- •Тема 5. Засоби реалізації потенціалу енергозбереження
- •5.1.1. Типи котлів
- •5 .1.2. Особливості конструкції
- •5.1.3. Баланс енергії котла та аналіз втрат
- •5.1.4. Алгоритм ефективного використання котла
- •5.1.5. Рекуперація тепла
- •5.2. Енергозберігаючі матеріали
- •5.3. Накопичувачі енергії
- •5.3.1. Класифікація та основні характеристики накопичувачів енергії
- •5.3.2. Акумулятори теплоти
- •5.4. Теплові помпи
- •5.4.1. Термодинамічні характеристики тп
- •5 .4.2. Типи теплових помп
- •5.4.2.1. Парокомпресійні тп
- •5.4.2.2. Абсорбційні тп
- •5.4.2.3. Компресійно-резорбційні1 тп
- •5.5. Когенерація
- •5.5.1. Основні характеристики когенераційних установок
- •5.5.2. Типові системи когенерації
- •5.5.3. Оцінка доцільності використання когенераційних систем
- •5.5.4. Перспективи використання когенераційних систем в Україні
- •5.6. Питання для самоконтролю
- •5.7. Рекомендована література
5.1.1. Типи котлів
Котли (котлоагрегати) класифікуються за: конструкцією, типом теплоносія та видом палива [3] . Основні типи котлів представлені у табл.1.
Таблиця 1.
Типи котлів.
№ п/п |
Тип конструкції |
Тип теплоносія |
Вид палива |
1. |
Жаротрубні |
Водогрійний |
Тверде паливо |
2. |
Водотрубні |
Паровий |
рідке (мазут та ін.) |
3. |
Секційні чавунні |
Повітропідігрівачі |
газ |
4. |
Конденсаційні |
Інші теплоносії |
електрика |
5 .1.2. Особливості конструкції
На рис. 1 показана схема триходового жаротрубного котла. Його особливість у тому, що топка знаходяться у широкій жаровій трубі, а продукти спалювання поширюються у вужчих жарових трубах, що оточені водою. Використовуються дво- та триходові котли мокрооборотні і чотириходові сухооборотні. У мокрооборотних поворотна камера для газів оточена водою. Характерною особливістю цих котлів є доволі значна інертність через великий об’єм води, що знаходиться у котлі.
Б
удова
водотрубного котла показана на рис. 2.
Вода подається у барабан і опускними
трубами стікає в колектор, де підігрівається
до температури кипіння і паро - водяна
суміш піднімається в барабан, де пара
відділяється від води. Після барабана
пара подається у пароперегрівач. Опускні
і підйомні труби розміщені біля стінок
топки, захищаючи їх від перегріву.
Порівняно з жаротрубним котлом –
водотрубний швидко запускається та
виходить на режим оскільки об’єм води
в ньому менший. По цій же причині він
також безпечніший у експлуатації
Крім перших двох типів котлів, останнім часом поширені конденсаційні котли. Особливістю конденсаційного котла, див. рис. 3, є використання вищої теплотворної здатності палива (включно з теплотою конденсації пари топкових газів), що дозволяє отримувати ККД котла близький до 95%. Через те, що температура води, яка поступає на конденсаційний теплообмінник, повинна бути нижчою від точки роси топкових газів, його матеріал має бути корозійностійким. Конденсаційний котел оснащується конденсатозбірником, розрахованим на паливо з малим вмістом сірки. Топкова камера може бути чавунна або жаротрубна. Використовують конденсаційні котли для опалення приміщень, діапазон їх потужностей знаходиться в межах 20 – 1500 кВт.
5.1.3. Баланс енергії котла та аналіз втрат
Котел є теплообмінником, у якому теплова енергія продуктів спалювання палива передається теплоносію. При цьому зростає ентальпія теплоносія, що є корисним ефектом. Схема теплових потоків котла показана на рис. 4. Баланс енергії котла дається рівнянням:
(5.1)
-
масові витрати палива, повітря, води та
топкових газів (кг/с);
- ентальпії, відповідно, палива, повітря,
живильної води, пари, продувки та топкових
газів;
-
масова частина пари, що втрачається при
продувці;
-
радіаційні та конвекційні втрати з
поверхні котла;
-
нижня (без теплоти конденсації водяної
пари) теплотворна здатність палива.
К
КД
будь – якого котла визначається за
формулою
,
(5.2)
при визначенні ККД слід вказувати, яка теплотворна здатність палива використовується для його визначення. Часто ККД визначають за спрощеною формулою
; (5.3)
-
втрати тепла з топковими газами;
-
втрати з продувкою;
-
втрати через неповне спалювання;
-
втрати з поверхні котла.
Отже, ефективність
котла визначається мінімізацією його
втрат. Усереднені втрати для жаротрубних
та водотрубних котлів знаходяться в
межах:
,
залежно від навантаження котла;
;
-
визначають за спеціальними таблицями,
але його середнє значення,
;
-
може досягти
.
Максимальні втрати енергії на котлі
можуть бути біля
.
З
меншення
втрат енергії котла забезпечується
шляхом використання високоефективної
теплоізоляції; раціонального регулювання
процесу горіння палива; використанням
пристроїв для рекуперації тепла топкових
газів та ефективною водопідготовкою,
яка дозволяє мінімізувати продувки і
усунути утворення накипу на трубах
котла.
Слід пам’я- тати, що най- ефективнішим засобом зменшення втрат у котлах є їх використання в режимі максимальних або близьких до них навантажень. Зниже- ння наванта- ження до 50% від номінального збільшує втрати у два-три рази. Тому раціональний вибір потужності котла є умовою його ефективного використання і економії палива.
