3.4. Рекреаційно-екскурсійні зв'язки в рекреаційній агломерації

Великої Ялти

Рекреаційно-екскурсійні зв'язки також можна розглядати як один з агломеруючих чинників формування рекреаційної агломерації. Дані зв’язки носять зворотно-поступальний характер [1; 32]. Вони простежуються зі всіх курортних районів Великої Ялти і спрямовані переважно в Лівадію, Алупку, Ялту, Ботанічне. Ці центри характеризуються поєднанням різноманітних ландшафтних і культурно-історичних ресурсів і викликає розвиток даного виду рекреаційних зв'язків. Розглянемо найбільш популярні маршрути екскурсій в районі Великої Ялти [17; 18; 19].

Ялта - санаторій Утес і Карасан. Морська екскурсія. Відстань - 30 км. Тривалість - 7 годин.

Маршрут: Ялта, Кучук-Ламбатська бухта, санаторій «Утес», мис Плака, головний корпус санаторію «Утес», Пушкінська алея, парк санаторію «Карасан». Екскурсія знайомить з живописними місцями Південного берега, з палацами оригінальної архітектури, де розташовані корпуси здравниць «Утес» і «Карасан». Привабливі околиці санаторіїв: високі гори, вкриті вічнозеленими хвойними лісами, круті схили з виноградниками, що розкинулися на них. З мису Плака відкривається широка панорама бухти і вид на гору Ведмідь.

Оглядова пішохідна екскурсія по Ялті. Відстань - 2,5 км. Тривалість - 3 години.

Маршрут: вул. Войкова, горб Дарсан, вул. Лесі Українки, Центральна курортна поліклініка, турбаза, готель «Україна», санаторій «Орсанда», сквер. Екскурсія знайомить з історією Ялти, її виникненням і розвитком.

Літературний маршрут по Ялті. Пішохідна екскурсія. Відстань - 2,5 км. Тривалість - 3 години. З Ялтою пов'язані імена відомих письменників російського і українського народів, які у різний час бували тут, оспівуючи цей чудовий край. Ялту відвідали Пушкін, Грибоєдов, Жуковський, Некрасов, Толстой, Горький, Мамін-Сибіряк, Станюкович, Маяковський, Островський, Тренев, Павленко, а також видні представники української культури - Леся Українка (Л. П. Тетерук), Руданський, Коцюбинській. Деякі, як наприклад, Чехов, Руданський, Тренев, Павленко, тривалий час жили тут. Перебування в Ялті видатних діячів культури є світлою сторінкою її минулого. Маршрут знайомить з місцями, де жили письменники.

Ялта - Масандрівській парк. Пішохідна екскурсія. Відстань до парку - 3 км, по парку - 3 км. Тривалість - 4 години.

Маршрут: м. Ялта, набережна, по Масандрівської вулиці до Нижнього парку, по алеях парку, виноградник, Масандрівський вінзавод. Екскурсія знайомить з історією розвитку в Криму виноградарства і виноробства. Екскурсанти підходять до одного із старих заводів вінкомбінату «Масандра». Поряд із заводом розкинулися виноградники. Далі учасники екскурсії спускаються до парку. Масандрівський парк - один з крупних парків Південного берега Криму. Його площа дорівнює майже 80 га. У парку є великі ділянки різноманітних лісових насаджень, що добре збереглися, багато декоративних дерев і чагарників, зокрема субтропічних. Немало тут красивих доріжок, тінистих альтанок, природних полян, лужків, чагарників, які додають парку особливу красу.

Ялта - Никітський ботанічний сад. Автомобільна екскурсія. Відстань - 8 км. Тривалість - 3,5 години. Маршрут: по саду - літній театр, бамбуковий гай, тиси, кипарисова алея, тополя Туркестан, альтанка, група плодових дерев, гай ліванських кедрів, мармуровий фонтан, бюст Мічуріна, гай пробкового дуба, агави, пальмова алея. Никітський ботанічний сад представляє величезний фонд рослинності, зелену скарбницю Криму. Никітський сад - стара науково-дослідна установа в області ботаніки. Він заснований в 1812 році і займає площу 280 гектарів. У ньому зібрано близько семи тисяч видів, різновидів, форм і сортів культурних і дикорослих рослин всіх континентів миру.

Ялта – Гурзуф. Автомобільна екскурсія. Відстань до Гурзуфа -18 км по Гурзуфу - 2 км. Тривалість -4 години.

