2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .

Схема двигуна показана на рис. 2.17 :

Рис. 2.17

Характеристики, як і у ДПС ПЗ не мають аналітичного виразу, тому використовують універсальні характеристики. Однак двигун має швидкість холостого ходу , де Ф2 - магнітний потік обмотки збудження ОЗ2. Звичайно МРС обох обмоток збудження рівні, тобто Fоз1=Fоз2.

Рис2.18

Характеристики ДПС ЗЗ показані на рис. 2.18. Розрахунок резисторних характеристик виконується так, як у ДПС ПЗ. ДПС ЗЗ допускає усі три види електричного гальмування.

Розділ 3. Регулювання координат електроприводів та його структури.

3.1 Загальні положення.

Функція керування – одна із основних функцій електропривода. Треба не тільки привести до руху промисловий механізм, але й керувати цим рухом

Рис. 3.1

Графік має 5 ділянок. На 1-й ділянці відбувається розбіг до робочої швидкості руху , із якою ліфт рухається на ділянці 2. Потім на ділянці 3 виконується гальмування, щоб короткочасно рухатись на ділянці 4 із пониженою швидкістю . Нарешті на ділянці 5 відбувається повне гальмування та зупинка.

3.2 Регулювання швидкості.

Таке регулювання можливо здійснювати двома способами: параметричним і в замкнутих системах.

Параметричне регулювання (керування) – це зміна координати електропривода за рухом будь-якого параметра електричного кола двигуна або напруги живлення, коли у це коло вмикають резистори, конденсатори індуктивності тощо.

Подивимось на рис 3.2, на якому характеристика 1 – природна (основна). Електропривод працює у крапці А із координатами ωном і Мс . Тепер нам необхідно перевести електропривод у крапку В із тим самим моментом Мс, але із швидкістю ωшт. Це можливо виконати вельми просто увімкнути у коло якоря резистор Rp. При цьому буде одержана штучна характеристика 2. Опір резистора Rp можливо просто розрахувати таким чином, щоб характеристика 2 пройшла через крапку В.

Рис. 3.2

Другий спосіб – за допомогою перетворювача знизити напругу живлення і отримати характеристику 3, яка теж, як і характеристика 2 пройде через точку В.

Перевагою параметричного регулювання є простота, але його недолік – низька точність.

Регулювання швидкості можливо характеризувати за допомогою шести основних показників .

1. Діапазон регулювання D визначається відношенням максимальної та мінімальної швидкостей при заданих межах зміни навантаження на валу двигуна.

Для різних робочих машин необхідно мати різні діапазони регулювання, може бути D =3…4, 20…50, 50…100 і більше.

2. Напрямок регулювання швидкості відносно природної характеристики. Штучні характеристики можуть бути вище або нижче основної . У такому разі кажуть, що регулювання є двохзонним.

3. Плавність регулювання швидкості визначається кількістю одержаних штучних характеристик в даному діапазоні регулювання. Вона оцінюється коефіцієнтом, котрий є відношенням швидкостей на двох сусідніх характеристиках, тобто , і швидкості на і-й та (і-1)-й штучних характеристиках. Регулювання буде зовсім плавним, якщо , а кількість швидкостей .

4. Стабільність швидкості характеризується зміною швидкості двигуна за зміною момента навантаження, тобто за жорсткістю характеристики .