Контрольні питання з навчальної дисципліни «Взаємодія учасників судового процесу»

1. Поняття взаємодії як універсальної форми руху;

2. Значення взаємодії сторін під час судового процесу (господарського, цивільного, кримінального);

3. Взаємодія в умовах змагального судового процесу;

4. Погляди вчених на об’єкт взаємодії учасників судового процесу;

5. Сутність та значення двох основних поглядів на змагальність в судовій практиці;

6. Зміст та значення теорії взаємодії учасників судового процесу;

7. Сутність принципу детермінізму та принципу об’єктивності (іх співвідношення);

8. Взаємодія учасників судового процесу як процедура доказування;

9. Особливості доказування під час судового процесу (господарського, цивільного, кримінального) з урахуванням взаємодії сторін;

10. Поняття і наукові засади комунікативної взаємодії;

11. Вимоги до опису об’єкта у процесуальних документах (адекватність, підтвердження, інформативність). Значення виконання цих вимог;

12. Засоби встановлення психологічного контакту під час взаємодії суб’єктів судового процесу;

13. Структура комунікативної взаємодії процесуальних суб’єктів;

14. Допит та судові дебати як форма комунікативної взаємодії у судовому процесі;

15. Особливості перехресного допиту. Значення перехресного допиту для встановлення об’єктивної істини;

16. Комунікативний саботаж під час допиту у судовому процесі як реакція адресата;

17. Поняття, зміст та значення мінімізації емотивної складової під час судового розгляду;

18. Поняття та значення істини в судовому процесі.

19. Класифікація видів істини у судовому процесі;

20. Діалектичний та позитивістський підходи до встановлення істини. Значення їх використання;

21. Співвідношення орієнтуючої та доказової інформації у судовому процесі. Значення її розмежування;

23. Класифікація інформації за призначенням. Значення проміжної інформації;

24. Внутрішнє переконання як критерій істини у взаємодії учасників судового процесу;

25. Оцінка доказів за внутрішнім переконанням в судовому процесі;

26. Співвідношення понять об’єкта та предмета оцінки в судовому доказуванні;

27. Поняття та ознаки допустимості доказів у судовому процесі;

28. Метод експертного дослідження як метод оцінки;

29. Структура категорії оцінки;

30. Внутрішнє переконання як підстава оцінки;

31. Сутність та значення підстав внутрішнього переконання (гносеологічні, світоглядні та моральні);

32. Поняття аргументації у взаємодії процесуальних суб’єктів;

33. Аргументація як комунікативний процес;

34. Поняття та значення аргументації оцінкою;

35. Сутність Фреймової моделі оцінного мовленого акту в процесуальному документі;

36. Структура та значення оцінного фрейму у процесуальному документі;

37. Поняття та значення контекстного аспекту аргументації;

38. Види маніпулювання учасниками судового процесу та особливості їх використання в умовах змагальності;

39. Сутність та значення використання прийому маніпулювання «розмивання смислового значення»;

40. Сутність та значення використання прийому маніпулювання «синтаксичне перетворення»;

41. Поняття про маніпулювання в практиці взаємодії учасників судового процесу;

42. Використання прийомів маніпулювання та їх значення;

43. Тактичні прийоми маніпулювання у взаємодії процесуальних суб’єктів;

44. Прийоми емоційного спрямування. Значення їх використання під час судового розгляду;

45. Сутність та значення використання прийому емоційного спрямування «наведення на хибний хід»;

46. Сутність та значення використання прийому емоційного спрямування «ошарашення»;

47. Засоби встановлення психологічного контакту у взаємодії суб’єктів;

48. Використання засобів невербальної техніки під час судового засідання;

49. Використання невербальних прийомів маніпулювання у взаємодії сторін;

50. Поняття та значення дистанції спілкування між партнерами в судовому процесі.