Vіі. Методика проведення і організаційна структура заняття

Розподіл балів, які може отримати студент:

При засвоєнні теми № 26 тематичного модуля 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується в бали наступним чином:

Оцінка	Бали
“5” (відмінно)	7
“4” (добре)	4
“3” (задовільно)	2
“2” (незадовільно)	0

Методичні вказівки для роботи студентів на практичному занятті Тематичний модуль 1

Хірургічна інфекція. Змертвіння

Практичне заняття №26

Тема: Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при гострій хірургічній інфекції

Теоретичні питання для самостійного позаурочного вивчення и обговорення на практичному занятті № 26:

1. Знати сучасні положення поняття сепсис, класифікацію сепсису (α=ІІ).

2. Знати патогенетичні особливості перебігу, сучасні методи діагностики та принципи лікування сепсису (α=ІІ).

3. Знати теорію ендогенної інтоксикації при хірургічній інфекції, методи детоксикації і імунокорекції (α=ІІ)

4. Знати загальні відомості про ВІЛ-інфекцію, СНІД; хірургічні аспекти наркоманії (α=ІІ)

5. Вміти встановити роль та місце лабораторно-інструментальної діагностики у формуванні діагнозу сепсис та ендогенна інтоксикація (α=ІІІ)

6. Вміти обґрунтувати і побудувати план індивідуального комплексного лікування (α=ІІІ)

7. Вміти провести заходи у разі контакту з матеріалом, що містить ВІЛ згідно наказу МОЗ України №120 від 25.05.2000 р. (α=ІІІ)

Забезпечення початкового рівня знань-умінь

Література:

Основна:

1. Хірургія /за ред. С.Д.Хіміча. - Київ, 2004. – C. 318-323, 338-347.

2. Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006.

3. Методичні розробки для аудиторної и самостійної роботи студентів.

Додаткова:

3. Шаповал С.Д. Гнійно-септична хірургія. – Запоріжжя, 2007. – С. 136-158.

4. Шаповал С.Д. та ін. Лікування сепсису у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин. – Запоріжжя, 2003. – 16 с.

Розподіл балів, які може отримати студент:

При засвоєнні теми № 26 тематичного модуля 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується в бали наступним чином:

Оцінка	Бали
“5” (відмінно)	6
“4” (добре)	4
“3” (задовільно)	2
“2” (незадовільно)	0

Тести для перевірки вихідного рівня знань Тема №26

1. Що менш характерно для сепсису?

а) тахікардія;

б) лейкоцитоз;

в) анурія;

г) зниження температури тіла;

д) наявність гнійного вогнища.

2. Кров на бактерійний посів при сепсисі необхідно набирати:

а) при нормальній температурі тіла хворого;

б) при ознобі;

в) через 6-12 годин після відміни антибіотиків;

г) на висоті температурної реакції;

д) відразу ж після спаду температури.

3. До постійних симптомів сепсису відносять наступні:

а) озноб;

б) низька температура тіла;

в) бактеріемія;

г) наявність гнійного вогнища;

д) жовтушність шкіри і склер.

4. Які загальні клінічні прояви сепсису?

а) запаморочення;

б) слабкість;

в) проливний піт;

г) брадикардія;

д) блювота.

5. Зовнішній вигляд рани при сепсисі має наступні ознаки:

а) рясні гнійні виділення;

б) мізерні гнійні виділення;

в) яскрава гіперемія тканин в ділянці рани;

г) тканини рани брудно-сірого кольору;

д) відсутність набряку тканин рани.

6. Проявами синдрому системної відповіді (реакції) на запалення є:

а) апатія;

б) набряки на ногах;

в) жовтушність шкірних покривів;

г) частота дихання більше 20 за хвилину;

д) лейкоцитоз більше 12×10⁹ /л.

7. До специфічних видів сепсису відносять:

а) старечий;

б) анаеробний;

в) стафілококовий;

г) грибковий;

д) актиномікотичний.

