Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекций самоменеджмент.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
749 Кб
Скачать
☆

Висновки

Самоменеджмент — це самоуправління людиною своєю життєдіяльністю і діяльністю для досягнення поставлених цілей. Під самоуправлінням розуміють системну діяльність із самоорганізації людиною своїх життєвих функцій, що забезпечують реалізацію внутрішніх потенцій, спрямованих на досягнення певного результату за оптимального використання її внутрішніх ресурсів з урахуванням зовнішніх чинників.

До основних методик самоменеджменту відносяться:

- метод “Альпи”;

- принцип Паретто;

- аналіз АБВ;

- принцип Ейзенхауера.

Кар’єра – це рух уперед по обраному шляху. Кар’єра діяльності менеджера може бути визначена як поступовий рух з службовими східцями, зміна навичок, здібностей, кваліфікаційних можливостей і розмірів винагороди, пов’язаних із професійною діяльністю. Разом з тим слід зауважити, що життя людини поза роботою має значний вплив на кар’єру є її частиною тому поняття кар’єра необов’язково означає постійних рух у гору в організаційній ієрархії. У більш загальному кар’єра виступає у формі індивідуально усвідомленої позиції та поведінки; що пов'язаний з трудовим досвідом протягом трудової діяльності людини.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте концепцію Л. Зайверта.

2. Назвіть вимоги до цілеутворення.

3. Назвіть правила і функції самоменеджменту.

4. Охарактеризуйте три етапи у розвитку самоменеджменту.

5. Охарактеризуйте основні методики самоменеджменту.

6. До чого зводиться управління кар'єрою?

7. Що таке кар'єрограма?

8. Які види кар’єри існують? Охарактеризуйте їх.

9. Охарактеризуйте різноманітні потреби людини на різних етапах кар’єри.

10. Назвіть фактори, які визначають успішний розвиток кар'єри.

Тема 2. Планування особистої роботи менеджера План

2.1. Самоврядування й самовдосконалення менеджера.

2.2. Роль інформації у роботі менеджера.

2.3. Організація інформаційного обслуговування менеджера.

2.4. Види ділових нарад.

2.5. Технологія проведення ділової наради.

2.6.Особливості проведення нарад різних видів.

2.1. Самоврядування й самовдосконалення менеджера

Дейл Карнегі у своїй знаменитій книзі " Як здобувати друзів..." однозначно затверджує: "Самовдосконалення - насамперед ". Для того щоб управляти іншими, необхідно спочатку навчитися управляти собою.

До характерних рис керівника, що добре управляє собою, відносять наступні: здорове тіло, відсутність шкідливих звичок, енергійність і життєстійкість, спокійний і врівноважений підхід до життя й роботи, здатність переборювати стреси, ефективне використання часу й ін. При цьому варто пам'ятати, що всі аспекти керування між собою взаємозалежні.

Більшість видів діяльності в сфері менеджменту вимагають високого індивідуального розвитку. У міру того, як зростає ступінь змін, виникає потреба розвивати свій творчий потенціал. За таких умов менеджерам необхідно підтримувати свій рівень, незважаючи ні на що. Праця менеджера, що постійно змінюється й висуває нові вимоги до менеджера, передбачає високу здатність до саморозвитку.

Саморозвиток необхідно й для тих, хто збирається переходити на більше престижну роботу або перебуває між двома важливими етапами своєї кар'єри, тобто щораз , коли менеджерові необхідні найбільша сприйнятливість, енергійність або спритність.

До саморозвитку спонукують такі бажання, як досягнення службової кар'єри; більше ефективне виконання поточної роботи; одержання більшого задоволення від роботи, життя й ін.

Під самовдосконаленням маються на увазі особистісні зміни, виникнення нових поглядів, відчуттів. Ці зміни особистості і є розвитком вашого "Я".

Головним напрямком самовдосконалення є розвиток навичок самостійного мислення, вироблення власних ідей на базі власного досвіду. Обоє напрямки тісно зв'язані й припускають вироблення власних ідей на основі одержуваної інформації, спілкування з іншими людьми й зворотного зв'язка.

Результативність процесу самовдосконалення розглядається з погляду мислення (наші ідеї, переконання, концепції, теорії); відчуття (наші почуття, настрої); готовності до дій (здатність або нездатність діяти залежно від ситуації) може бути представлена у вигляді таблиці (табл. 2.1).

Перший аспект розвитку особистості - здорове мислення. Якщо ви визнаєте не тільки власну думку, але й думка інших, готові їх вислухати, поставитися до них з повагою, навіть якщо ви їх не розділяєте, виходить, ви маєте здорове мислення. Таким чином, здорове мислення характеризується наявністю системи зв'язаних і послідовних ідей і переконань, які навряд чи будуть піддані змінам залежно від ситуації.

Для людини зі здоровим мисленням характерна здатність зауважувати деталі й одночасно мати подання про ситуації в цілому. Вплив ваших ідей і вчинків на інших людей приводить до формування системи персональних стандартів і моральних цінностей (філософських, релігійних, духовних), що викликають певні почуття.

Розглянемо більш докладно різні аспекти розвитку особистості.

