості поведінки, уміння досягти поставлених цілей.  Формування почуття обов'язку, відповідальності і взагалі всіх моральних почуттів починається дуже рано, і в підлітковому віці ці почуття можуть досягати вже достатньо високого рівня. Але якщо це не супроводжується виробленням відповідних моральних звичок, може вийти так, що, незважаючи на всі зусилля, підліток не може протистояти спокусі чинити так, як йому в дану хвилину хочеться. Він веде себе наперекір своїм моральним почуттям, і це змушує її переживати невдоволення самим собою, розкаяння і навіть призводить до зниження самооцінки. Ось чому так важливо звернути увагу на вироблення саме звичок моральної поведінки.  Часто підлітки розуміють завдання виховати у себе сильну волю досить своєрідно. Вони ніби не помічають проявів волі в повсякденному житті, не хочуть визнати, що і посидючі робота, і постійне старанність також вимагає волі. Вони бачать прояв волі переважно в героїчних вчинках, що здійснюються в якихось виняткових обставин. Прагнучи виховати в собі «справжню» волю, підлітки беруть як зразок героїчні вчинки. І самі вправляються в якихось вчинках, що здійснюються в екстремальних умовах. Один розповідав, що кожен день сидить у пекучій кропиві, «як у засідці», інший кілька разів вночі ходив на цвинтар, третій спить на голих дошках.  Враховуючи таке своєрідне розуміння підлітками завдання виховання волі, дуже важливо вчасно і тактовно показати їм вірний шлях, направити їх зусилля не на з ряду геть що виходять вправи, а на те, щоб розвивати в собі витримку, організованість, вірність слову в повсякденних справах і зобов'язаннях.

Висновок

У даній курсовій роботі я розглянула методи і характеристику виховання волі до навчання у школярів. Визначила основні напрямки виховної роботи, яка пов'язана з даним питанням

Таким чином, на визначеному віковому етапі (зараз це відбувається в період закінчення неповної середньої школи) у розвитку мотиваційно-потребностній сфері відбувається нове якісне зрушення, зв'язаний з виникненням планів і намірів, пошуком шляхів самореалізації в трудовій діяльності. Така диференціація мотивів приводить до утворення в структурі мотиваційно-потребностній сфері професійні наміри.

Так групування вольових якостей хлопчиків і дівчаток за рівнем схожості свідчить, що основна частина складових вольових комплексів у обох статей тісно взаємопов'язана і важко піддається диференціації, а, отже, вивченню. Наявні відмінності в процесі розвитку волі спричиняються принаймні двома чинниками:

1) у дівчаток взаємоперехід складових комплексу динамічний;

2) специфіка становлення обох комплексів полягає насамперед у функціонуванні тих якостей, які мають найменшу ступінь схожості з рештою складових (у дівчаток, наполегливість, витримка, ухлопчиків, організованість, рішучість) та найбільшу схожість (у дівчаток. Ініціативність, самостійність, старанність, у хлопчиків, відповідальність, старанність, цілеспрямованість).

Використана література

1. Бескина Р.М., Виноградова М.Д. Идеи А.С.Макаренко сегодня.- М.: Знание, 1988 - 80с. (Новое в жизни, науке, техники. Сер. «Педагогика и психология»; №10).

2. Богуславская З.М., Смирнова Е.О. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста: Кн. Для воспитателя детсада. - М.: Просвещение, 1991.-207с.

3. Болотина Л.Р., Комарова Т.С., Баранов С.П. «Дошкольная педагогика: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений. 2-е изд.». М.: Издательский центр «Академия», 1997г. - 240с.

4. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов по специальности №2121 «Педагогика и методика нач. обучения»/ М.В. Матюхина, Т.С.

5. Михальчик, Н.Ф. Прокина и др.; Под ред. Гамезо М.В. и др. - М.: Просвещение, 1984 - 256с.

6. Воспитателю о работе с семьей. Под ред. Н.Ф. Виноградовой. М.: «Просвещение», 1989г.

7. Давыдов В.В. «Российская педагогическая энциклопедия» т.1.М.:1993 г.

8. Ковальчук Л.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка: Пособие для воспитателя детсада.-2-е изд., доп. - М.: Просвещение, 1985 г. - 112с.

9. Козлова С.А., Куликова Т.А. «Дошкольная педагогика: Учеб. пособие для студентов средних пед. учеб. заведений ». М: Издательский центр «Академия», 1998г. - 432с.

10. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. Учеб. пособие для студентов пед. институтов и слушателей ИПК и ФПК. - М.: Прометей, 1992г. - 528 с.

11. Макаров С.П. «Технология индивидуального обучения»// Педагогический вестник. - 1994г.-№1.-с.2-10.

12. Непомнящая Н. Формирование воли // Дошкольное воспитание.-1993.-№9.с.36-41.

13. Подласый И.П. Педагогика: Учеб. пособие для студентов высших пед. учеб. заведений». М: «Просвещение»: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996г. - 432с.

14. Психологический словарь/ под ред. В.В.Давыдова и др. - М.,1983Г.

15. Психология: Словарь/Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.. 1990г.

16. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология: Учебное пособие для учащихся средних педагогических учебных заведений.- М.: Издательский центр «Академия», 1996.-336с.

17. Урунтаева Г.А., Афонькина. Практикум по детской психологии. М.: 1995г.

18. Файнберг С. У каждого ребенка свой темперамент и характер// Дошкольное воспитание. - 1980.-№2.-с.52-62.

19. Харламов И.Ф. «Педагогика»: Учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш.шк.; 1990-576с.

20. Чиркова Т. Учет индивидуально - психологических особенностей детей.//Дошкольное воспитание.-1986.-№5.с.38-42.

21. Юркевич В.С. «Об индивидуальном подходе в воспитании волевых привычек».- М.: Знание, 1986.-80.с.-(Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогика и психология» №11).

22. П.А. Рудик Психология. - М., 1976 -239 с.

23. С.Г. Карпенчук. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа., 1997.

Додаток

Анкета вивчення імпульсивності і вольової регуляції підлітків.  1. Завжди швидко знаходиш відповідь, коли тебе про щось запитують (можливо, і невірний).  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  2. У тебе часто змінюється настрій.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  3. Багато речей тебе дратують, виводять із себе.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  4. Ти уразливий, але не тримає зла.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  5. Коли хтось на тебе кричить, він кричить у відповідь.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  6. Може нагрубіянити батькам, вчителям.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  7. Вимагаєш до себе уваги, не хочеш чекати.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  8. Гарячому під час розмови, часто підвищуєш голос.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  9. Любиш організовувати і предводительствовать.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  10. Похвала й осудження діють на тебе сильніше, ніж на інших.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  11. Якщо в запалі полеміки ваш опонент зривається і допускає особистий випад проти вас, то ви:  а) відповідаєте в ще більш грубій формі  б) відповідаєте йому тим же,  в) демонстративно ображаєте,  г) перериваєте з ним розмову, щоб заспокоїтися.  д) не звертаєте на це увагу,  12. Якщо друзі або колеги починають над вами кепкувати, то ви:  а) злитеся на них.  б) намагаєтеся піти від них і триматися подалі,  в) самі включаєтеся в гру і починаєте підстрибувати їм, жартуючи над собою,  г) робите байдужий вигляд, але в душі обурюєтеся.  д) не звертаєте ніякої уваги  13. Чи часто ви замислюєтеся над тим, який вплив твої вчинки роблять на оточуючих людей?  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  14. Ти не кидаєш роботу на підлогу шляху, незважаючи на втому  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  15. Тебе дратує, коли на зупинці доводиться довго чекати транспорт, навіть якщо ти не поспішати  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  16.Якщо вимагають обставини можеш довго займатися нецікавим справою  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  17. Встановивши розпорядок ти його дотримуєшся, навіть якщо це незручно  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  18. Ти завжди відстоюєш свою думку, якщо прав.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  19. Навіть якщо в роботі не все виходить, намагаєшся доводити її до кінця.  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  20. Береш участь чи ти в різних змаганнях  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  21. в суперечці тобі вдається зберегти витримку  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  22. Спеціально вчишся володіти з собою  а) завжди б) часто в) інколи г) рідко д) ніколи  Оцінка тесту: шкала імпульсивність - питання 1-12; а-5 балів, б-4, в-3, р-2, д-1.  шкала вольової регуляції - питання 13-24; а-5 балів, б-4, в-3, р-2, д-1. . М., 1994 .- с.38 

Висновок.