8. До ускладнень сепсису не відносять:

а) пневмонію;

б) пролежні;

в) тромбоемболію;

г) кахексію;

д) випадіння волосся.

9. Які типи температурних кривих не зустрічаються в період розвинутого сепсису:

а) реміттуюча;

б) гектична;

в) хвилеподібна;

г) неправильна;

д) постійна.

10. Назвіть основні ознаки бактерійно-токсичного шоку:

а) олігурія;

б) падіння артеріального тиску;

в) підвищення артеріального тиску;

г) брадикардія;

д) лейкопенія.

11. Сепсис характеризує наявність 3 основних чинників, окрім:

а) джерело (вогнище) інфекції;

б) синдром системної відповіді (реакції) на запалення;

в) раптовий початок;

г) негативний результат посіву крові;

д) наявність вторинних (метастатичних) осередків інфекції.

12. Які зміни у складі крові характерні для сепсису?

а) анемія;

б) збільшення вмісту лімфоцитів;

в) лейкопенія;

г) зменшення рівня глобулінів;

д) зменшення рівня альбуміну.

13. Які лікувальні заходи не можуть бути рекомендовані при сепсисі?

а) розтин гнійного вогнища;

б) введення антибіотиків;

в) обмеження введення рідини;

г) зігріваючий компрес на гнійне вогнище;

д) вітамінотерапія.

14. Що є найбільш важливим при лікуванні сепсису?

а) суворий ліжковий режим;

б) антибіотикотерапія;

в) лікування супутнього захворювання;

г) ліквідація первинного вогнища;

д) виявлення спадкового чинника.

15. Назвіть особливості антибіотикотерапії при сепсисі:

а) використання середньотерапевтичних доз препарату;

б) використання максимальних доз препарату;

в) проведення антибіотикотерапії під контролем чутливості мікрофлори до лікарських препаратів;

г) використання монотерапії;

д) відміна антибіотиків після настання клінічного одужання.

Ситуаційні завдання для перевірки кінцевого рівня знань

1. У хворого Б., якому 3 доби тому було виконано оперативне втручання з приводу карбункула лівої сідниці температура тіла становить 38,2 °С. Як провести посів крові хворого на стерильність?

2. Хворий Г., 92 років, 2 доби тому був прооперований з приводу глибокої міжм’язової флегмони правого стегна. При огляді загальний стан хворого важкий, на питання відповідає із запізненням. Температура тіла 38,3 °С. пульс 100 за 1 хв., аритмічний. АТ – 80/40 мм рт. ст. Частота дихання – 28 за 1 хв. Загальний аналіз крові: Нb – 50 г/л, лейкоцити – 14,3 × 10⁹ /л, еритроцити – 2,8 × 10¹² /л, ШОЕ – 34 мм/год. Креатинін – 260 мкмоль/л, білірубін – 35 мкмоль/л. Діурез за добу 400 мл.

Сформулюйте діагноз.

3. У хворої К., 80 років, на 4 добу після виконання резекції сигмовидної кишки з приводу раку з’явились симптоми подразнення очеревини, на оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини – наявність газу під куполами діафрагми. З приводу післяопераційного перитоніту на тлі неспроможності швів анастомозу хворій була виконана релапаротомія. У хворої розвинулись сепсис, ниркова недостатність.

Назвіть основні критерії ниркової недостатності при сепсисі.

4. Хворий Ш., 46 років, поступив в хірургічне відділення для екстреного оперативного лікування з приводу остеомієліту кукси правої стопи на рівні суглоба Шопара, ускладненого флегмоною правої гомілки. У хворого діагностовано сепсис, печінкову недостатність.

За якими критеріями можна свідчити про наявність печінкової недостатності?

5. Хворому П., 79 років, який перебуває в клініці з діагнозом флегмона промежини, сепсис, в зв’язку із нестабільністю гемодинаміки артеріальний тиск підтримується на рівні 120/80 мм рт. ст. шляхом постійної внутрішньовенної крапельної інфузії 10 мл 4% дофаміна на 200 мл фізіологічного розчину.

