Зміст звіту по лабораторній роботі

Звіт з лабораторних робіт оформляється в спеціальному журналі на аркушах А4 і повинен містити:

• коротку технічну характеристику та опис конструкції елементів двигунів, котлів, турбін і обслуговуючих їх систем;

• виконання ескізів окремих деталей і вузлів механізмів;

• короткий виклад методики проведення випробувань або вимірювань;

• заповнений бланк протоколу випробувань або вимірювань;

• обробку результатів випробувань або замірів;

• короткий висновок по роботі і аналіз результатів.

Наочні посібники і макети:

1.Турбіна ТД 7/1;

2. Турбіна відпрацьованої пари;

3. Турбонагнітач для високонапружного котла;

4. Турбонагнітач для ДВС;

5. Авіаційна газотурбінна установка;

6. Діафрагма, встановлена на планках;

7. Лита діафрагма;

8. Соплові лопатки;

9. Робочі лопатки;

10. Парові і масляні ущільнення;

11. Опорний підшипник;

12. Упорний підшипник.

Плакати:

1. ТВД ТС-3;

2. ТНД ТС-3;

З. ТНД ТС-2;

4. Способи установки корпусів;

5. Ротори;

6. Способи установки діафрагм;

7. Ущільнення;

8. Опорний підшипник;

9. Упорний підшипник;

10. Сопла першого ступеня;

11. Сопла проміжних ступенів;

12. Хвостовики робочих лопаток.

Лабораторна робота № 1

Тема: «ЗАГАЛЬНА БУДОВА СУДНОВИХ ТУРБОАГРЕГАТІВ».

Мета роботи: - вивчити схему головної паротурбінної і газотурбінної установок, принципи роботи турбін, типи турбінних ступенів.

Зміст і порядок виконання лабораторної роботи: - лабораторна робота виконується на турбінних установках ТД 7/1 і LG-II і включає наступні питання:

• принцип роботи головної паротурбінної і газотурбінної установки;

• призначення турбінних установок та їх типи;

• призначення вузлів і деталей турбінних установок і принцип їх роботи.

Рекомендується наступна послідовність вивчення:

- студенти знайомляться з досліджуваним матеріалом по рекомендованій літературі (альбоми схем, підручники, навчальні посібники тощо), виконують необхідні вимірювання і аналізують отримані дані, що відносяться до досліджуваного вузла, а потім приступають до вивчення цього ж вузла на матеріальної частини турбінних установок ТД 7/1 і LG-II.

Зміст звіту по лабораторній роботі:

- викреслити схему головної паротурбінної установки. На схемі позначити основні елементи паротурбінної установки і записати їх назви;

- викреслити схему головної газотурбінної установки. На схемі позначити основні елементи газотурбінної установки і записати їх назви;

- викреслити графік зміни параметрів робочого тіла (тиску р і абсолютної швидкості с) у проточній частині активної та реактивної ступені турбіни і схему дії сил на робочу лопатку;

Головна паротурбінна установка.

Судна, обладнані головними паровими котлами, в якості головного двигуна використовують, як правило, парову турбіну, при цьому найчастіше двокорпусні.

Принцип роботи такої установки (рис. 1.1) наступний: відпрацьований в турбіні високого тиску (ТВТ) 9 перегрітий пар, вироблений в пароперегрівачі 3 головного котла 4, потрапляє по ресиверу 11 в турбіну низького тиску (ТНТ) і потім прямує в конденсатор 15, по конденсаторним трубах якого прокачується охолоджуюча забортна вода від циркуляційного насоса 16.

Конденсація відпрацьованої пари відбувається в результаті зіткнення з холодними конденсаторними трубами конденсатора.

У працюючої установки паливо з видаткової цистерни 5 насосами 6 подається через підігрівники 7 і фільтри 8 до форсунок в топку котла 14.

Необхідне для горіння палива повітря нагнітається котельним вентилятором через підігрівач повітря 1, в якому підігрівається гарячими газами, що йдуть з котла.

Рис. 1.1 Схема головної паротурбінної установки

1- підігрівач повітря; 2- економайзер; 3- пароперегрівач; 4- ГК; 5- паливна цистерна; 6- насоси; 7- підігрівники палива; 8- фільтри; 9- ТВТ; 10- зубчастий редуктор; 11- ресивер; 12- паропровід ТЗХ; 13- ежектор; 14- топку котла; 15- конденсатор; 16- насос забортної води; 17- конденсатний насос; 18- конденсатор деаератора; 19- деаератор; 20- насос; 21- підігрівач.

В результаті прокачування конденсатора охолоджуючою забортною водою утворюється конденсат, який відкачується конденсатним насосом 17 через свій конденсатор і ежектор 13 та деаератор 19.

Ежектори це пароструйні насоси, які призначені для відкачування повітря та інших газів з конденсаторів і створення в них розрідження. Завдяки розрідженню в конденсаторі створюється можливість розширення пари в турбіні до тиску нижче атмосферного і тому підвищується потужність і економічність турбіни, тобто підвищується ступінь розширення пари в турбіні.

За допомогою деаератора видаляються залишки повітря з живильної води, враховуючи, що наявність кисню в живильній воді викликає роз'їдання металевих поверхонь нагріву котла.

Цистерна деаератора виконує одночасно роль підігрівача води і збірника конденсату, як теплий ящик у допоміжних установках. Попередньо підігріта в конденсаторі 18 вода насосом 20 знову направляється в котел через економайзер 2.

У корпусі ТНТ змонтована турбіна заднього ходу (ТЗХ), пар до якої підводиться по паропроводу 12.

Передача крутного моменту від турбіни на гребний гвинт здійснюється через зубчастий редуктор 10. Корисна робота, вироблена головною турбіною, забезпечується спрацьовуванням наявного перепаду ентальпій пара по корпусах турбіни.

Рис. 1.2 Схема головного турбозубчастого агрегату ТС-3 танкера типу «Крим»

На рис. 1.2 зображений двокорпусний головний турбозубчастий агрегат танкера «Крим». Він включає наступні вузли: ТВТ спільно з ТСТ 1, ТНТ 2, конденсатор 3, редуктор (зубчасту передачу) 4, сполучну муфту 5, головний упорний підшипник 6.

Конденсатор розташований під ТНТ і призначений для конденсації пари і створення розрідження за ТНТ. Зубчаста передача служить для зниження частоти обертання при передачі крутного моменту від турбіни на гребний гвинт. Сполучна муфта передає крутний момент від редуктора до гребного валу. Головний упорний підшипник сприймає осьове зусилля від гребного гвинта і через фундамент редуктора передає його на корпус судна.