Ціннісні орієнтації особистості
Ціннісні орієнтації ― це система установок, які регулюють поведінку людини у суспільстві. Ціннісні орієнтації "програмують" діяльність людини на тривалий час і визначають генеральну лінію поведінки особистості. Вивчення ціннісних орієнтацій і випливаючих з них форм поведінки індивідів дозволяє зрозуміти логіку дій різних типів людей.
Основні ціннісні орієнтації формуються на основі головних цілей, які ставлять перед собою люди. Можна виділити такі основні ціннісні орієнтації, як: а) рівність; б) справедливість; в) краса; г) істина.
Рівність.
Орієнтує
на
забезпечення
однакового
становища
людей
у
суспільстві
і
формує
прагнення
регламентовувати
розподіл,
у
першу
чергу
матеріальних
благ.
Дана
мета
може
досягатись
або
в
умовах
хаосу
безвладдя,
або
при
наявності
певного
жорстокого
механізму
перерозподілу
благ
від
одних
людей
до
інших,
що
забезпечується
насильством
з
боку
владних
структур,
а тому
цей
тип
людей
прагне
влади
“сильної
руки”.
Ця
ціннісна
орієнтація
характерна
для
люмпенізованих
та
маргінальних
верств
суспільства.
Переважання
даної
установки
у
суспільстві
породжує
тиранію
та
охлократію.
Справедливість.
Дана
мета
орієнтує
людей
на
справедливий
розподіл
суспільних
благ
залежно
від
особистого
внеску
кожного.
Тут
діє
принцип:
більше
робиш
― більше
маєш,
менше
робиш
―
менше
маєш,
нічого
не
робиш
―
залишаєшся
ні
з
чим.
На
відміну
від
попереднього
типу,
ці
люди
прагнуть
свободи,
а
рівень
свободи
визначається
кількістю
набутих
матеріальних
благ.
Така
установка
характерна
для
економічно
активного
населення
―
підприємців,
селян-власників.
Переважання
цієї
ціннісної
орієнтації
у
суспільстві
формує
демократію
та
олігархію.
Краса(честь і слава). Орієнтація на красу характерна для людей з розвинутою емоційною сферою і притаманна героям та поетам. Їх приваблює все гарне і гармонійне, як зовнішня, так і (особливо) внутрішня краса (краса думки, краса вчинку тощо). У сфері людських взаємин ці люди орієнтуються на етику, мораль, жертовність заради інших людей. Цей тип людей також прагне свободи, але утверджує її через заперечення матеріального. Така установка притаманна творчій інтелігенції, військовим, у минулому рицарсько-шляхетному прошарку суспільства. Дана ціннісна орієнтація в суспільстві призводить до встановлення монархії та аристократії.
Істина. Люди з відповідною ціннісною орієнтацією дистанціюються від суспільного життя. Вони або не втручаються у перебіг подій, або, якщо виявились на чолі суспільства, ігнорують необхідність удосконалювати матеріальне середовище, а прагнуть основні свої зусилля спрямовувати на внутрішнє, духовне, абстрактне. Мета "істина" зустрічається у релігійних діячів та інтелектуалів. Панування даної установки призводить до утвердження теократії.
Формування ціннісних орієнтацій безпосередньо пов'язане є відповідними психічними функціями. Зокрема, "рівність" породжена чуттєво-сенсорною домінантою, "справедливість" ― логічним мисленням, "краса" ― емоціями, "істина"
― інтуїцією.