- •5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”
- •Мета виконання лабораторно-практичних робіт
- •Порядок виконання лабораторно-практичних робіт
- •Оформлення звітів про виконання лабораторно-практичних робіт
- •Лабораторна роботи №1
- •Теоретичні відомості
- •Етапи створення бд
- •Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 2
- •1 Теоретичні відомості Проектування бази даних
- •2 Підготовка до виконання роботи
- •3 Питання вхідного контролю
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна робота №3
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Підготовка до виконання роботи
- •3 Питання вхідного контролю
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Інструмент, обладнання прилади
- •6 Порядок виконання роботи
- •7 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 4
- •1 Теоретичні відомості
- •6 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 5
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Підготовка до виконання роботи
- •5 Інструмент, обладнання прилади
- •6 Порядок виконання роботи
- •7 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 6
- •1 Теоретичні відомості
- •Синтаксис оператора select:
- •Функції
- •Групові функції в операторі select:
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Підготовка до виконання роботи
- •6 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 8
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Підготовка до виконання роботи
- •3 Питання вхідного контролю
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 9
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4. Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Підготовка до виконання роботи
- •6 Порядок виконання роботи
- •7 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 10
- •1 Теоретичні відомості синтаксис оператора select:
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Інструмент, обладнання прилади
- •6 Порядок виконання роботи
- •7 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна робота № 11
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 12
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Підготовка до виконання роботи
- •3 Питання вхідного контролю
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Питання вихідного контролю
- •Лабораторна роботи № 13
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Підготовка до виконання роботи
- •3 Питання вхідного контролю
- •4 Інструмент, обладнання прилади
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Питання вихідного контролю
- •Практична робота №1
- •1 Короткі теоретичнi вiдомостi
- •Елементи моделі. Будь-який фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує певна множина зв'язків.
- •3 Практичне завдання
- •4 Контрольні запитання
- •Практична робота №2
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Варіанти практичних завдань
- •4 Контрольні запитання
- •Практична робота № 3
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •6 Порядок виконання роботи
- •7 Питання вихідного контролю
- •Практична робота № 4
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •5 Підготовка до виконання роботи
- •2 Питання вхідного контролю
- •3 Постановка завдання
- •4 Варіанти індивідуальних завдань
- •5 Підготовка до виконання роботи
- •6 Питання вихідного контролю
- •Список рекомендованої літератури
6 Питання вихідного контролю
1 З допомогою якої команди можна дізнатися, які бази даних існують в даний момент на сервері MySQL?
2 Яка база даних найчастіше використовується для експериментів?
3 Яка відмінна особливість команди USE у порівнянні з іншими командами?
4 Які команди використовуються для створення і вибору бази даних
5 Навести приклади створення і вибору певної бази даних?
Лабораторна роботи № 5
Тема: Створення таблиць бази даних MySQL.
Мета роботи: Навчитися створювати таблиці навчальної бази даних СУБД MySQL.
1 Теоретичні відомості
Створення таблиці. Як ви вже встигли переконатися, створити базу даних було просто. Однак поки що в ній нічого немає – у цьому можна впевнитися за допомогою команди SHOW TABLES:
mysql> SHOW TABLES;
Empty set (0.00 sec)
Набагато складніше визначитися зі структурою своєї бази, тобто з тим, які можуть знадобитися таблиці, і які стовпці повинні міститися в кожній з них.
Вам обов’язково буде потрібна таблиця, що містить по запису кожної з тварин. Назвати її можна pet, і зберігатися в ній будуть, як мінімум, імена. Але тому що саме по собі ім'я неінформативне, у таблиці повинні бути присутні й інші дані. Наприклад, якщо свійські тварина є більш ніж в одного члена вашої родини, у таблицю можна додати й ім'я власника кожної тварини. Крім того, у базу варто внести й описову інформацію - наприклад, вид і стать тварини.
Але от як бути з віком? Ця інформація теж може виявитися корисною, але зберігати такі дані в базі незручно. Вік згодом змінюється, а це значить, що доведеться досить часто обновляти записи. Значно зручніше зберігати фіксовані значення - наприклад, дати народження. У такому випадку вік завжди можна одержати, обчисливши різницю між поточною датою й датою народження. В MySQL є функції для арифметичних дій над даними, так що це зовсім нескладно. Зберігання дати народження має й інші переваги:
Базу даних можна використовувати для видачі нагадувань про дні народження тварин, що наближаються (таке ж завдання може виникнути й при роботі з діловою базою даних, що повинна вміти нагадувати про дні народження клієнтів, полегшуючи в такий спосіб розсилання поздоровлень).
Вік можна підраховувати щодо будь-якої дати, а не тільки для поточної. Наприклад, якщо записати в базу дату смерті тварини, завжди можна буде довідатися, скільки років їй було на момент смерті.
Можна було б придумати й ще які-небудь дані, які непогано було б зберігати в таблиці pet, але поки що ми обмежимося вже обраними: ім'ям (name), ім'ям власника (owner), видом (species), статтю (sex), датою народження (birth) і датою смерті (death).
