Засоби дре

Рис. 3.20. Засоби державного регулювання економіки

Засоби державного регулювання підрозділяються на адміністративні й економічні.

Адміністративні засоби не пов'язані зі створенням додаткового матеріального стимулювання або небезпекою фінансового збитку. Вони базуються на силі державної влади і містять у собі міри заборони, дозволи і примуса. Наприклад, уряд заборонило будувати підприємства в межах Москви. Воно не збільшило податки або штрафи, а просто припинило видачу ліцензій. Примусові заходи можна показати тим, що держава ставить за обов'язок промисловим підприємствам організовувати на місцях виробниче навчання, створювати побутові умови для робітників, зайнятих на виробництві.

Адміністративні засоби регулювання в розвитих країнах із ринковою економікою використовуються в незначних масштабах. Їхня сфера діяльності обмежується в основному на охороні навколишнього середовища, створення умов для соціально слабко захищених прошарків населення. Основні інструменти державного регулювання:

-фіскальна політика, тобто політика в області правових витрат і податків;

-грошова політика;

-політика регулювання прибутків;

-соціальна політика;

-державне регулювання ціноутворення;

-зовнішньоекономічне регулювання.

Економічні засоби державного регулювання підрозділяються на засоби грошово-кредитної і бюджетної політики. Самостійним комплексним інструментом ДРЕ є державний сектор в економіці. Основні економічні засоби –це:

- регулювання дисконтної ставка ( дисконтна політика, здійснювана центральним банком );

- встановлення і зміна розмірів мінімальних резервів, які фінансові інститути країни зобов'язані зберігати в центральному банку;

-операції державних заснувань на ринку цінних паперів, такі як емісія державних зобов'язань, торгівля ними і погашення.

За допомогою цих інструментів держава ринеться змінити співвідношення попиту і пропозиції на фінансовому ринку в потрібному напрямку. Пряме державне господарське регулювання здійснюється засобами бюджетної політики.

Головним інструментом мобілізації фінансових засобів для покриття державних витрат є податки. Вони також широко використовуються для впливу на діяльність суб'єктів господарства. Державне регулювання за допомогою податків залежить у вирішальному ступені від вибору податкової системи, висоти податкових ставок, а також від видів і розмірів податкових пільг. Податки в ДРЕ грають дві ролі:

а) це головне джерело фінансування державних витрат;

б) це інструмент регулювання.

Томущо в задачу державних бюджетних органів входить не просто оподаткувати податками джерела надходження, але і створити тонкий механізм впливу на господарське поводження.

Рис. 3.21. Державний сектор економіки

Важливим комплексним інструментом державного регулювання економіки (і одночасно його об'єктом) є державний сектор в економіці (рис. 3.21). У цьому секторі застосовується державне економічне програмування і планування.

Особливе місце серед засобів ДРЕ, здійснюваних за допомогою податків, займає прискорене амортизаційне списання основного капіталу і пов'язані з ним утворення і реалізація схованих резервів, здійснювані в рамках дозволи Міністерства фінансів. Прискорене амортизаційне списання основного капіталу в сучасних умовах є головним засобом стимулювання накопичення, структурних змін в економіці і важливому інструменті впливу на господарський цикл, зайнятість. Змінюючи ставки і порядок амортизаційного списання, державні регулюючі органи визначають ту частину чистого прибутку, що може бути звільнена від сплати податків шляхом вмикання у витрати виробництва і потім перерахована в амортизаційний фонд для фінансування надалі нових капіталовкладень. Норми амортизації регулярно публікуються. Перед нами сильний важіль державного регулювання інвестиція – звільнення прибутків від податків, укриття їх в амортизаційному фонді і примусовому використанні для нових капіталовкладень. Ефект прискореного списання основного капіталу має ще ряд наслідків. Додаткове скорочення частки податків у прибутку за рахунок того, що в міру зменшення балансового прибутку її оподатковування через прогресивний характер податкових ставок скорочується. Прискорене списання призводить до відриву балансової вартості основних засобів від їхньої реальної ціни.

Варіювання норм прискореного амортизаційного списання основного капіталу широко використовується у всіх розвитих країнах як засіб державної кон'юнктури і структурної політики, а також для стимулювання наукових досліджень і впровадження їхніх результатів у виробництво. Ефект амортизаційних відрахувань добре замітний у роки сприятливої кон'юнктури, коли період спаду і криз слабшає. Пільги по прискореному амортизаційному списанню рівнозначні скороченню надходжень від податків із прибутків у державний бюджет. Результатом може бути підвищення інших податків або ріст державної заборгованості. У якості інструментів державного регулювання використовуються і витрати бюджету на господарські цілі. Це можуть бути державні кредити, субсидії, а також витрати на закупівлю товарів і послуг у приватному секторі.

Державні капіталовкладення здійснюються значною мірою в державному секторі економіки, що грає важливу роль у ДРЕ. Державний сектор містить у собі комплекс господарських об'єктів, частково або цілком приналежній державі, функціонування котрих завжди вигідно для економіки країни, але не вигідно з погляду приватного капіталу. У цілому державний сектор – це об'єкти інфраструктури, що в основному не рентабельні, а також підприємства в сировинних і енергетичних галузях, де потребуваються величезні інвестиції, а оборотність капіталу повільна. Частина державного сектора – це пакети акцій змішаних приватних–державних компаній. Існування в умовах ринкового господарства секторів, що у своїй діяльності керуються засадами, що відрізняються від принципів приватних фірм, дозволяє використовувати ДС для рішення загальнодержавних задач. Активно використовується ДС як засіб ДРЕ. У умовах погіршення кон'юнктури, коли приватні капіталовкладення скорочуються, інвестиції в ДС ростуть. У такий спосіб держава ринеться протидіяти спаду виробництва і росту безробіття. ДС грає помітну роль у державній структурній політиці. Держава створює нові об'єкти або розширює старі в тих галузях, куди приватний капітал перетікає недостатньо. Державні фірми займаються і зовнішньою торгівлею, вивозом капіталу за рубіж. ДС служить підвищенням ефективності народного господарства в цілому і є одним з інструментів перерозподілу ВВП.

Також здійснюється і зовнішньоекономічне регулювання. Це міри стимулювання експорту товарів, послуг, капіталів, науково-технічного досвіду. Кредитування експорту, гарантування експортних кредитів і інвестицій за рубежем, введення або скасування мит у зовнішній торгівлі; заходи для притягнення або обмеження доступу іноземного капіталу в економіку країни, притягнення в країну іноземної робочої сили, участь у міжнародних економічних організаціях, інтеграційних міждержавних об'єднаннях. Окремі інструменти державного економічної політики можуть вживатися в різноманітних цілях, у різних сполученнях і з різною інтенсивністю. У залежності від характеру цілей буде змінюватися місце того або іншого інструмента в арсеналі засобів ДРЕ в конкретний період.