Виконана робота доповнює уявлення про психологію вольових процесів загалом, і в підлітковому віці зокрема. У роботі представлена ​​характеристика підліткового віку, як перехідного, критичного, важкого, але і життєствердного, спрямованого в майбутнє.  Соціокультурна модернізація і перехід економіки на ринкові відносини викликають необхідність у новому підході до проблеми соціальної самореалізації особистості.  У найбільш скрутному становищі в сучасній ситуації виявилися молоді люди, що знаходяться в підлітковому та юнацькому віці. Потреба молоді у самовизначенні, прагнення до самоствердження, самовдосконалення, з одного боку, стимулюються відбуваються в суспільстві процесами, з іншого - обмежуються відсутністю соціальної підтримки у визначенні свого місця в системі соціально-професійних відносин.  Товариство говорить його члену, що він вільний, незалежний, може будувати своє життя у відповідності зі своєю вільною волею, він може отримати те, що хоче, якщо буде діяльний і енергійний. Насправді для більшості людей всі ці можливості обмежені, оскільки сучасне суспільство грунтується на принципі індивідуального суперництва.  Саме тому питання вивчення та розвитку волі в підлітковому віці особливо актуальні в даний час. 

Список використаної літератури

1.Алексєєв Н.Г. Воля / / Філософський енциклопедичний словник .- М.: Сов. енциклопедії., 1983 .- с. 90-91.  2. Баканов Є.М. Дослідження генезису вольової дії .- М: МДУ, 1979.-с-22  3. Божович Л.І. Що таке воля? / / Сім'я і школа .- 1981 .- № 1 .- с. 32-35.  4. Бріхцін М. Воля і вольові якості / / Психологія особистості в соціалістичному обществе.-М., 1989  5. Виготський Л.С. Собр. Соч. Т. 4.-М., 1983. -З. 225  6. Висоцький О.І. Вольова активність школярів і методи її ізученія.-Рязань, 1979. -С.9  7. Гоноблін Ф.Н. Психологія. Навчальний посібник.-М., 1976 .- с.42  8. Джемс У. Психологія .- М., 1991. -С.98.  9. Зимін П.П. Воля і її виховання у подростков.-Ташкент, 1985.-с.47  10. Іванніков В.А. Проблема волі: історія і сучасність / / В зб.: Проблеми психології волі .- Рязань, 1991 .- 199-с. 7-9.  11. Івашкін В.С. Природа і психологічні механізми вольового зусилля / / Проблеми психології волі .- Рязань, 1991 .- с. 19-23.  12. Ільїн Є.П. Психологія волі.-СПб., 2000 .- с.114-254.  13. Калін В.К. Вольова регуляція діяльності. Автореф. докт. дисс .- Тбілісі, 1989.-с. 36  14. Калін В.К. На шляхах побудови теорії волі / / Психологічний журнал.-1989 .- № 2  15. Мілютіна К.Л. Особливості емоційно-вольової регуляції в умовах внутрішнього конфлікту (на прикладі наркозалежності) .- Київ, 1991 .- с.16  16. Мюнстерберг Г. Психологія і учітель.-М., 1997.-С. 17  17. Немов Р.С. Психологія. Кн.1.-М., 1995.-с.57  18. Нікандров В.В. Систематизація вольових властивостей человека.-Весник СПБУ-1995 .- № 3  19. Никифоров Г.С. Самоконтроль человека.-Л., 1989.-с.35  20. Петяйкін І.П. Психологічні особливості решітельності.-М., 1978. -З. 15  21. Платонов К.К. Короткі словник системи психологічних понятій.-М., 1984.-с. 62  22. Прядеін В.П. До структури вольових якостей / / Проблеми психології волі .- Рязань, 1991.-с. 16-19.  23. Пуні А.Ц. Психологічні основи вольової підготовки в спорте.-М., 1977 .- с. 23  24. Рубінштейн С.Л. Основи загальної України.-СП., 1999.-с.34-78  25. Рудик П.А. Психологія волі спортсмена.-М., 1973. -З. 26  26. Селіванов В.І. Воля і її воспитание.-Рязань, 1992. -С.13  27. Селіванов В.І. Вибрані психологічні труди.-Рязань, 1992.-С.194  28. Селіванов В.І. Основні підходи до психологічного дослідження вольової активності особистості / / Експериментальні дослідження вольової активності .- Рязань, 1986 .- 138 - с. 3-23.  29. Фещенко Є.К. Статево-вікові особливості самооцінки вольових качеств.-СПб., 1999. -З. 32  30. Шульга Т.І. Становлення вольової регуляції в онтогенезі. Автореф. докт. дисс МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ вольових якостей 

47