За допомогою команди CREATE TABLE визначимо структуру нової таблиці:
mysql> CREATE TABLE pet (name VARCHAR(20), owner VARCHAR(20),
-> species VARCHAR(20), sex CHAR(1), birth DATE, death DATE);
CREATE TABLE A
(kod int not null auto_increment primary key,
Name1 varchar(10),
Name2 varchar(10),
Mame3 int)
Тип VARCHAR відмінно підійде для зберігання імені тварини, імені власника й назви виду, тому що довжина даних цього типу може варіюватися. Звичайно, довжини таких стовпців зовсім не повинні збігатися й не повинні бути рівні 20 – можна вибрати будь-яке значення в межах від 1 до 255 (якщо при виборі довжини стовпця ви помилитеся, і при роботі з базою виявиться, що стовпець замалий, можна буде виправити помилку за допомогою команди ALTER TABLE).
Стать тварини можна позначати декількома способами, наприклад буквами "m" і "f", або словами male (чоловічий) і female (жіночий). З буквами "m" і "f" буде простіше.
Застосування типу даних DATE для зберігання дат народження й смерті цілком очевидно.
Тепер, коли таблиця створена, команда SHOW TABLES повинна вивести таке:
mysql> SHOW TABLES; +--------------------------+ |Tablesinmenagerie | +-------------------------+ | pet | +-------------------------+
Перевірити, чи правильно була таблиця створена відповідно до плану, можна за допомогою команди DESCRIBE:
mysql> DESCRIBE pet;
+----------+--------------+------+-----+---------+-------+ |Field |Type |Null |Key |Default |Extra | +---------+--------------+------+-----+---------+-------+ | name | varchar(20) | YES | | NULL | | | owner | varchar(20) | YES | | NULL | | | species | varchar(20) | YES | | NULL | | | sex | char(1) | YES | | NULL | | | birth | date | YES | | NULL | | | death | date | YES | | NULL | | +---------+-------------+------+-----+---------+-------+
Використовувати команду DESCRIBE можна в будь-який час, наприклад, якщо ви забудете імена стовпців або типи, до яких вони стосуються.
Завантаження даних у таблицю. Cтворивши таблицю, потрібно подбати про її заповнення. Для цього призначені команди LOAD DATA і INSERT.
Припустимо, ваші записи відповідають наведеним у цій таблиці (зверніть увагу: MySQL приймає дати у форматі РРРР-ММ-ДД).
name |
owner |
species |
sex |
birth |
death |
Fluffy |
Harold |
cat |
f |
1993-02-04 |
|
Claws |
Gwen |
cat |
m |
1994-03-17 |
|
Buffy |
Harold |
Dog |
f |
1989-05-13 |
|
Fang |
Benny |
Dog |
m |
1990-08-27 |
|
Bowser |
Diane |
Dog |
m |
1998-08-31 |
1995-07-29 |
Chirpy |
Gwen |
Bird |
f |
1998-09-11 |
|
Тому що ви починаєте роботу з порожньою таблицею, заповнити її буде простіше всього, якщо створити текстовий файл, що містить по рядку на кожну із тварин, а потім завантажити його вміст у таблицю однією командою.
Створіть текстовий файл із ім'ям "pet.txt", що містить по одному запису в кожному рядку (значення стовпців повинні бути розділені символами табуляції й дані в тім порядку, що був визначений командою CREATE TABLE). Незаповненим полям (наприклад, невідома стать або дата смерті живих на сьогоднішній день тварин), можна присвоїти значення NULL. У текстовому файлі це значення представляється символами \N. Наприклад, запис для птаха Whistler повинен виглядати приблизно так (між значеннями повинні розташовуватися одиночні символи табуляції):
name |
owner |
species |
sex |
birth |
death |
Whistler |
Gwen |
bird |
\N |
1997-12-09 |
\N |
Завантажити файл "pet.txt" у таблицю можна за допомогою наступної команди:
mysql> LOAD DATA LOCAL INFILE "pet.txt" INTO TABLE pet;
Маркер кінця рядка й символ, що розділяє значення стовпців, можна спеціально задати в команді LOAD DATA, але за замовчуванням використовуються символи табуляції й переходу рядка. Сприймаючи їх, команда зможе коректно прочитати файл "pet.txt".
При додаванні одинарних записів використовується команда INSERT. У найпростішому варіанті її застосування необхідно задати значення кожного стовпця, у тому порядку, у якому вони були перераховані в команді CREATE TABLE. Припустимо, Діана (Diane) купила хом'ячка з іменем Puffball. Відповідний запис у таблицю можна внести за допомогою команди INSERT приблизно так:
mysql> INSERT INTO pet
-> VALUES ("Puffball","Diane","hamster","f"," 1999-03-30",NULL);
Зверніть увагу на те, що тут стрічкові вирази й дати представлені у вигляді обмежених лапками рядків. Крім того, у команді INSERT дані, що є відсутніми можна безпосередньо заміняти на NULL. Користуватися евфемізмом \N, як у команді LOAD DATA, потреби немає.
Цей приклад наочно показує, що якби із самого початку всі дані вносилися в базу за допомогою декількох команд INSERT, а не однієї команди LOAD DATA, то набирати довелося б набагато більше тексту.
Перегляд заповненої таблиці:
Select *
From table_name;