Перерахуйте основні критерії недостатності серцево-судинної системи.

6. В реанімаційному відділенні перебуває хворий на деструктивний панкреатит, ускладнений заочеревинною флегмоною та сепсисом, у якого на 3 добу після оперативного втручання з’явились ознаки органної недостатності з боку ЦНС. Перерахуйте основні критерії органної недостатності з боку ЦНС.

7. Молодому чоловіку 18 років була виконана лазерна флебектомія. Через 1 добу після операції стан хворого різко погіршав, з’явився біль в ділянці післяопераційної рани, піднялась температура до 39,1 °С. У хворого спостерігається тахікардія (пульс – 130 ударів за 1 хв.), частота дихання – 30 за 1 хв. У важкому стані він був доставлений в приймальне відділення лікарні машиною швидкої допомоги. За якими критеріями можна зробити висновок про наявність у хворого органної недостатності з боку системи крові?

8. Хворому С. виконано оперативне втручання з приводу розлитого гнійного запалення клітковинних просторів тазу. Рани наступної доби промиті розчинами антисептиків, дренуються адекватно, тканини дна рани тьмяні, брудно-сірого кольору. Температура тіла тримається на рівні 38,0-38,5 °С, спостерігаються тахікардія (105 ударів за 1 хв.), лейкоцитоз (12,4 × 10⁹ /л), білірубінемія (рівень білірубіна 36 мкмоль/л).

Чому незважаючи на адекватне розкриття та дренування гнійного вогнища у хворого триває гіпертермія? Які критерії синдрому системної відповіді на запалення спостерігаються у даного хворого?

9. Хвора В., 70 років, госпіталізована з діагнозом абсцедуючий фурункул правого передпліччя. Об’єктивно: температура тіла 38,1 °С, частота серцевих скорочень – 102 за 1 хв., дихання везикулярне, печінка, селезінка не збільшені.

Яке лікування показано хворій? В якому випадку можна стверджувати про наявність у хворої сепсису?

10. Під час драки 4 дні тому чоловік отримав поранення правої кисті після удару по зубах людини, яка, як зясувалось потім, ВІЛ-інфікована. Яка стадія ВІЛ-інфекції у травмованого і яким методом може бути підтверджений діагноз?

11. Після ін’єкції наркотичної речовини шприцом, який містив залишки крові ВІЛ-інфікованого пацієнта, відбулось інфікування іншого чоловіка. З цього моменту минуло 2 роки. Яка стадія ВІЛ-інфекції у інфікованого і чим вона характеризується?

12. У хворого на післяін’єкційну флегмону лівої нижньої кінцівки (після введення наркотичної речовини в ділянці пахової складки) відміча­ється збіль­шення і болючість практично всіх груп зовнішніх лім­фовузлів.

Яка стадія ВІЛ-інфекції у інфікованого і чим вона характеризується? Яка відміна від стадії інкубації?

13. У хворого на ВІЛ-інфекцію спостерігається втрата ваги мен­ше 10%, грибкові, вірус­ні ураження слизових і шкірних покривів. Яка стадія ВІЛ-інфекції у інфікованого?

14. У хворого на ВІЛ-інфекцію спостерігається втрата ваги мен­ше 5% і локалізо­вана саркома Капоші. Яка стадія ВІЛ-інфекції у інфікованого?

15. У хворого, який вживав ін’єкційні наркотичні речовини, розвинувся фурункульоз і явища підгострого енцефаліту. Антибактеріальна терапія, що прово­дилася адекватно була малоефективна і хворий загинув протягом місяця. Чому у пацієнта спостерігався такий дефект імунної системи? Для якого захворювання це характерно?

Хронічна хірургічна специфічна інфекція. Кістково-суглобовий туберкульоз. Актиномікоз. Сифіліс.

Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття №16:

1. Хронічна специфічна інфекція – визначення, різниця між гострою неспецифічною хірургічною інфекцією хронічною хірургічною специфічною інфекцією;

2. Етіологія та патогенез кістково-суглобового туберкульозу, актиномікозу, сифілісу;

3. Класифікація кістково-суглобового туберкульозу, актиномікозу і сифілісу;

4. Діагностика та диференційна діагностика кістково-суглобового туберкульозу, та хронічної неспецифічної хірургічної інфекції (хронічного остеомієліту);

5. Клініка кістково-суглобового туберкульозу, актиномікозу та сифілісу;

6. Особливості лікування хронічної неспецифічної хірургічної інфекції;

7. Профілактика хронічної специфічної хірургічної інфекції (кістково-суглобового туберкульозу, актиномікозу, сифілісу).

Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

1. Загальна хірургія під ред. С.П. Жученка, М.Д. Желіби, С.Д. Хіміча, - Київ, “Здоров'я”, 1999р. – 488с.

2. Петров С.В. Общая хірургія. – СПб: „Лань”. – 1999. – 667с.

3. Черенько М.П. Ваврик Ж..М. Загальна хірургія з анастезіологією, основами реаніматологіі та догляду за хворими. К. “Здоров`я”. – 1999. – 613с.

Додаткова література:

1. Васильева А.В. Внелёгочный туберкулёз СПб. ИКФ Фолиант – 2000. – 561с.

2. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби К., “Здоров`я”. – 1995. – 302с.

3. Ященко Б.П., Двойрин М.С. Пособие по фтизиатрии К., Вища школа. – 1986. – 319с.

4. Горбачев В.В., Баранов Л.Г., Орижу В.С. Генерализованный актиномикоз Клиническая мелицина. – 1961.- №4. – с 90 – 92.

Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №16 із змістовного модулю № 5 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:

Оцінка	Бали
“5”	6 балів
“4”	4 бали
“3”	2 бали
“2”	0 балів

Тема: Хронічна специфічна інфекція. Кістково-суглобовий туберкульоз. Актиномікоз. Сифіліс.

І Актуальність теми:

Частота хронічної специфічної інфекції, а особливо хірургічного туберкульозу, не має тенденції до зменшення. Характерною рисою цих захворювань є розвиток первинно - хронічного процесу з мало помітним початком. Студенти повинні знати основні принципи діагностики і лікування цієї важкої патології.

ІІ Базовий рівень знань:

Дисципліна	Знати	Уміти
Кафедра мікробіології	Етіологію хронічної специфічної хірургічної інфекції	Охарактеризувати збудники хронічної специфічної інфекції
Кафедра пат анатомії Кафедра патофізіології	Характер запалення, особливості патологоанатомічної картини прояву хронічної специфічної хірургічної інфекції	Поставити діагноз по клінічній картині перебігу хронічної специфічної хірургічної інфекції
Кафедра рентгенології	Рентгенологічну картину хронічної специфічної хірургічної інфекції	Поставити діагноз хронічної специфічної хірургічної інфекції по рентгенограмі
Кафедра фармакології	Принципи сучасної раціональної специфічної терапії	Призначити специфічні лікарські засоби для лікування хронічної специфічної хірургічної інфекції

ІІІ Цілі заняття.

1. Вивчити особливості перебігу хронічної специфічної інфекції (α=ІІІ).

2. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики хронічної специфічної інфекції (α=ІІІ).

3. Вивчити особливості консервативного лікування хронічної специфічної інфекції (α=ІІІ).

4. Вивчити основні види оперативних втручань при хірургічному лікуванні хронічної специфічної інфекції (α=ІІІ).

5. Засвоїти основні методи профілактики хронічної специфічної хірургічної інфекції (α=ІІІ).

ІV Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

1. Загальна хірургія під ред. С.П. Жученка, М.Д. Желіби, С.Д. Хіміча, - Київ, “Здоров'я”, 1999р. – 488с.

