11.3.3 Розрахунок та побудова графіку ппр обладнання.

Система планово-попереджувального ремонту обладнання підприємства включає поточний, капітальний ремонт та міжремонтне обслуговування.

Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час ремонту обладнання між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу та будується графік ППР.

У загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них – капітальний, а_к = 1.

Кількість поточних ремонтів визначається за формулою:

(11.4)

де t – тривалість міжремонтного циклу;

t_nt – тривалість міжремонтного періоду відповідного поточного ремонту, год.

Отже, для каталітичного реактора, камери згоряння турбіни абсорбційної колони, кількість поточних ремонтів протягом року дорівнює:

a_nt = 8280/4320 – 1 =0,89.

Приймаємо 1 поточний ремонт.

Для теплообмінної апаратури норматив часу безпе-рервної роботи між капітальними ремонтами становить 69120 годин. Отже капітальний ремонт цього обладнання необхідно буде проводити не раніше як через

69120/8760 = 7,8 років.

Тому у поточному році капітальний ремонт не передбачається, а кількість поточних ремонтів протягом року дорівнює:

a_nt = 8280/4640 = 0,96

Приймаємо 1 поточний ремонт.

Відповідно до проведених розрахунків будуємо графік ППР обладнання цеху азотної кислоти (таблиця 11.2).

Таблиця 11.2 - Річний графік планово-попереджувального ремонту обладнання цеху азотної кислоти

Найменування обладнання	Нормативи часу безперервної роботи між ремонтами (чисельник) та зупинки на ремонт			Умовне позначення ремонту та час зупинки, год					Річна трива лість, год
	К	МК	Пт	Ι кв	ΙΙ кв	ΙΙΙ кв	ΙV кв
				1 2 3	4 5 6	7 8 9	10 11 12
1	2	3	4	5	6	7	8		9
Компресор				МК	--	--	Пт		480
Контактний апарат				МК			Пт		480
Теплообмін ник		--		--	Пт	--	--		96
Підігрівач 2-го ступіню		--		--	--	Пт	--		96
Окислювач		--		--	--	Пт	--		96
Котел- утилізатор		--		--	Пт	--	--		96
Холод-к- конд-тор		--		--	--	--	Пт		96
Абсорбційна колона				--	МК	--	Пт		480
Каталітичний реактор				МК	--	--	Пт		480
Камера згоряння				--	МК	--	Пт	480
Підігрівач 1-го ступеню		--		--	--	Пт	--	96
Турбіна				МК	--	--	Пт	480

11.3.4 Розрахунок виробничої потужності цеху

Виробнича потужність дільниці визначається продуктивністю основного апарату чи агрегату. Виробнича потужність цеху – продуктивністю основної

дільниці. Виробнича потужність виробництва – продуктивністю основного цеху.

Розрахунок виробничої потужності проводиться за формулою:

N = Q * n * Fеф * Kв; (11.5)

де Q – продуктивність агрегату за годину, т;

n – кількість агрегатів;

Fеф – ефективний фонд часу роботи обладнання, год;

Kв – коефіцієнт виходу продукції.

Тоді потужність буде:

N = 28,18 · 1 · 8160 /0,935 = 245935 т/рік.

11.3.4 Розрахунок вартості основних фондів

До вартості основних фондів відносяться вартість будівель та споруд та вартість обладнання. Розрахунки вартості споруд та будівель проводяться за даними їх вартості, та заносяться у таблицю 11.3.

Таблиця 11.3 – Розрахунки вартості будівель і споруд та амортизаційних відрахувань

Найменування будівель та споруд	Вартість на поч. року, грн	% Ам	Сума аморт. відрахувань, грн
1 Адміністративно-побутовий корпус	1603841,72	5	80192,086
2 Виробничий корпус	9363474,8	5	468173,74
Всього :	10967316,52		548365,826

Таблиця 11.4 - Вартість обладнання, амортизаційні відрахування

Найменування обладнання	Кількість одиниць, шт	Ціна за одиницю	Витрати на доставку і монтаж, грн..	Вартість з урахуванням доставки і монтажу. грн	Амор тизація, %	Сума Аморти- заційних відрах-нь грн..
1	2	3	4	5	6	7
Компресор	1	248319,2	24831,92	273151,12	15	37247,88
Змішувач	1	45283,6	4528,36	49811,96	15	6792,54
Контактний аппарат	1	105643,28	10564,328	116207,6	15	15846,49
Підігрівач 2-го ступеню	1	52684,36	5268,436	57952,8	15	7902,65
Холодильник	1	22684	2268,4	24952,8	15	3402,6
Окислювач	1	60223,68	6022,368	66246,04	15	9033,55
Котел- утилізатор КУГ	1	125606,26	12560,63	138166,52	15	18840,94