Маршрут: Ялта, Масандра, Никита, Гурзуф. По Гурзуфу: Набережна, оливковий гай, парк санаторію Міністерства оборони. На околиці Гурзуфа розташована Пушкінська скеля з гротом. Одна з скель носить ім'я Ф. І. Шаляпіна. У морі знаходяться дві скелі-близнята Адалари. Гора Аюдаг своїми контурами дуже нагадує ведмедя, що припав до води, Біля її підніжжя розташовані корпуси міжнародного дитячого оздоровчого табору «Артек», де щорічно відпочивають тисячі дітей. У Гурзуфе уцілів будинок, в якому в 1820 році жив А. С. Пушкін, що присвятив Криму немало натхненних рядків. Екскурсанти знайомляться також із здравницею Міністерства оборони, оточеної великим тінистим парком. На території санаторію знаходяться цікаві в архітектурному відношенні будівлі. Увагу екскурсантів привертають скульптурні прикраси і фонтани.

Ялта – Лівадія. Пішохідна і автомобільна екскурсії. Відстань - 6 км. Тривалість: пішохідної - 4 години, автомобільної - 3 години.

Лівадія - найбільша здравниця Південного берега Криму. Екскурсія знайомить з історією створення Лівадійського курорту, з перетворенням в здравницю Криму. Лівадія - історичне місце. Тут в лютому 1945 року проходила Ялтинська конференція глав урядів трьох держав: Радянського Союзу, США і Великої Британії. Екскурсанти знайомляться з архітектурою Лівадійського палацу, оглядають великий парк. Красива доріжка веде до Нижньої Ореанди, яка є одним з мальовничих місць на Південному березі, де побудований санаторій «Нижня Ореанда».

Ялта – Місхор. Автомобільна і морська екскурсії. Відстань - 14 км. Тривалість - 5 годин.

Маршрут: Ялта, санаторій «Перлина», «Ластівчане гніздо», санаторій «Україна», Місхорський парк, набережна в Місхорі. Маршрут проходить по живописній місцевості, мимо круч, здравниць, розташованих біля самого моря. Не доїжджаючи Місхора, екскурсанти бачать будівлю готичної архітектури на обривистій скелі над морем, - «Ластівчане гніздо», в Місхорі - скульптурні групи: фонтан «Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба», «Русалка». У 1901-1902 рр. в Місхорі жив великий письменник А. М. Горький. До цього періоду відносяться його зустрічі з Л. Н. Толстим і А. П. Чеховим. Місхор завжди привертає відпочиваючих як одне з найтепліших місць на Південному березі.

Ялта – Алупка. Пішохідна екскурсія. Відстань - 16 км. Тривалість - 10 годин.

Маршрут: Ялта, Лівадія, Н. Ореанда, санаторії «Золотий пляж», «Перлина», Місхор, Алупка. Маршрут цієї екскурсії проходить по мальовничій і найзеленішій частині Південного берега Криму, мимо здравниць, відвідують відомий Воронцовський палац. Екскурсанти бачать прекрасні палаци-санаторії: «Лівадія», «Нижня Ореанда», «Золотий пляж», «Курпати», «Перлина», «Україна» та інші, відвідують парки Місхора і Алупки.

Ялта – Сімеїз. Пішохідна екскурсія. Відстань - 16 км. Тривалість - 10 годин.

Маршрут: Ялта, курортне селище Гаспра, санаторій «Ясна Поляна», Сімеїз. Сімеїз - дуже красива місцевість, розташована біля підніжжя вкритою зеленню гори Кішки (гора названа так завдяки тому, що її контури нагадують лежачу кішку). Екскурсія до Сімеїзу проводиться на катері або на машині по Севастопольському шосе. У першому випадку екскурсанти оглядають з моря живописну частину Південного берега, розташовану між Ялтою і Сімеїзом. Поїздка на автомашині дає додатковий матеріал. Її учасники проїжджають мимо санаторію «Ясна Поляна», який знаходиться в курортному селищі Гаспра. У будівлі, де зараз розміщується санаторій, свого часу зупинявся і жив Л. Н. Толстой. Сімеїз славиться надзвичайно теплим, сухим кліматом і живописними пейзажами.