2. Петров С.В. Общая хирургия СПб Лань. – 1999. – 667с.

3. Черенько М.П. Ваврик Ж..М. Загальна хірургія з анастезіологією, основами реаніматологіі та догляду за хворими. К. “Здоров`я”. – 1999. – 613с.

Додаткова література:

1. Васильева А.В. Внелёгочный туберкулёз СПб. ИКФ Фолиант – 2000. – 561с.

2. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби К., “Здоров`я”. – 1995. – 302с.

3. Ященко Б.П., Двойрин М.С. Пособие по фтизиатрии К., Вища школа. – 1986. – 319с.

4. Горбачев В.В., Баранов Л.Г., Орижу В.С. Генерализованный актиномикоз Клиническая медицина. – 1961.- №4. – с 90 – 92.

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

1. Які види хронічної хірургічної інфекції розрізняють:

а) гнійну, гнилосну;

б) аеробну, анаеробну;

в) контагіозну, неконтагінозну;

г) екзогенну, ендогенну;

д) специфічну, неспецифічну.+

2. Що сприяє розвитку вторинної хірургічної інфекції?

а) порушення функції імунної системи;

б) неадекватне дренування гнійних порожнин;

в) наявність в тканинах інородних тіл;

г) порушення принципів антибактеріальної терапії;

д) все вищевказане.+

3. Що з перерахованого нижче не відноситься до хронічної специфічної хірургічної інфекції?

а) туберкульоз;

б) хронічний гематогенний остеомієліт;+

в) лепра;

г) актиномікоз;

д) сифіліс.

4. Які тканини в меншому ступені страждають при туберкульозі?

а) шкіра;

б) нерви;+

в) лімфовузли;

г) кістки;

д) серозні оболонки.

5. Чи можливий при туберкульозі контактний шлях зараження?

а) так;+

б) ні;

в) все вище перераховане;

г) жодної правильної відповіді;

д) ваш варіант.

6. Яка мікрофлора при посіві гною з туберкульозного абсцесу на звичайні середовища не дає росту?

а) стафілокок;

б) стрептокок;

в) туберкульозна паличка;+

г) кишкова паличка;

д) пневмокок.

7. В якому віці частіше за все спостерігається кістково-суглобовий туберкульоз?

а) до 15 років;+

б) 16-30 років;

в) 31-45 років;

г) 46-60 років;

д) старше 60 років.

8. Які кістки найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

а) черепа;

б) передпліччя та гомілки;

в) стегнові;

г) тіла хребців;+

д) таза.

9. Які суглоби найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

а) міжфалангові, променево-зап’ясткові, гомілково-стопні;

б) міжхребцеві, крижово-клубові;

в) колінні, тазо-стегнові, плечові;+

г) всі вище перераховані;

д) суглоби при туберкульозі не вражаються.

10. Кістково-суглобовий туберкульоз розвивається внаслідок занесення інфекції гематогенним шляхом з первинного вогнища, який у більшості випадків знаходиться в:

а) печінці;

б) головному мозку;

в) легенях;+

г) серці;

д) геніталіях.

11. Які фази в розвитку туберкульоза кісток виділяють по П.Г. Корневу?

а) періостна, артритична, постартритична;

б) преартритична, артритична, постартритична;+

в) преартритична, міжм’язева, постартритична;

г) легенева, гематогенна, артритична;

д) остеомієлічна, абсцедуюча, склерозуюча.

12. У більшості випадків туберкульозний процес в кістці починається з:

а) хряща;

б) епіфіза;+

в) діафіза;

г) метафаза

д) все вище перераховане

13. Натічним абсцесом називається скопичення гною:

а) в порожнинах організму;

б) в області первинного вогнища;

в) в тканинах, які віддалені від первинного вогнища;+

г) в кістково-мозковому каналі;

д) під окістям.

14. Симптом Александрова – це коли береться пальцями більш товста складка шкіри з підшкірною клітковиною на:

а) хворій кінцівці;+

б) здоровій кінцівці;

в) все вище перераховане;

г) жодної правильної відповіді;

д) ваш варіант.

