- •Лекція На тему: Електричні машини змінного струму План
- •1. Загальні положення
- •2. Принцип Дії асинхронного двигуна
- •3. Будова асинхронного двигуна
- •4. Робота асинхронного двигуна під навантаженням
- •5. Обертаючий момент асинхронного двигуна
- •6. Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •7. Пуск асинхронних двигунів
- •8. Двигуни з поліпшеними пусковими
- •9 Регулювання частоти обертання трифазних асинхронних двигунів
- •10. Однофазні асинхронні двигуни
- •11. Принцип дії та будова синхронного генератора
- •12. Робота синхронного генератора під навантаженням
- •13. Синхронні двигуни
11. Принцип дії та будова синхронного генератора
У синхронних машин частота обертання ротора дорівнює частоті обертання магнітного поля статора, отже, залежить від частоти струму в мережі та кількості пар полюсів: п =60ƒ/р; ƒ = рп/60.
Як і будь-яка електрична машина, синхронна машина оборотна, тобто може працювати і генератором, і двигуном.
Електрична енергія виробляється синхронним генератором, первинним двигуном якого є або гідравлічна, або парова турбіна, або двигун внутрішнього згоряння.
Звичайно обмотки збудження стримують енергію від збудника, яким є генератор постійного струму. Збудник знаходиться на одному валі з робочою машиною; його потужність становить приблизно 1...5 % потужності синхронної машини, яка збуджується ним. У разі невеликої потужності часто використовуються схеми живлення обмоток збудження синхронних машин від мережі змінного струму через напівпровідникові випрямлячі.
Найпростішим генератором може бути виток із провідників 1 і 2, який обертається в магнітному полі (див. рис. 30). Магнітне поле збуджується струмом обмотки збудження, розміщеної на полюсах статора N — S. Під час обертання витка провідники 1 і 2 перетинають магнітне поле полюсів N — S, внаслідок чого у витку індукується ЕРС. Кінці витка з'єднані з кільцями 3, що обертаються разом з витком. Якщо на кільцях розмістити нерухомі щітки і з'єднати їх з приймачем електричної енергії, то по замкненому колу, що складається з витка, кілець, щіток та приймача енергії, потече електричний струм під дією ЕРС. Одержана у такому генераторі ЕРС безперервно змінюватиметься залежно від положення витка в магнітному полі. Коли провідники 1 і 2 перебувають під осями полюсів, то під час обертання витка вони перетинають за одиницю часу найбільшу кількість ліній магнітного поля. Отже, в даний момент індукована у витку ЕРС матиме найбільше значення. У подальшому з повертанням витка зміниться кількість ліній магнітного поля, що перетинаються за одиницю часу провідниками 1 і 2. З повертанням витка на 90° у просторі провідники переміщуватимуться у вертикальному напрямку, який збігається з напрямком магнітних ліній поля. Отже, провідники 1 і 2 не перетинають магнітних ліній, і ЕРС у витку дорівнює нулеві. З повертанням витка на кут, більший за 90°, зміниться напрямок переміщення цих провідників у магнітному полі, а також напрямок ЕРС, що індукується у витку.
Якщо магнітне поле розподілятиметься між полюсами N і S рівномірно, то ЕРС змінюватиметься в часі синусоїдно. За один оберт витка у просторі ЕРС, що індукується в ньому, змінюється на один період.
Якщо виток обертається за допомогою будь-якого первинного двигуна зі сталою частотою обертання п за хвилину, то в цьому витку індукується змінна ЕРС з частотою ƒ = п/60.
Виникнення ЕРС у провідниках можливе в разі переміщення цих провідників у нерухомому магнітному полі, а також у разі переміщення магнітного поля відносно нерухомих провідників. У першому випадку полюси, тобто частина машини, що індукує ЕРС і збуджує магнітне поле, розміщуються на нерухомій частині машини (на статорі), а індукована частина (якір), тобто провідники, в яких утворюється ЕРС,— на обертовій частині машини (на роторі). У другому випадку полюси розміщуються на роторі, а якір — на статорі.
Вище ми розглянули принцип дії синхронного генератора з нерухомими полюсами та обертовим якорем. У такому генераторі енергія, що виробляється ним, передається приймачеві енергії через ковзні контакти — контактні кільця і щітки. Ковзний контакт у колі великої потужності спричиняє значні втрати енергії, а за високих напруг наявність такого контакту вкрай небажана. Тому генератори з обертовим якорем і нерухомими полюсами виготовляють тільки для невисоких напруг (до 380/220 В) та невеликих потужностей (до 15 кВ • А).
Найширшого
застосування набули синхронні генератори,
в яких полюси
розміщені на роторі, а якір — на статорі.
Струм збудження протікає по обмотці
збудження, яка являє собою послідовно
з'єднані котушки,
розміщені на полюсах ротора. Кінці
обмотки збудження з'єднані
з контактними кільцями, які закріплюються
на валі машини. На кільцях розміщуються
нерухомі щітки, через які в обмотку
збудження
підводиться постійний струм від
стороннього джерела енергії — генератора
постійного струму, який називається
збудником.
На рис. 94 подано загальний вигляд синхронного генератора зі збудником. Будова статора синхронного генератора аналогічна будові статора асинхронної машини. Ротор синхронних генераторів виконують або з явно вираженими (виступними) полюсами, або з неявно вираженими полюсами, тобто без виступних полюсів.
У машинах з відносно малою частотою обертання (за великої кількості полюсів) у ротора явно виражені полюси (рис. 95, а), рівномірно розміщені по його обводу. Полюс складається з осердя 1, полюсного накінечника 2 та обмотки збудження 3.
Первинні
двигуни синхронних генераторів з явно
вираженими полюсами
являють собою гідравлічні турбіни, які
є тихохідними машинами.
За великої частоти обертання така будова
ротора не може забезпечити
потрібної механічної міцності і тому
високошвидкісні
машини
обладнані роторами з неявно вираженими
полюсами (рис.
95, б). Осердя роторів з неявно вираженими
полюсами виготовляють
із суцільних поковок, на поверхні яких
фрезеруються пази. Після
укладання обмоток збудження пази ротора
забивають клинами,
а лобові з'єднання обмотки збудження
закріплюють сталевими
бандажами, розміщеними на торцевих
частинах ротора. За такої
конструкції ротора допускаються високі
частоти обертання. Для
генераторів з неявно вираженими полюсами
первинними двигунами
є парові турбіни, які належать до
швидкохідних машин.
