Суть менеджменту людських ресурсів та його цикл.

Без людей немає організації. Без потрібних людей організація не може досягти поставлених цілей, тому завжди кадрове питання ставилося в основу роботи керівника. Необхідно, щоб усі керівники знали і розуміли способи і методи формування персоналу організації.

Кадри підприємства – це штатний склад працівників даного підприємства.

Кадри підприємства діляться на дві групи: робітничі кадри і кадри управління.

Цикл менеджменту людських ресурсів складається з таких етапів:

Роль менеджера в забезпеченні ефективної діяльності організації. Вимоги до особистості менеджера.

Менеджерська діяльність посідає одне з провідних системі забезпечення ефективного функціонування різних формувань незалежно від форми власності. Вона є зв’язуючою ланкою між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Діяльність менеджера має загальний і специфічний характер. Загальний характер діяльності менеджера пов'язаний з підтримкою системи у стані впорядкованості і забезпеченням її динамічного розвитку з урахуванням змін зовнішнього середовища. Специфічний характер пов'язаний із здійсненням внутрісистемних функцій за існуючою системою лідерства. Все це вимагає від менеджера особливих ділових та особистих якостей.

Для ефективної діяльності в організації менеджер повинен володіти певними якостями, які можна згрупувати таким чином:

Політичні якості:

• знання економічної політики держави в своїй галузі діяльності;

• вміння забезпечувати єдність загальнодержавних та індивідуальних інтересів працівників;

• забезпечення гласності, критики і самокритики;

• політична грамотність, зрілість, свідомість, принциповість, відповідальність.

Ділові якості:

• організаторські здібності;

• професіоналізм;

• ініціативність і діловитість;

• дисциплінованість;

• високий рівень культури;

• здатність до ризику;

• передбачливість.

Особисті якості:

• правдивість;

• чесність;

• порядність;

• обов’язковість;

• ввічливість;

• доброзичливість;

• терплячість;

• простота;

• справедливість;

• вимогливість;

• почуття гумору.

Суть конфліктів, їх природа і види. Управління конфліктними ситуаціями.

Конфлікт - це відсутність згоди між двома або декількома сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами.

Природа конфлікту полягає в тому, що кожна із конфліктую­чих сторін відстоює свою точку зору, яку вважає абсолютно вір­ною. Конфлікт може нести як негативне, так і позитивне значен­ня.

Конфлікти, які несуть позитивне значення, називають функціональними, а конфлікти, які несуть негативне значення, - дисфункціональними.

Види конфліктів:

• Внутріособистий конфлікт;

• Між особистий конфлікт;

• Конфлікт між особою і групою;

• Внутрігруповий конфлікт.

Причини конфліктів:

• Несправедливий розподіл ресурсів;

• Взаємозалежність завдань;

• Відмінності у цілях;

• Відмінності в уявах і цінностях;

• Відмінності в манерах поведінки і життєвому досвіді;

• Незадовільні комунікації.

Управління конфліктними ситуаціями:

Між особисті методи розв’язання конфліктів:

• Ухилення;

• Згладжування;

• Примушування;

• Компроміс;

• Вирішення проблеми.

Структурні методи розв’язання конфліктів:

• Роз’яснення вимог до роботи;

• Використання координаційних і інтеграційних механізмів;

• Загально організаційні комплексні цілі;

• Структура системи винагороди.

Дії керівника при розв’язання конфліктних ситуацій:

• Виявити причину конфлікту;

• Вислухати думки сторін і по сторонніх спостерігачів;

• Прийняти рішення.

Дії керівника при розв’язанні конфліктної ситуації можуть бути педагогічного і адміністративного характеру. Перше завдання керівника – за допомогою педагогічних методів впливу зробити спробу помирити сторони, Якщо ці дії не матимуть належного ефекту, то необхідно застосовувати свою владу.