15. При туберкульозі довгих трубчастих кісток переважно уражується:

а) кістковий мозок;

б) окістя;

в) спонгіозний суглобовий кінець;+

г) метафіз;

д) діафіз.

16. При туберкульозі коротких трубчастих кісток переважно уражуються:

а) спонгіозний суглобовий кінець;+

б) метафіз;

в) діафіз.

г) все вище перераховане;

д) жодної правильної відповіді.

17. Вкажіть місцеві симптоми туберкульозу суглоба:

а) біль, припухлість;

б) порушення функції;

в) деформація суглоба;

г) атрофія м’язів;

д) все вище перераховане.+

18.До чого призводить туберкульоз суглоба при довготривалому перебігу захворювання?

а) до прогресуючої атрофії м’язів кінцівки;

б) до стійкої контрактури, яка порушує функцію суглоба;

в) до склерозу підшкірної клітковини;

г) до абсцесів та нориць;

д) до всього вище перерахованого.+

19. При ураженні туберкульозним процесом хребців відбувається розрушення їх:

а) тіл;+

б) дужок;

в)поперечних відростків;

г) остистих відростків;

д) зв’язкового апарату.

20. Які форми ураження суглобів зустрічаються при туберкульозному процесі?

а) кісткова, фунгозна, ексудативна;

б) інфільтративна, метастатична;

в)все вище перераховане.+

г) жодної правильної відповіді;

д) ваш варіант.

21. Позитивна проба Манту вказує на:

а) сприйнятливість організму до туберкульозної агресії;

б) відсутність інфікування організму туберкульозною паличкою;

в)інфікування організму туберкульозною паличкою.+

г) все вище перераховане;

д) жодної правильної відповіді.

22. Що відноситься до характерних рентгенологічних ознак туберкульозу кісток?

а) локальне розрідження та порушення структури кісткової тканини;

б) відсутність реакції зі сторони окістя;

в)наявність секвестра типу “шматочка таючого цукру”

г) відсутність зони склерозу навколо вогнища;

д) все вище перераховане.+

23. Який метод обстеження є найбільш інформативним при обстеженні хворих туберкульозом кісток?

а) УЗД;

б) сканування;

в)ангіографія;

г) комп’ютерна томографія;+

д) реовазографія.

24. Назвіть один із ранніх діагностичних ознак кісткового туберкульозу:

а) пульсуючі болі;

б) виражена запальна реакція;

в) висока температура тіла;

г) безпричинна поява випоту в суглобі;+

д) інтоксикація, лихоманка.

25. Які методи оперативного лікування застосовують при кістково-суглобовому туберкульозі?

а) пункції та вскриття гнійників;

б) економні резекції суглобів;

в)резекції в межах здорових тканин;

г) ампутації;

д) все вище перераховане.+

26. Що є характерним для актиномікоза щелепно-лицевої ділянки?

а) дерев’яниста щільність та нечіткі межі інфільтрата;

б) валикоподібні складки шкіри в ділянці ураження;

в)залучення в інфільтрат шкіри та прилежачих тканих;

г) синюшно-багрове забарвлення шкіри над інфільтратом;

д) все вище перераховане.+

27. Актиномікотичний процес при ураженні шлунково-кишкового тракту звичайно локалізується в:

а) стравоході, шлунку;

б) тонкій кишці;

в)сліпій кишці;+

г) сигмовидній кишці;

д) прямій кишці.

28. Чи є можливим метастазування при актиномікозі?

а) можливо лімфогенним шляхом;

б) можливо венозним шляхом;+

в)можливо артеріальним шляхом;

г) можливо всіма вище перерахованими шляхами;

д) неможливо.

29. Із оперативних методів лікування при актиномікозі застосовуються всі нижче перераховані, крім:

а) резекція легені або кишки;

б) вскриття вогнищ розпаду та абсцесів;

в) лазерного та механічного видалення грануляцій;

г) розширених резекцій з видаленням регіонарних лімфовузлів;+

д) видалення інфільтрата в межах здорових тканин.