Ялта - Байдарські ворота. Автомобільна екскурсія. Відстань - 45 км. Тривалість - 7 годин. Маршрут: Ялта, с. Блакитна затока, с. Обвальне «Чортові сходи», санаторій «Мелас», Байдарські ворота. Екскурсія до Байдарських воріт знайомить з природою західного узбережжя Криму і використанням її в цілях зміцнення здоров'я людей. Екскурсанти оглядають живописні місця – «Чортові сходи», що представляють значне пониження в горах, і перевал Байдарські ворота. Краса цієї місцевості завжди захоплювала людей, що бували тут А. Толстого, Лесю Українку, В. Маяковського.

Ялта - водоспад Учан-Су. Автомобільна екскурсія. Відстань - 18 км. Тривалість - 3 години. Поїздка на водоспад Учан-су знайомить екскурсантів з мальовничою природою ПБК та найбільш високим водоспадом Криму.

Ялта - Ай-Петрі. Пішохідна і автомобільна екскурсії. Відстань пішохідної - 18 км, автомобільної - 29 км. Тривалість першої - 18 годин, другий - 6 годин.

Маршрут пішохідний: Ялта, лісова сторожка, 15-й км шосе Ялта-Бахчисарай, будинок шляховиків, 18-й км шосе, скеля Шишко, обеліск партизанам, вершина Ай-Петрі. Автомобільний: Ялта - Ай-Петрінський перевал, скеля Шишко, обеліск партизанам, знак Ай-Петрінського меридіана, тисячолітній тис, вершина Ай-Петрі. Поїздка або похід на вершину Ай-Петрі дасть можливість екскурсантам познайомитися з рослинним і тваринним світом кримських лісів, з будовою першої гряди гір, побувати на місцях, пов'язаних з партизанським рухом в роки Великої Вітчизняної війни. Екскурсія знайомить також з господарським використанням нагір'я. По мальовничій лісовій стежці туристи піднімаються на Ай-Петрінське плато, висота якого більше тисячі метрів над рівнем моря, підходять до пам'ятника загиблим партизанам, потім підіймаються до самих зубців Ай-Петрі. Звідси відкривається прекрасний вигляд на гори, круто падаючі до моря в районі Алупки. Особливо привабливий він при сході сонця. Також цікаво піднятися на Ай-Петрі за допомогою канатної дороги.

Пізнавальними і корисними для здоров’я є екскурсії з використанням методу "торренкур" - дозована ходьба, кліматолікування під час прогулянок по гірським стежкам. Його пропагандистами на ПБК були відомі лікарі С.П. Боткін, В.Н. Дмитрієв - засновник Ялтинської метеостанції, гірського клубу. Ще в ХІХ столітті було прокладено по околицях Ялти декілька таких "стежок здоров'я".

Одна з них - "Царська", або "Сонячна". У 1861 році вона пролягла від Лівадії до Ореанди. Потім стежка протягнулася далі на південний захід, перетнула гору Хрестову і дійшла до селища Гаспра. Ця стежка дивно зручна: шість кілометрів вона веде без перепадів, крутих спусків і підйомів, на кожному повороті відкриваючи нові мальовничі пейзажі. Починається стежка в Лівадії, в парку, закінчується у санаторію "Ясна поляна" в Гаспре, де можна вийти до зупинки автобуса. Стежка упорядкована, має покажчики, підпірні стіни, огорожі у обривів, подекуди - лавки, поляни і оглядові майданчики.

ВИСНОВКИ

Під рекреаційною агломерацією розуміють взаємообумовлене поєднання населених пунктів, що виникає на певній території на підставі спільності використання рекреаційних ресурсів і інфраструктури і об'єднаних між собою багатобічними зв'язками в територіально-господарську систему, що задовольняє потреби населення у відпочинку.

Головна своєрідність рекреаційної агломерації полягає в розвитку між її структурними ланками (курортними містами і селищами) різноманітних зв'язків. Для рекреаційної агломерації з одним крупним центром, що виконує функції ядра, будуть характерні наступні типи зв'язків:

- трудові зв'язки між містами і селищами агломерації;

- зв'язки по рекреаційному обслуговуванню;

- зв'язки по матеріально-технічному забезпеченню;

- організаційно-управлінські зв'язки.

Рекреаційна агломерація формується на основі локального територіально-рекреаційного комплексу. Результатом функціонування рекреаційної агломерації є агломераційний рекреаційний ефект. Він досягається за рахунок взаємообумовленого поєднання рекреаційних підприємств, об'єднаних різноманітними зв'язками на основі комплексного використання рекреаційних і матеріально-технічних ресурсів на обмеженій території.

