9. Культура і мистецтво.

Культу́ра (лат. colere — "населяти", "вирощувати", "сприяти", "успадковувати") — сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Поняття культура об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд.

    Культура - це опосередкована сутність людини. Це цілісна система матеріальних і духовних цінностей суспільства, які певною мірою характеризують ступені його розвитку.

   Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елементу духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями.

   Мистецтво - це творче відображення дійсності, її відтворення в художніх образах. Твором мистецтва називають далеко не всі творіння, це має бути щось дуже якісне, найбільш цікаве і здатне змінити свідомість глядача (слухача). Мистецтво сприймається людиною всіма органами почуттів.

10. Основні фактори, що обумовили виникнення людства.

Перетворення людиноподібної мавпи на людину сучасного типу називають антропогенезом. Цей процес вивчає наука антропологія. На жаль, докладно з'ясувати, як відбувалося перетворення людиноподібної мавпи на людину сучасного типу, неможливо, бо археологічні знахідки нечисленні й не дають цілісної картини розвитку первісної людини.

Але можна твердити, що антропогенезу сприяли певні умови та чинники. Передусім – вплив природи. Близько 3,5 млн. років тому в північній півкулі відбулося значне похолодання і частину її території вкрив льодовик. Похолодання супроводжувалося зменшенням кількості опадів і площі океанів та морів. Ліси в Африці поступилися місцем степам. Людиноподібна мавпа, пристосовуючись до життя на відкритій місцевості, змушена була випростатися. Піднявшись над травою, вона краще бачила як ворогів, так і здобич.

Але прямоходіння було лише однією з умов виживання. Другою умовою було об'єднання з подібними до себе з метою вполювати звіра. Виготовлення знарядь праці первісною людиною сприяло розвитку руки і мозку. Поступово вона набула здатності навчатися, нагромаджувати й передавати досвід.

Проте є два погляди на місце австралопітека в антропогенезі. Одні вчені вважають, що людина походить від австралопітека. Інші це заперечують, оскільки знайдено кілька видів австралопітеків, а їх прямі предки не відомі.

У той же час дискусійним залишається питання, яку істоту вважати людиною.

Є дві точки зору щодо цього: 1. Людиною можна вважати ту істоту, яка вже використовувала і виготовляла знаряддя праці, оскільки люди на починається з праці. 2. Людиною можна вважати істоту, яка має вже всі біологічні ознаки сучасної людини.

11. Трансформація стратегій розмноження в тваринному світі як передумова виникнення людства.

Американський вчений Оуен Лавджой пов'язує появу прямоходіння з розмноженням. Розмноження - основа буття. У біологічному світі існують дві стратегії розмноження:

Ч- стратегія , коли тварина відкладає багато яєць і надалі не піклується про своє потомство (прикладом Ч- стратегії є поведінка устриці, яка відкладає 500 млн. яєць на рік);

К- стратегія , коли у тварини невелике потомство, але вона ретельно доглядає його. З появою хребетних, розвитком мозку посилюється К- стратегія: зменшується кількість нащадків, але поліпшується турбота про них. У зайців на рік буває 12 дитинча , у лева - 2 . К- стратегія знаходить своє вище вираження в людиноподібних мавп, які мають одне мавпеня за п'ять-шість років. Тим часом, в природі часто трапляються непередбачені зміни, епідемії і просто нещасні випадки, в результаті яких потомство може загинути, а вид припинить своє існування. Таким чином, біологічна еволюція поставила людиноподібних мавп на межу вимирання. Щоб вижити, потрібно було змінити стратегію розмноження, адаптуватися до навколишнього середовища. Змінився спосіб пересування, з'явилося прямоходіння, яке сприяло більшому збереженню енергії. Менша рухливість - вже адаптація. У результаті зміни способу життя самка людиноподібних мавп могла тривалий час доглядати двох -трьох дитинчат. При чому виживало потомство тієї особини, яка забезпечувала кращий догляд. Ретельна турбота прищепити потомству навички та поведінку, що не обхідні для життя, приводили до подальшого розвитку нервової системи, мозку як самки, так і її дітей. По цій лінії йшов природний відбір.