2. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.

Выделить можно три понимания термина «информация» в журналистике:

• В узком понимании этим термином обозначается событийная информация: информационные жанры вообще, информационная заметка, хроника (совокупность кратких некомментированных сообщений).

• В широком понимании информация - это вся совокупность сведений, которые несет журналистика аудитории: любые опубликованные в СМИ произведения, их место на полосе или в сетке вещания, характер заголовка газетной публикации и размере шрифта, интонации диктора или комментатора. То есть к событийной информации добавляется комментированная информация, а к содержательному уровню – формальный уровень.

• Третье понимание - специальное. Информация рассматривается как новое знание. Хроникальная заметка, содержащая важную новость, при таком подходе может быть более информативна, чем развернутая статья с банальным содержанием.

Информация – это посредник между журналистом и аудиторией, это «инструмент», которым оперируют журналисты всех рангов. Сама сущность журналистики заключается в поиске, сборе, обработке, интерпретации и распространении информации. Информация – «результат отражения многообразия действительности, такое знание, которое потребно и у которого есть потребитель».

1. Структура інф. діяльності.

Любая теория предполагает своеобразную, логически взаимосвязанную систему понятий, описывающую существенные, закономерные, необходимые внутренние связи той или иной предметной области. Это знание выстроено в систему, поскольку любой объект есть система взаимосвязанных и взаимодействующих между собой элементов. Целое представлено свойствами, обеспечивающими ее связь с миром. Журналистика как явление в этом плане предстает в виде газет, журналов, радио- и телепередач, редакций газет и журналов, телерадиокомпаний, деятельность которых обеспечивается соответствующей инфраструктурой: информационной, технической, организационно-управленческой, учебной и научной. Каждая из форм деятельности осуществляет свои непосредственные задачи, но журналистика как особый социальный институт, взятая в единстве всех ее сторон деятельности, осуществляет единую, социально значимую миссию в обществе - информативную. Она призвана предоставлять обществу полезную информацию. Вся система журналистики направлена на сбор, обработку и передачу информации. Все ее отношения с различными социальными институтами строятся в связи с получением, предоставлением и распространением информации.

Структура массово-информационной деятельности:

• сбор информации збір інформації

• обработка информации обробка

• компоновка информации компонування

• передача информации передача

• восприятие информации сприйняття

• хранение информации зберігання

• использование информации використання

Информация взаимосвязана с информационным пространством - это пространство, которое охватывает тот или иной объем фактов реального мира. Термин единое информационное пространство (ЕИП) обычно используется по отношению к информационному пространству какого-либо региона или государства в целом. ЕИП в теории журналистики понимают возможность обеспечить каждого гражданина минимально полным спектром фактов и мнений, имеющихся в стране или регионе. Информационное пространство - это наличие в любой «точке» страны такой «плотности» информационного поля, благодаря чему каждый имеет возможность получить всю «необходимую и достаточную» информацию для адекватной ориентации в жизни региона, а также, конечно, страны, континента и мира, для выработки взглядов и мнений, для принятия решений (от выбора товара до выбора президента)».

Виділяють такі складові інформаційної діяльності:

– наукова (аналітико-синтетична) обробка документів;

– технічна обробка документів;

– комп’ютерна обробка документів.

Наукова (аналітико-синтетична) обробка документів

До сфери наукової обробки документів входить систематичне визначення кола питань, що виникають у процесі базової (професійної) діяльності споживача. Завданням рефе-рентів-аналітиків є виявлення, відбір, аналітико-синтетична обробка документної інформації та підготовка на цій основі інформаційних документів. Основна відмінність процесу наукової обробки документів полягає в тому, що її результат — не просто аналіз і згортання первинної інформації, а перетво-рення її на інформаційний засіб базової діяльності споживача інформації. Обов'язковими складовими наукової обробки документів є аналітичний відбір та критична оцінка документної інформації відповідно до потреб споживача, організація її у формі завершеного вторинного документа, а в разі необхідності — його анотування, індексування (визначення індексів УДК і ББК). Наукова обробка документів як один з основних видів інформаційної діяльності потребує значних інтелектуальних зусиль і належить до розряду наукової діяльності. Значення наукової обробки документів настільки значне, що вона є одним з основних критеріїв оцінювання рівня наукової зрілості здобувачів наукового ступеня доктора і кандидата наук, діяльності науково-дослідних інститутів, одним із основних засобів ухвалення науково виважених управлінських рішень і т. ін. Визначальною умовою якості наукової обробки документів є досягнення відповідності змісту вихідних документів інформаційній потребі споживача. Наукову обробку документів найчастіше виконують бібліотеки або інформаційні служби на конкретне (індивідуальне чи колективне) замовлення користувачів. Таким чином, процеси збирання (виявлення, пошуку), наукового перетворення (аналітико-синтетичної обробки) документованої інформації є етапами загальнішого процесу — інформаційної діяльності.

Науково-технічна обробка документів

Науково – технічне опрацювання справ є одним з найважливіших етапів необхідних для правильного зберігання документів та ефективного їх використання. Науково – технічна обробка являє собою комплекс робіт по впорядкуванню документів, що включає проведення експертизи цінності документів, формування архівних документів в одиниці зберігання (справи), підшивку справ, нумерацію аркушів справ, оформлення обкладинок, складання внутрішніх описів і засвідчувальних аркушів, складання описів справ, історичних довідок, передмов та інші.