2. Загальна характеристика екосистем.

Поняття екосистеми є од­ним з основних у сучасній екології. Термін "екосистема" ввів у вжиток А. Тенслі в 1935 р., більш ніж через півстоліття після виокремлення екології як самостійної галузі наукових знань (1866).

Екологічною системою, або екосистемою, називається су­купність різних видів організмів, що спільно мешкають і перебу­вають у закономірному взаємозв'язку один з одним, обумовлено­му обміном речовин та розподілом потоку енергії, і умов їх існу­вання. Отже, в біологічному розумінні під екосистемою мається на увазі будь-яка система, що включає угруповання живих істот і середовище їх існування, об'єднані в єдине функціональне ціле.

Біосфера — найбільша екологічна система (екосистема) земної кулі. Є декілька різних визначень екосистеми.

Сучасний американський еколог Б. Небел (1993) визначає еко­систему як "сукупність різних видів рослин, тварин, мікробів, що взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем таким чином, що вся ця сукупність може зберігатися невизначено дов­гий час".

Екосистемою в екології позначають обширну функціональну єдність. Єдність, — тому що кругообіг замкнутий, а найобширнішу, — тому що вона включає і організм, і абіотичне середовище, причому кожний з компонентів впливає на особливості іншої.

Кожна екосистема характеризується сукупністю властивостей і структурою. З погляду вивчення проблем стійкого функціонування екосистем інтерес становлять такі основні властивості, як здатність до утворення живої речовини з компонентів неживої природи, здатність здійснювати кругообіг речовин в екосистемі, пилова різноманітність, здатність підтримувати її нормальне функ­ціонування в умовах середовища існування та ін., що змінюється. Найважливішою з погляду організації екосистем є їх видова структура.

Види екосистем. Екосистема — складний об'єкт, при вивченні н кого використовують методи системного аналізу. Класифікація таких складних систем має проводитися за різними підставами, або ознаками поділу на класи.

За просторовим масштабом виокремлюють екосистеми різного рангу: мікроекосистеми, мезоекосистеми, микроекосистеми і глобальну екосистему. Найменший ранг мають мікроекосистеми, прикладами яких є маленьке водоймище, труп тварини з організмами, що його населяють, або стовбур дерева, що впало, у стадії біологічного розкладання, домашній акваріум і навіть калюжка або крапля води, поки в них присутні живі орга­нізми, здатні здійснювати кругообіг речовин. Екосистеми проміж­ного рангу називають мезоекосистемами (ліс, ставок, річка і т. ін.). Макроекосистеми мають великий просторовий масштаб і пов'язані з великими географічними об'єктами, що становлять за розмірами значну частину земної поверхні (наприклад, океан, континент тощо). Найбільший ранг має глобальна екосистема, еквівалентна біосфері Землі в цілому. Таким чином, більші екосистеми включають

екосистеми меншого рангу.

На характером середовища існування співтовариств живих організмів природні екосистеми поділяють на наземні і водні, серед останніх іноді виокремлюють прісноводні і морські екосистеми. Основні екологічні властивості екосистем істотно залежать від відмінності умов існування (географічних, гідрографних, кліматичних, ґрунтових та ін.). Тому названі види природних екосис­тем поділяються у свою чергу на різні типи екосистем. У класі наземних екосистем виокремлюють тундрові, тайгові, степові та ін., а прісноводні екосистеми поділяють на озерні, річкові, болотні.

За ступенем антропогенної дії на природне середовище розрізнятимемо три такі види екосистем: природні, соціоприродні і антропогенні. Природні екосистеми, розглянуті вище, — це природні екосистеми, при вивченні яких не враховуються будь-які антропогенні дії. До антропогенних належать штучні екосистеми, безпосередньо і цілеспрямовано створені людиною для задоволення своїх потреб. їх зручно поділяти на техногенні і агроекосистеми. До техноген них належать екосистеми, цілеспрямовано створені для вирішен­ня певних завдань охорони навколишнього середовища і приро­докористування, наприклад, складні очисні споруди і комплекси біологічного очищення стічних вод у багатьох великих містах світу. Агроекосистеми створюються практично у всіх країнах і призначе­ні для різкого підвищення родючості земель і збільшення врожай­ності сільськогосподарських культур на основі хімізації та засто­сування нових технологій сільськогосподарського виробництва.

Під соціоприродними розуміються екосистеми, які формують­ся не в результаті цілеспрямованої діяльності людини, а виника­ють опосередковано унаслідок взаємодії людського суспільства з природним середовищем. Неусвідомлена діяльність людини, по­в'язана із задоволенням її потреб, що постійно зростають, призво­дить до того, що природні екосистеми в навколишньому середо­вищі трансформуються (перетворюються) в соціоприродні екосис­теми, які складаються з живої та неживої природи і неприроди, тобто культури.