- •Анотація
- •Розділ 1 структура курсових і дипломних проектів (робіт)
- •1.2 Основна частина
- •Апробація результатів дипломного проекту (роботи). Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до дипломного проекту (роботи).
- •Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами у називному відмінку в рядок через коми.
- •1.2.2 Розділ (підрозділ)
- •2.1 Загальні вимоги до тексту
- •1.2.3 Висновки
- •1.2.4 Список використаних джерел
- •Розділ 2 оформлення курсових та дипломних проектів (робіт)
- •2.2 Заголовки частин
- •Розділ 2 види та техніки образотворчого мистецтва
- •2.1 Види образотворчого мистецтва та його особливості
- •2.2 Техніки образотворчого мистецтва
- •2.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •2.4 Призначення додатків
- •2.5 Нумерація сторінок
- •2.6 Ілюстрації
- •2.7 Таблиці
- •2.8 Переліки
- •2.9 Примітки
- •2.10 Виноски
- •2.11 Формули та рівняння
- •2.12 Посилання та цитування
- •2.13 Числівники
- •2.14 Скорочення
- •2.15 Обкладинка та переплетення
- •Курсовий проект (робота)
- •Додаток а реферат
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Приклад оформлення з дсту
- •Однотомні видання
- •Один автор
- •Два автори
- •Три автори
- •Без автора
- •Матеріали конференцій, з’їздів
- •Законодавчі та нормативні документи
- •Препринти
- •Словники
- •Каталоги
- •Бібліографічні покажчики
- •Стандарти
Апробація результатів дипломного проекту (роботи). Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до дипломного проекту (роботи).
Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Вказані методи повинні мати тісний зв’язок зі змістом роботи, тобто слід коротко, але по суті, визначити, які саме проблеми досліджувались за допомогою того чи іншого методу.
Матеріал дослідження і його обсяг, використаний для досягнення поставленої в дипломній роботі мети;
Наукова новизна отриманих результатів. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати, у чому полягає відмінність отриманих результатів від уже відомих, охарактеризувати ступінь новизни («вперше отримано», «удосконалено», «дістало подальший розвиток» тощо).
Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без надмірної деталізації, що може затінити його сутність, а то й спотворити її). У жодному разі не можна робити виклад наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутність і новизна фактично залишаються незрозумілими. Це одна з найбільш поширених помилок авторів при викладенні загальної характеристики роботи і її слід уникати.
Усі наукові положення з урахуванням рівня їх новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв’язання в роботі наукових завдань і проблем.
Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій.
Тут необхідно конкретно довести, що положення, висновки і рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально (об'єктивно) існуючими в теоретичній і (або) практичній галузях. Тільки вагомі докази дають підставу довіряти дослідженням автора, можуть підтвердити правильність сформульованих ним висновків.
Достовірність, тобто доведена правильність, — це доказ того, що якийсь результат (закон, закономірність, сукупність фактів, можливість тощо) досягається завжди для названого класу об'єктів за певних умов. Достовірність підтверджується верифікацією (від лат. verus — істинний, facio — роблю), тобто повторюваністю результату при тих самих умовах під час багатьох перевірок на різних об'єктах.
Методи доведення достовірності можна об'єднати у три групи:
аналітичні;
експериментальні;
підтвердження практикою.
Аналітичні методи є найбільш результативними. Їх сутність — доведення результату (теореми, формули, закону) через математичні перетворення. Ці методи використовуються тоді, коли автору вдалося побудувати математичну модель досліджуваного явища, наприклад, описати плин рідини, нагрів тіла, зміну міцності, ринковий механізм, соціальний конфлікт і т. ін.
Сутність експериментальних методів перевірки достовірності полягає у відтворенні на фізичній, цифровій або аналоговій моделі досліджуваного явища і порівнянні теоретичних та експериментальних результатів.
При підтвердженні наукового результату практикою необхідно, щоб виведені теоретичні положення збігалися з явищами, що спостерігаються у практичних ситуаціях.
Наукове значення роботи. У цьому пункті загальної характеристики роботи автори здебільшого роблять одну й ту саму помилку: вдаються до простого перераховування отриманих ними наукових положень. Насправді ж, якщо в курсовому або дипломному проекті (роботі) дійсно отримано нові наукові результати, підтверджено їх обґрунтованість і достовірність, то автору слід великим планом показати й оцінити те значення, яке ці наукові положення мають з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань, для вирішення того чи іншого наукового завдання або проблеми.
Практичне значення отриманих результатів. У курсовому проекті (роботі), котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломному проекті (роботі) з прикладним значенням - висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.
Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши структури, де здійснена їх реалізація, та її форми, реквізити документів, у яких це підтверджується. Зазвичай впровадження оформлюється актом, підписаним керівником чи іншою відповідальною особою установи, де таке впровадження здійснено.