Рекреаційну агломерацію, як складну багатокомпонентну динамічну систему, доцільно розглядати з позицій системного, географічного, історичного і екологічного підходів.

Основою формування агломерації Велика Ялта з'явився розвиток рекреаційних функцій території. З 1780 по 1948 рік відбувається виникнення і становлення курортного господарства. З 1948 року починається агломераційна стадія розвитку курортних функцій.

Унікальне поєднання кліматичних, пляжних, пейзажних і культурно-історичних ресурсів зробило вплив на територіальну організацію рекреаційної діяльності, на формування населених пунктів різного рангу і зумовило їх спеціалізацію. Освоєння рекреаційних ресурсів з'явилося передумовою виникнення рекреаційних зв'язків, що сприяли формуванню агломерації.

Сприятливі кліматичні умови Великої Ялти, наявність пляжних ресурсів, висока результативність лікування захворювань серцево-судинної, дихальної, нервової систем і туберкульозу легенів зумовили розвиток рекреаційно-лікувальних (кліматолікування) і рекреаційно-оздоровчих (переважно купально-пляжних) видів рекреаційної діяльності.

Ялтинська рекреаційна агломерація володіє вигідним економіко-географічним положенням щодо районів попиту на послуги відпочинку і туризму більшої частини України і Європейської частини Росії і достатнім рівнем розвитку транспортних зв'язків з цими районами.

Нерівномірність розподілу потоку рекреантів по території агломерації і необхідність їх обслуговування викликають розвиток трудової рухливості населення, яка охоплює всю територію і є одним з агломеруючих чинників.

Рекреаційно-екскурсійні зв'язки носять зворотно-поступальний характер. Вони простежуються зі всіх курортних районів Великої Ялти і спрямовані переважно в Лівадію, Алупку, Ялту, Ботанічне. Ці центри характеризуються поєднанням різноманітних ландшафтних і культурно-історичних ресурсів і викликає розвиток даного виду рекреаційних зв'язків.

В межах Ялтинської рекреаційної агломерації формуються п'ять курортних районів: Ялтинський, Гурзуфський, Алупка-Кореїз, Берегове-Голуба Затока, Форосський. Дані рекреаційні утворення відрізняються спеціалізацією, що склалася на основі поєднання природних і соціально-економічних умов, а також рівнем рекреаційного освоєння території.

Провідним в територіальній структурі рекреаційної агломерації є Ялтинський рекреаційний район. Він володіє унікальними рекреаційними ресурсами, комплексом провідних загальнокурортних установ, має розвинену мережу соціальної інфраструктури, яким належить провідна роль в розвитку рекреаційних агломераційних зв'язків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арсененко І.А. Сучасні основи організації туристсько-екскурсійної діяльності / І.А. Арсененко //Географія і сучасність. Збірник наук. Праць Нац. пед. університету ім. М.П. Драгоманова. Випуск 18. – К. , 2007. – С. 195-199.

2. Азар В.И. Экономика и организация туризма: Методологические вопросы / В.И. Азар. – М.: Экономика, 1972. – 184 с.

3. Багрова Л.А. География Крыма: Учеб. Пособие /Л.А. Багрова, В.А. Боков, Н.В. Багров. – К.: Лыбидь, 2001. – 304 с.

4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с.

5. Важов В.И. Целебный климат / В.И. Важов. – Симферополь: Таврия, 1983. – 96 с.

6. Вечерський В.В. Загальні відомості про історико-культурні ресурси в туристичних регіонах України / В.В. Вечерський // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К., 1999. – С.99-122.

7. Галух Г.А. Территориальная организация рекреационной агломерации Большая Ялта: автореф. дисс. канд. геогр. наук. – Симферополь, 1987. – 21 с.

8. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения / Н.А. Гецевич. – Минск: Университетское, 1988. – 160 с.

9. Емельянов Б.В. Экскурсоведение: Учебник. / Б.В. Емельянов - М.: Советский спорт, 2004.- 216 с.

10. Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма / В.Г. Ена. – Симферополь: Таврия, 1983. – 107 с.

11. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України: Підруч. / Ф.Д. Заставний. – К.: Форум, 2000. – 280 с.

12. Зорин И.В. Энциклопедия туризма /И.В. Зорин , В.А. Квартальнов. -   М.: Наука, 2004. – 354 с.

