- •Дипломний проект
- •Благоустрій та озеленення території мотелю “меркурій” у м. Жидачеві
- •Завдання на дипломний проект
- •Календарний план
- •Анотація
- •Розділ 1. Літературний огляд
- •2.2.1. Загальна характеристика
- •2.2.2. Природно-кліматичні умови
- •Розділ 2. Проект благоустрою та озеленення території мотелю “меркурій” у м. Жидачеві
- •2.1. Розташування об´єкту досліджень
- •2.2. Характеристика району дослідження
- •2.2.3. Зелені насадження
- •2.2.4. Екологічна ситуація району
- •2.2.5. Соціально-економічна характеристика району дослідження
- •2.2.6. Характеристика відділу містобудування та архітектури Жидачівської райдержадміністрації
- •2.3. Програма та методика робіт
- •2.4. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.5. Результати проведених досліджень
- •Розділ 3. Проект заходів
- •3.1. Аналіз результатів дослідження
- •3.2. Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваного об’єкту
- •Розділ 4. Агротехніка створення та експлуатації садово-паркового об’єкту
- •4.1. Агротехніка створення садово-паркового об’єкту
- •4.1.1. Посадка дерев і чагарників
- •4.1.2. Влаштування газонів.
- •4.1.3. Створення альпінарію
- •4.2. Агротехніка догляду за садово-парковим об’єктом
- •4.2.1. Догляд за деревами і чагарниками
- •4.2.2. Догляд за живоплотами
- •4.2.3. Догляд за виткими рослинами (ліанами)
- •4.2.4. Утримання квітників
- •4.2.5. Догляд за газонами
- •4.2.6. Догляд за елементами благоустрою
- •4.3. Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.
- •Розділ 5. Економічна частина
- •Баланс загальної території садово-паркового об´єкту
- •Виробнича програма робіт з озеленення
- •Кошторисна вартість будівництва садово-поркового об`єкта
- •Розділ 6. Охорона праці
- •6.1 Організація безпеки праці для попередження виробничого травматизму
- •6.2 Виробнича санітарія та гігієна праці
- •6.3 Пожежна безпека
- •Висновки
2.2.3. Зелені насадження
Площа земель лісового фонду складає 16237,74га в т.ч. під лісовими масивами 15872,8га. З вищевказаних земель в користуванні лісогосподарських підприємств знаходиться 11341,94га земель лісового фонду, в т.ч. під лісами 10977га. Крім того в землях запасу і загального користування знаходяться невеликі масиви зайняті лісами загальною площею 181,6га.
Лісистість в Жидачівському районі становить 15,4%. Ліси 1 групи становлять 2,7 тис га. Загальний запас по Жидачівському районі становить 1913тис м3 . По видовому складу переважають насадження дуба черешчатого 35% та бука європейського 30%. Середній вік насаджень – 56 років. Насадження з повнотою 0,7 і вище займають 72% покритої лісом площі, а рідини 3%. Середній запас по 1га на площі покритої лісом становить 210м3 , а середній приріст 3,6м3 .
У формуванні флори Жидачівського району брали участь північні та південно-східні види, які прийшли сюди з далекої півночі та північного сходу, гірські види, які перемістилися з Карпат, а також рівнинні види. З південного сходу занесені до нас степові види. У зв'язку з цим флора району неоднорідна за своїм складом.
Природна рослинність збереглася лише на одній третині площі і характеризується, передусім, лісовими, луговими та болотними угрупуваннями. На дуже обмежених ділянках збереглися фрагменти степової рослинності. Домінуючим рослинним типом в районі є ліси.
Лісова рослинність має свої основні типи: широколистяні, мішані й хвойні ліси. На рівнинах основними лісоутворюючими породами широколистяних лісів є дуб звичайний, бук лісовий, граб. У мішаних - поруч ростуть сосна звичайна, дуб, рідше бук. Хвойні ліси утворює сосна на рівнині, а в передгірній зоні - ялина, смерека. В загальному, майже 70% становлять природні ліси, решта штучні насадження.
Найбільше розповсюджена група лісової формації на території району – широколисто-соснові ліси. В першому ярусі таких лісів разом або окремо росте сосна, у другому – дуб, граб, бук. Підлісок і трав'янистий ярус розвинені добре..
В Стрийсько-Жидачівському природному районі, яке займає межиріччя рік Колодниці, Бережниці, переважає місцевість низьких терас (заплава, перша і друга тераси Дністра і Стрия). Тут поширені перезволожені землі з луговими і зерновими ґрунтами, які займають 89% усієї площі. А ліси державного фонду вкривають лише 2% території, що свідчить про значні антропогенові зміни в природних комплексах району. Ліси району мають велике кліматорегулююче, гідрологічне, ґрунтозахисне, водоохоронне, санітарно–гігієнічне значення. Їх деревина йде на виготовлення паперу, меблів.
Серед трав'янистих формацій на рівнині району панівне місце належить лукам, зокрема, заплавним. На межиріччях переважають суходільні луки. Кожне угрупування характеризується своїм відповідним панівним видовим домінантом, який визначає структуру цієї луки та її основні еколого-біологічні особливості.
Найнижчі перезволожені ділянки річкових заплав вкриті болотистими й торф'яними луками. Основними типами рослинності тут є такі злаки, як очеретянка звичайна, очерет звичайний, осока струнка, очерет, хвощ, пухівка вузьколиста, ситник розлогий.
В заплавній долині річки Лугу переважає різнотравнозлакова рослинність. Домінуючими видами є біла і повзуча конюшина, гусячі лапки, мітлиця тонка, костриця лучна. В окремих заболочених місцях та вздовж берегів поширені зарості верболозу й інша чагарникова рослинність.
Основна маса заболочених лук зосереджена по долинах дрібних річок, менше по заплавах великих річок. Заплавні болота всі низинні.
На осушених болотах виростають угрупування очеретянки, осоки стрункої, пухівки широколистої, хвоща болотного, очерету лісового. Найбільше боліт у заплавах Дністра та в долинах його приток і в старих руслах. Перезволожені землі займають 20% сільськогосподарських угідь району. В окремих місцях є торф’яники, які розташовані вздовж долини Дністра.
На території Жидачівського району недостатньо природоохоронних територій. Державний заказник “Діброва” загальною площею 830 га займає всього 0,8% від загальної площі району.
Відповідно до принципів сталого розвитку теперішні покоління повинні використовувати природні ресурси так, щоб не обмежувати майбутні покоління. Отож, для того щоб зберегти природні пам’ятки, флору та фауну Жидачівського району в наближеному до первісного вигляді, необхідно створити мережу природоохоронних територій та заповідників.
