1. Міжнародний обмін технологіями. Інтелектуальна власність.

Технології - це методи впливу на предмет праці та його обробку.

Включає в себе: А) технологію виробництва продукції; Б) технологію управління виробництвом;

В) міжнародний трансфер технологій.

Міжнародна передача технологій – міждержавне переміщення наук-техн. досягнень між суб’єктами різних країн на комерційній або безоплатній основі. Розглядається:

А) в вузькому сенсі - передача конструктивних рішень,знань,досвіду для виробництва,надання послуг, використання їх у якомусь процесі.

Б) в широкому сенсі - це все,що міститься в пункті А) + експорт обладнання,машин,технологічних ліній, які реалізують нові технологічні процеси.

Технологічні лінії – набір/комплекс/машини,обладнання від початку процесу до його кінця.

Особливості цих зв`язків:

• Довгостроковість цих відносин (компанія-виробник допомагає компанії-покупцю технологій);

• Основними суб`єктами в цьому процесі є ТНК.

Методи передачі технологій:

• Ліцензія – це дозвіл на передачу фізичними та юридичними особами (ліцензіари) належного їм права на використання винаходу,промислового зразку,товарного знаку іншим фізичним і юридичним особам (ліцензіатам).

• Винахід – це технічне рішення, яке має суттєву новизну, неочевидність і виробничу користь (супроводжується підрахунками,кресленнями, дослідницькими зразками).

• Патент – це офіційний документ, який засвідчує монопольне право винахідника або його правоприємника на володіння,використання,розпорядження винаходом на визначеній території та у визначений термін.

Системи видачі патентів:

• Явочна – коли винахідник являється в патентне відомство і просить зафіксувати його винахід, згодом він отримує патент.

• Перевірочна – з допомогою експертного відомства в країні здійснюється перевірка винаходів.

Товарний знак – це символ визначеної компанії, який використовується для індивідуалізації товару і який не може бути використаний іншими компаніями без офіційного дозволу володаря.

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання (рисунок,розмальовка,сполучення).

Питання захисту інтелектуальної власності контролюється Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (1970р.).

Першоосновою є Паризька конвенція про видачу європейських патентів (1883р.).

Промислова власність, а також авторське право в сукупності формують інтелектуальну власність. Промислова власність – відносини з передачі патентів, промислових зразків, товарних знаків.

При цьому авторське право розповсюджується на товари літературні, мистецькі, фільми, радіотвори.

Авторське право – копірайт (copyright) – це ексклюзивне, виключне право автора на відтворення своєї роботи.

В різних країнах строк встановлення авторського права різний: 20р., 50р.,до кінця життя автора. Це залежить від законодавства країни.

Форми передачі технологій:

1. Патентні угоди (міжнародні) – це міжнародна торгова угода, за якою володар патенту діє право на його використання покупцю (патентні пули – у фармацевтиці,венчурні угоди – науково-дослідний інститут,який працює на результат, і у випадку успішної роботи вони отримують непоганий прибуток).

2. Ліцензійні угоди – це такі угоди, за якими фізичними та юридичними особами (ліцензіари) передається дозвіл, належне їм право на використання винаходу,промислового зразку,товарного знаку іншим фізичним і юридичним особам (ліцензіатам).

3. Інжиніринг – консультації з технологічних знань, які необхідні для придбання, монтажу, використання, купленого або орендованого обладнання.

4. Франчайзинг – вид підприємницької діяльності, за якої одна фірма(франчайзор) надає право іншій (франчайзі) на використання товарного знаку, технологічного процесу, спеціалізованого обладнання, за що отримує відповідну плату.

Розрізняють:

• Про просту ліцензію – ліцензіар має право передавати її і іншим суб`єктам, і самому продавати продукцію на цій території.

• Про виключну(ексклюзивну) ліцензію – ліцензіат має виключне право на виробництво і продаж на цій території.

• Про повну ліцензію – продаж самого патенту.

Ліцензії при цьому бувають: А) чисті – самі є предметом договору;

Б) передаються в складі загальної угоди про поставку.

Види платежів при цьому:

А) паушальний – одноразовий платіж у розмірі узгодженої суми;

Б) роялті – поступові часткові платежі в залежності від узгоджених показників діяльності ліцензіата.

В) змішані – спочатку сплачується певна сума, а потім проводяться поступові часткові платежі.

Г) виплати на додаткові позики за узгодженими цінами на умовах «кост плас»