30. Яке ускладнення може спостерігатись після вскриття актиномікотичного абсцесу?

а) збільшення інфільтрату;

б) формування нориці;

в) обсеменіння органів та метастазування;

г) все вище перераховане;+

д) ускладнень не спостерігається.

31. З консервативних методів лікування при актиномікозі застосовується все перераховане нижче, крім:

а) УВЧ-терапія;+

б) рентгенотерапії;

в) антибіотикотерапії;

г) використання йодистих препаратів;

д) ін’єкції актинолізатів.

32. Яке джерело інфікування відіграє основну роль у розвитку актиномікоза?

а) екзогенний (аероби – тип Бострема);

б) ендогенний (анаероби – тип Вольф-Ізраеля).+

в) все вище перераховане;

г) жодної правильної відповіді;

д) ваш варіант.

33. Актиноміцети, які ростуть анаеробно, проявляють свої патогенні властивості тільки тоді, коли вони попадають в:

а) повнокровні тканини;

б) ішемізовані тканини;+

в) багаті глікогеном тканини;

г) все вище перераховане;

д) жодної правильної відповіді.

34. Де найбільш часто локалізується актиномікозне вогнище?

а) в кишечнику;

б) в легенях;

в) в кінцівках;

г) на обличчі та шиї;+

д) в паренхіматозних органах.

35. Периостити при вторинному сифілісі найбільш часто виявляються на:

а) кістках черепа;

б) ребрах та грудині;

в) тазових кістках;

г) передній поверхні кісток гомілки;

д) всіх вище перерахованих кістках.+

36. Де переважно локалізується процес при сифілітичному ураженні довгих трубчастих кісток?

а) в епіфізі;

б) в метафізі;

в) в діафізі;+

г) в спонгіозному суглобовому кінці;

д) однаково вражає всі ділянки.

37. При сифілітичному ураженні кісток рентгенологічно виявляється:

а) порозна деструкція кістки;

б) склероз кістки;

в) остеоперіостит;

г) деформація кістки;

д) все вище перераховане.+

38. Назвіть вхідні ворота лепроматозної інфекції?

а) верхні дихальні шляхи;

б) шлунково-кишковий тракт;

в) ушкодження шкіри та слизових оболонок;+

г) все вище перераховане;

д) жодної правильної відповіді.

39. Яка тривалість інкубаційного періоду при лепрі?

а) до 1 року;

б) до 2 років;

в) до 3 років;

г) до 5 років;

д) більше 6 років.+

40. При лепроматозному типі лепри переважно вражаються:

а) шкіра та підшкірна клітковина;+

б) спиномозкові нерви;

в) тканини ретикулоендотеліальної системи;

г) паренхіматозні органи;

д) все вище перераховане.

41. При туберкульозній формі лепри переважно вражаються:

а) шкіра та підшкірна клітковина;

б) спиномозкові нерви;+

в) тканини ретикулоендотеліальної системи;

г) паренхіматозні органи;

д) все вище перераховане.

42. Чи вражаються при сифілісі суглоби?

а) так;+

б) ні;

в) все вище перераховане;

г) жодної правильної відповіді;

д) ваш варіант.

43. При третинному сифілісі може спостерігатись:

а) періостит;

б) остит;

в) остеомієліт;

г) все вище перераховане.+

44. Які суглоби найбільш часто вражаються при сифілісі?

а) колінні, гомілково-стопні;+

б) міжфалангові;

в) міжхребцеві;

г) плечові, тазо-стегнові;

д) висково-нижньощелепні.

45. Назвіть клінічні форми проявлення нокардіоза, які найбільш часто зустрічаються:

а) плевропневмонія;

б) абсцес легені;

в) емпієма плеври;

г) абсцес головного мозку;

д) все вище перераховане.+