Будова нефрону

Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон, в якому відбувається утворення сечі. У зрілій нирці людини міститься близько 1 - 1,3 млн. нефронів.

Нефрон складається з декількох послідовно сполучених відділів. Починається нефрон з ниркового (мальпігієвого) тільця, яке містить клубочок кровоносних капі-лярів, які розташовані у корі нирки. Зовні клубочки покриті двошаровою капсулою Шумлянського - Боумена. Внутрішня поверхня капсули вистелена епітеліальними клітинами. Між двома листками капсули, розташованими у вигляді чаші, є щілина або порожнина капсули, що переходить у просвіт проксимального відділу канальців: спочатку звивистих, а далі - прямих. Проксимальні канальці опускаються у мозкову речовину та закінчуються петлею Генле, яка їх розвертає на 180⁰. Далі починається дистальний відділ канальців: спочатку прямих, потім звивистих, які повертаються до рівня клубочка. Цей відділ обов'язково стикається з полюсом клубочка між при-носною та виносною артеріолами, у ділянці щільної плями.

Дистальні звивисті канальці впадають у корі нирок у збірні трубочки. Збірні трубочки опускаються з кіркової речовини нирки у глиб мозкової речовини, зливаються у вивідні протоки і відкриваються в порожнині ниркової миски. Ниркові миски відкриваються у сечоводи, які впадають у сечовий міхур.

По особливостях локалізації клубочків у корі нирок, будові канальців і особливостям кровопостачання розрізняють 3 типи нефронов: суперфіціальні (поверхневі), інтракортикальні (в корі нирки)та юкстамедулярні (колоклубочкові).

Кровопостачання нирок

Відмінною особливістю кровопостачання нирок є те, що кров використовується не тільки для трофіки органу, але і для утворення сечі. Нирки одержують кров з коротких ниркових артерій, які відходять від черевного відділу аорти. У нирці артерія ділиться на велику кількість дрібних приносних артеріол, що доставляють кров до клубочка. Артеріола входить у клубочок і розпадається на капіляри, які, зливаючись, утворюють виносну артеріолу.

Діаметр приносної артеріоли майже у 2 рази більший, ніж виносної, що створює умови для підтримки необхідного артеріального тиску (60 мм рт.ст.) у клубочку. М'язова стінка приносної артеріоли виражена добре, що дає можливість регулювати просвіт приносної артеріоли. Виносна артеріола знов розпадається на мережу капілярів навколо проксимальних і дистальних канальців. Артеріальні капіляри переходять у венозні, які, зливаючись у вени, віддають кров у нижню порожнисту вену. Капіляри клубочків виконують тільки функцію сечоутворення.

Через судини нирки за 1 хв проходить близько 1/4 об'єму крові, що викидається серцем в аорту. Нирковий кровотік умовно ділять на кірковий та мозковий. Максимальна швидкість кровоточу припадає на кіркову речовину і складає 4 - 5 мл/хв на 1 г тканини, що є найвищим рівнем органного кровотоку.

Процес сечоутворення забезпечується механізмами ауторегуляції. При підвищенні тиску в приносній артеріолі її гладкі м'язи скорочуються, зменшується кількість крові, що поступає у капіляри, і відбувається зниження у них тиску. При падінні системного тиску приносні артеріоли, навпаки, розширюються.

Клубочкові капіляри також чутливі до ангіотензину II, простагландинів, бра-дикініну, вазопресину. Завдяки вказаним механізмам кровотік у нирках залишається постійним при зміні системного артеріального тиску в межах 100 - 150 мм рт. ст. Проте при ряді стресових ситуацій (крововтрата, емоційний стрес і т.д.) кровотік в нирках може зменшуватися.