2.3. Доброзичливе ставлення вчителів до учнів

Виключно важливе значення має доброзичливий тон вчителя, увага до дитини, заохочення будь – яких його успіхів.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб не йти слідом за проблемою, яка з’явилася у дитини, а зробити все необхідне для її запобігання.

Завдання, які ставлять перед собою вчителі:

• дбати про те, щоб пізнавальний процес був цікавим;

• не допускати змагальності (змагаються в іграх, а не в навчанні);

• не виправляти, особливо публічно, помилки учнів (а намагатися, щоб учень сам знаходив і виправляв свої помилки);

• навчати дітей не боятися своїх помилок.

3. Урізноманітнення діяльності учнів на уроках математики.

Активність, як риса особистості, передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності і керує своїм власним розвитком із урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства.

Використання активних форм і методів навчання безпосередньо мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гарантує характер, підвищує життєву стійкість до протидії.

Кожен урок включає розвиваючі ігри, творчі завдання, логічні вправи які стимулюють дітей до активної діяльності, сприяють усвідомленню математичних закономірностей . Усі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, нетрадиційний підхід і творче застосування набутих на уроках знань та вмінь.

3.1. Розвиваючі завдання

Гра має велике значення в житті дитини, має те ж значення, яке в дорослого діяльність, робота, служба. Гра тільки на перший погляд здається без турботливою і легкою. А насправді вона владно вимагає щоб гравець віддав їй максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності, кмітливості.

Відомо, що будь-які знання через гру засвоюються у 4-5 разів швидше, ніж у звичайному навчанні. Гра дає змогу легко привернути увагу дітей і тривалий час підтримувати в них інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити їхню увагу не завжди вдається.

Такі ігри спонукають дітей змалку міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв’язати.

Що трапиться, якщо…

 Учитель задає питання, а учні повинні назвати наслідки якоїсь події . Орієнтовні питання до гри:

• Що буде, якщо зникнуть годинники?

• Що буде, якщо не стане календаря?

• Що буде, якщо увесь транспорт рухатиметься з однаковою швидкістю?

• Що буде, якщо в світі існуватиме одна міра довжини?

Уяви себе

Учитель пропонує учням уявити себе на місці  якогось предмета: будильника, секундоміра, метра, гривні. Учні «перевтілюючись»  в образ, дають відповіді на такі питання:

- Що ти чуєш навколо? Які звуки тебе оточують?

- Кого (чого ) ти боїшся? Де ти зараз знаходишся?

- Що спостерігаєш навколо ?

Знайди нове призначення

Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів. До уваги беруться найфантастичніші пропозиції :   сантиметрова стрічка (Можливі відповіді дітей: 1) скакалка; 2) предмет для викладення візерунка тощо).

Що забули назвати?

Учитель кладе перед дитиною на стіл картки з написами одиниць вимірювання величин, забувши в переліку згадати про одну з них. Дитина повинна сказати, що саме забули назвати.

Подібно до цього можна попросити дитину відновити ряд із 5-7 слів, не пов'язаних між собою одиниць вимірювання. Другого разу ряд читається не повністю, одне зі слів опускається. Дитина повинна відновити пропущене слово (а надалі і його місце в ряду).

Перетворення

Учням називають одну з одиниць вимірювання і пропонують виконати перетворення з більших у менші.

Доторкнися до …

Учням пропонується у класі доторкнутися до тих предметів, масу яких вимірюють у грамах, кілограмах або довжину вимірюють у міліметрах, сантиметрах, дециметрах, метрах.

Я знаю …

Учням пропонується назвати одиниці вимірювання величин зі словами: «Я знаю 5 одиниць вимірювання часу: 1 -…, 2 - … (маси, довжини, площі)

Добре-погано

Вчитель знайомить дітей з якимось явищем (предметом, поняттям, образом), наприклад день (ніч), і просить відповісти на запитання: «Що хорошого, коли у нас день (ніч)?»

Діти висловлюють свою думку. Потім ведучий запитує: «А що поганого, коли у нас ніч (день)?»

Навіщо і чому?

Вчитель ставить запитання, а дитина повинна на нього логічно відповісти. Запитання мають бути трьох видів:

1) на припущення, вгадування;

2) на з'ясування причини або смислу подій;     

3) на прийняття рішення та планування власних дій.

 Запитання першого типу:

- Для чого нам потрібні одиниці вимірювання довжини? 

- Навіщо нам потрібен годинник?

Запитання другого типу:                                         

- Чому після ночі наступає день ?

- Чому предмети вночі темні, а вдень світлі?

 Запитання третього типу:  

- Як довідатися, котра година?

- Як дізнатися масу предмета?

Проклади маршрут

На дошці записані приклади з іменованими числами в довільному порядку (18 км + 21 км; 42 км + 43 км; 44км -22 км; 26 км – 15 км; 56 км – 34 км). На старті літачок. Діти повинні обчислити приклади, а потім стрілочками прокласти маршрут, починаючи з найменшої відповіді до найбільшої і навпаки.

Аналогічно можна використати кораблик, автомобіль чи автобус.

На яку годину призначено збір?

Командир однієї футбольної команди вирішив призначити час її збору за допомогою гри. Час засекретив, записавши на картках, і запропонував самим здогадатися про час збору. Діти повинні простежити за зміною чисел, записаних на картках. Починаючи з числа 5 за годинниковою стрілкою знайти число, за допомогою якого змінюються всі числа. Воно і означає час збору команд.

5 14 23 32 41

Чого не вистачає?

Вчитель називає дві одиниці вимірювання величин, а учні повинні назвати ті , які знаходяться між ними. Наприклад, вчитель каже: 1 мм, 1 дм. Учні називають 1 см.

Дидактична гра ,,Екскурсія в магазин”

Є купюра вартістю 200 гривень.

Що можна купити в магазині ,,Канцелярські товари”

Ручка…

Зошит…

Простий олівець…

Альбом для малювання…

Щоденник…

а) спочатку учні виступають торговими представниками ,встановлюють вартість товару;

б) потім учні являються покупцями, вибираючи товар;

в) учні виступають продавцями , повинні порахувати вартість вибраного товару і розрахуватися з покупцем.