13. Карташевская И.Ф. Модель ресурсно-экскурсионного потенциала автономной республики Крым / И.Ф. Карташевская // Туристичні ресурси України. – К., 1996. – С.143-159.

14. Квартальнов В.А. Туризм. Учебник /В.А. Квартальнов – М.: Финансы и статистика, 2004. – 320 с.

15. Корниенко В.Г. Крымская орбита спутника / В.Г. Корниенко, В.И. Селезнев. – Симферополь: Таврия, 1988. – 320 с.

16. Крачило Н.П. География туризма / Н.П. Крачило. – К.: Вища шк., 1987. – 182 с.

17. Крым. Путеводитель. - Симферополь: Таврия, 1992. – 320 с.

18. Крым. Атлас туриста. – М.: ГУГК, 1985. – 128 с.

19. Крим. Туристична карта. – Сімферополь, 2002.

20. Крым: Хозяйство. Экономико-географический анализ / под ред. Кудрявцева В.Б., Швец А.Б., Твердохлебова И.Т. – Симферополь, 1993. – 36 с.

21. В.Б. Кудрявцев. Концепция формирования и развития процесса географической организации территории рекреационного района / В.Б. Кудрявцев, М.В. Кузнецов // Основные понятия, модели и методы общегеографических исследований. – М.: Наука, 1983. – С.53-54.

22. Кузнецов М.В. Рекреационный комплекс и основные направления его экономико-географического исследования в целях рационального природопользования / М.В. Кузнецов, И.Т. Твердохлебов // Географические исследования для целей планирования экономического природопользования. – К.: Наукова думка, 1983. – С.34-42.

23. Рекреационная география / А.С. Кусков, В. Л.  Голубева, Т. Н.  Одинцова. – М.: Наука, 2010. – 268 с.

24. Лаппо Г.М. Формирование городских агломераций и их место в территориальной организации производительных сил / Г.М. Лаппо, В.Я. Любовный, И.М. Маергойз // Экономико-географические проблемы формирования территориально-производственных комплексов. – Новосибирск, 1973. – С.34-43.

25. Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР / Г.М. Лаппо. – М.: Наука, 1978. – 152 с.

26. Литовка О.П. Проблемы пространственного развития урбанизации / О.П. Литовка. – Л., 1976. – 100 с.

27. Любіцева О.О. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник / О.О. Любіцева, Є.В. Панкова, В.І. Стафійчук – К.: Альтерпрес, 2007. – 369 с.

28. Мироненко Н.С. Рекреационная география / Н.С. Мироненко, И.Т. Твердохлебов. – М., 1981. – 208 с.

29. Панченко Т.Ф. Науково-методичні аспекти організації регіональних систем туризму на базі об’єктів історико-містобудівної спадщини / Т.Ф. Панченко //З історії вітчизняного туризму. – К., 1997. – С. 168-181.

30. Подгородецкий П.Д. Крым: Природа / П.Д. Подгородецкий. - Симферополь: Таврия, 1988. – 242 с.

31. Рекреационные системы / ред. Н.С. Мироненко, М. Бочваров. – М., 1986. – 136 с.

32. Романенко О. Організація транспортних подорожей / О.Романенко //Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди»: Науково-теоретичний збірник. – 2010. – С. 95-98.

33. Сажнєва Н.М. Рекреаційна географія. Навчальний посібник / Н.М. Сажнєва – Мелітополь: Люкс, 2008. – 329 с.

34. Сажнєва Н.М. Рекреаційна географія та туризм (словник-довідник сучасних термінологічних понять). Навчальний посібник / Н.М. Сажнєва, І.А. Арсененко – Мелітополь: Люкс, 2007. – 254 с.

35. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг / В.Б. Сапрунова . – М.: Ось-89, 1997. – 160 с.

36. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: навчальний посібник / І.В. Смаль – Ніжин: НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 264 с.

37.  Туризм и отраслевые системы. /Под ред. В.А. Квартальнова. М.: Финансы и статистика, 2003. – 278 с.

38. Туризм. Гостеприимство. Сервис. Словарь-справочник. / Под ред. Л.П. Воронковой. М.:Финансы и статистика, 2002. – 224 с. 

39. Энциклопедия туриста / ред. Е.И. Тамм и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. – 607 с.

40. http://cdyalta.virtual.crimea.ua/ru/infrastructureofyalta.html