Холодилник- конденсатор	1	42309,64	4230,964	46540,6	15	6346,47
Абсорбційна колона	1	493578,36	49357,84	542936,2	15	74036,75
Турбіна ГТТ-3М	1	958183,28	95818,33	1054001,6	15	143727,49
Котел- утилізатор КУН	1	202135,2	20213,52	222348,72	15	30320,28
Продувочна колона	1	40691,02	4069,1	44760,12	15	6103,65
Підігрівач 1-го ступеню	1	136466,68	13646,67	150113,34	15	20470,00
Реактор очистки	1	141455,96	14145,6	155601,56	15	21218,39
Всього	14			2942790,66	15	401289,68

11.4 Штати та фонд заробітної плати

Для визначення штатів та фондів заробітної плати проводять розрахунки:

• балансу часу роботи працівників;

• необхідної кількості працюючих;

• фонду зарплати працівників;

• штату та фонду зарплати цехового персоналу.

11.4.1 Баланс часу роботи працівників.

Баланс робочого часу визначає кількість днів, що повинен відпрацювати один середньосписочний робітник на рік в залежності від прийнятого режиму роботи цеху та тривалості робочої зміни :

1. Календарний фонд – 365 днів;

2. Вихідні дні – 91 день;

3. Святкові дні –

4. Дійсний фонд часу роботи – 274 дні.

5. Неявка на роботу:

- відпустка – 24 дні;

- хвороба – 7 днів;

- виконання держобов’язків – 1 день.

Разом невиходів 32 дні.

Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 242 дні. Кожний робітник за змінообіг (16 днів) працює 12 днів по 8 годин та має 4 вихідні дні.

Тоді загальна кількість вихідних днів:

(365 : 16) ∙ 4 = 91 день.

11.4.2 Визначення кількості працюючих

Для визначення кількості робітників використовуються норми виробітку або норми обслуговування обладнання та апаратури.

Робочі місця визначені згідно з точками спостереження та операціями обслуговування процесу, а також обсягом роботи по управлінню кожним апаратом.

Відповідно ці робочі місця визначаються за кваліфікацією робітника та тарифними розрядами, що передбачені тарифно-кваліфікаційним довідником.

Розрахунок кількості робітників проводиться за явочним списком. Для переходу від явочної до списочної кількості необхідно співставити кількість днів роботи цеху, з часом роботи окремого робітника на рік. При безперервній роботі цеху, кількість днів роботи складає 365 днів, баланс часу роботи одного робітника – 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від явочної до списочної кількості робітників:

365 : 242 = 1,5.

Різниця між списочною та явочною кількістю робітників складає додаткову кількість для підміни в графіку залежності та заміни кількості працюючих приводиться в узагальненій таблиці чисельності робітників та фонду їх зарплати.

11.4.3 Розрахунок фонду зарплати робітників.

Розрахунки фонду зарплати для робітників основних виробництв та допоміжних робітників наводяться окремо, тому що зарплата (з нарахуванням) робітників основних виробництв при калькуляції собівартості продукції включається в окрему статтю витрат, а допоміжних робітників в склад цехових витрат та витрат по утриманню та експлуатації обладнання. При цьому допоміжні робітники розподіляються на групи:

- робітники по обслуговуванню технологічного процесу (КВПіА, лаборанти) – зарплата цієї групи включається в кошторис цехових витрат;

- робітники по нагляду за технологічним обладнанням (ремонтні бригади, чергові слюсарі, електрики, налагоджувальники, зарплата – в кошторис витрат по утриманню та експлуатації обладнання);

- робітники по поточному ремонту – ремонтна бригада – зарплата включається в склад по ремонту (поточному) обладнання. Розрахунки проводяться на основі тарифних умов та фонду часу.

Рорахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу проводяться у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів працівників.

Результати розрахунків наведено в таблицях 11.5 і 11.6.