Таблиця 2.1

Якісні результати самовдосконалення

Аспекти розвитку особистості

Результат вдосконалення

мишлення

відчуття

підготовка до дії

Здоров'я

Послідовність ідей. Здатність ураховувати й деталі, і ситуацію в цілому. Персональні цінності. Мораль. Філософські, релігійні й інші переконання

Усвідомлення й визнання почуттів. Внутрішня сбалансованість. Внутрішній спокій

Калорійність, дієта, фізична підготовка, здорові звички й спосіб життя

Навички

Розумові й концептуальні здатності, професійні

знання, пам'ять, логічне мислення, здатність до творчості, інтуїція

Здатність спілкування з людьми. Артистичні здатності

Професійні здатності

Здатність до дій (мотивація й рішучість)

Здатність робити вибір і іти на компроміс, здатність відмовлятися від запропонованого рішення

Здатність осмислювати й трансформувати перешкоди - розчарування, нещастя, страждання - і управляти ними

Здатність вийти зі стану депресії, взяти ініціативу у свої руки, знову прийнятися за рішення проблеми

Особистість

Усвідомлення й розуміння себе

Примирення зі своїми недоліками. Здатність радуватися наявним достоїнствам

Самомотивація, знання меж своїх можливостей. Ціль життя

"Здорові почуття" - це усвідомленість того, що вони є, і впливають на вас. Придушення своїх почуттів або заперечення їхньої наявності не можна назвати здоровими проявами, тому що придушують почуття, що, майже завжди проявляються самим небажаним образом - у вигляді неконтрольованих реакцій (наприклад, нездатність стримувати свій гнів), що погіршує взаємини з іншими людьми, напруженості, нервозності, безсоння й цілого ряду хвороб.

Однак сказане зовсім не означає, що давати волю своїм почуттям - значить сприяти зміцненню здоров'я. Необхідно прагнути до стану рівноваги, при якому усвідомлюються й самозізнаються свої почуття, але при цьому ми не дозволяємо їм превалювати над нами.

Наявність у людини здорових почуттів свідчить також про збалансованість особистості, розумової й фізичної діяльності, матеріальних і духовних інтересів. Самовдосконалення припускає аналіз цих аспектів у житті людини й усунення будь-якого дисбалансу.

Існує три види збалансованості особистості.

Перший - це внутрішня врівноваженість, якої звичайно можна домогтися за допомогою таких прийомів, як споглядання, медитація й система вправ йоги.

Другий - це збалансованість самих процесів мислення, відчуття й готовності до дії. Прикладом незбалансованості може бути бажання, не підкріплене відповідними діями, або, навпаки, надмірна й непродумана активність.

Третій вид збалансованості - урівноваженість чотирьох аспектів розвитку особистості, тобто баланс між часом і зусиллями, витраченими на вдосконалювання вашого здоров'я, навичок, дій і особистості свого "Я".

Що означає "готовність до дії" стосовно до здоров'я? Мова йде в основному про фізичне здоров'я, що залежить від таких факторів, як калорійність їжі, дієта, фізична підготовка й здорові звички.

Другий аспект розвитку особистості - навички. Людині, що займається самовдосконаленням, необхідно розвивати цілий ряд розумових і концептуальних здатностей: запам'ятовування, логічне мислення, засвоєння технічних знань, творчий підхід, інтуїцію.

Третій аспект розвитку особистості - здатність до дій у реальному житті припускає розвиток фізичних, технічних і професійних навичок.

При наявності розумового й фізичного здоров'я людина може розвивати свої навички, а при наявності рішучості й уміння мотивувати ці навички, вона може перетворювати їх у дії. У результаті виникає усвідомлення себе як особистості: "Добре, що я такий, який я є" - це четвертий аспект. Сприйняття себе як особистості характеризується розумінням себе, а також наявністю внутрішньої орієнтації, усвідомленням мети в житті.

Відсутність належного усвідомлення своєї особистості суперечить принципам самовдосконалення. Необхідно примириться зі своїми недоліками, але не можна ненавидіти себе за них: ви повинні або виправити ці недоліки, або постаратися знайти оптимальний вихід з невдалої ситуації. Ви також повинні визнавати й свої достоїнства, не опускаючись до надмірного самовдоволення, так само як і до самознищення й удаваної скромності.

Отже, поняття "самовдосконалення" передбачає зміцнення здоров'я, розвиток майстерності, мотивації, рішучості, усвідомлення свого "Я" і мети в житті.

Позитивні й негативні якості часто в спеціальній літературі позначають поняттями вищого й нижчого "Я".

Вище "Я" - це ваші позитивні якості. Хоча у всіх людей є вище "Я", багато хто, як не дивно, не усвідомлюють, не зауважують своїх гарних якостей і зі зніяковілістю можуть заперечувати їхню наявність.

Інші люди, навпаки, занадто самовдоволені й бачать у собі тільки позитивні якості, які, можливо, у них і відсутні.

Корисним може бути складання вами списку ваших якостей, що ставляться до вищого "Я". Усвідомте наявність у вас цих позитивних якостей, але уникайте самовдоволення.

Нижче "Я" - це ваші негативні якості. Оскільки нижче "Я" властиве всім нам, дуже важливо вміти визнавати його. Заперечуючи його існування в себе, ви перешкоджаєте процесу самовдосконалення. Дуже важливо не дозволяти нижчому "Я" переважати над вами. Складіть список ваших якостей, що ставляться до нижчого "Я". Визнайте їхнє існування в себе й мотивуйте цим своє самовдосконалення.

Основні методи самовдосконалення, що сприяють досягненню різноманітних загальних результатів у розвитку особистості, також допомагають виробити якості й навички, необхідні для такого розвитку, а саме: ведення особистого журналу; ретроспективний огляд подій; міркування про події, що відбуваються; уміння прислухатися до свого внутрішнього "Я"; розвиток інтуїції; сміливість у використанні нових ідей; експериментування з новим типом поводження; зміцнення сили волі; підтримка здатності до сприйняття нового; робота над вищим і нижчим "Я"; способи вдосконалювання мислення (читання, складання плану, методика систематичного запам'ятовування й ін.); інші можливості самовдосконалення (навчання на курсах, вироблення індивідуального стилю керування, розвиток здатності спілкування й т.п. ).