5. Кримінально-процесуальні акти
Процесуальний акт — поняття складне, яке включає в себе не тільки певні дії суб'єктів кримінального провадження, що виконуються ними в процесі здійснення своїх повноважень, а й кримінально-процесуальні документи, що складаються при цьому.
Однією з вимог процесуальної форми є правило про те, щоб процесуальні дії і прийняті процесуальні рішення були письмово закріплені у певних процесуальних документах.
Кримінальний процесуальний закон встановлює таку форму цих документів.
Кримінально-процесуальні документи - це письмові документи, складені на підставі кримінально-процесуального закону уповноваженим на те суб'єктом у зв'язку із виконанням процесуальних дій або прийняттям процесуальних рішень, у якому зафіксована інформація про хід і результати кримінально-процесуальної діяльності.
Основні види кримінально-процесуальних документів:
постанова (ст. 110 КПК рішення слідчого, прокурора);
протокол (фіксуються хід і результати проведення процесуальної дії ст.. 104 КПК, ст. 105 КПК -додатки);
ухвала - а судове рішення, у якому суд вирішує інші питання (ст. 369 КПК);
вирок - судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (ст. 369 КПК);
обвинувальний акт - це процесуальний документ, який складається за результатами досудового розслідування у разі, якщо слідчим встановлені достатні підстави для розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні та вирішення питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. (ст. 291 КПК ).
Стаття 370 КПК встановлює вимоги до судових процесуальних рішень:
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кримінально-процесуальні документи можна класифікувати:
за процесуальним значенням:
основні становлять підсумок певної діяльності (про закриття кримінального провадження, обвинувальний акт, вирок та ін.).
допоміжні акти - забезпечують законне і обґрунтоване прийняття основного рішення, дають можливість учасникам процесу здійснювати свої права, тощо. Вони можуть бути як початковими (протокол усної заяви про кримінальне правопорушення), так і проміжними, які приймаються під час кримінального провадження (протокол допиту, протокол огляду, постанова про призначення експертизи та ін.);
за імперативністю складання:
обов'язкові - це ті з них, які завжди складаються з додержанням безумовної вимоги законодавця у будь-якому кримінальному провадженні чи у певній категорії кримінальних проваджень.
факультативні – це документи, які складаються не в усіх кримінальних провадженнях;
за місцем складання (ті, що складаються в службових приміщеннях органів досудового розслідування, прокуратури, суду та ті, що складаються поза їх межами).