Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Митне право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

7.Шляхи адаптації митного законодавства України до міжнародних митних правил, норм та стандартів.

Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою держави проголошено повноправне членство в ЄС.

18 березня 2004 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», згідно якого було затверджено Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Програма), що визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.

Митний кодекс України від 11 липня 2002р., розроблений з урахуванням відповідних джерел acquis communautaire, містив окремі положення, які не відповідають правилам, що застосовуються в ЄС. 22 грудня 2005р. прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який значно удосконалив положення Митного кодексу з питань митної вартості та походження товарів. І тільки прийняття нового Митного кодексу України від 13 березня 2012р. наблизило законодавство україни до європейських норм.

Триває робота, спрямована на імплементацію Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Переглянутої Конвенції Кіото), що також сприятиме адаптації законодавства.

У рамках щорічних планів заходів з виконання Програми протягом кількох років планувалася робота щодо продовження удосконалення Митного кодексу з метою його приведення у відповідність до acquis communautaire. Однак роботу було припинено через активну дискусію всередині ЄС щодо перегляду Митного кодексу ЄС. Крім того, беручи до уваги переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, наявні розбіжності митного законодавства мають стати предметом переговорів щодо сприяння торгівлі.

Зрештою, особливої ваги на сьогодні набуває не стільки удосконалення законодавчої бази, скільки практична імплементація законодавства та заходи спрямовані на збільшення ефективності роботи митних органів у боротьбі з нелегальним імпортом-експортом продукції.

8. Особливості регулювання міжнародного обігу товарів.

Невпинний розвиток світових економічних відносин та інтеграційних процесів зумовило необхідність управління ними на міжнародному рівні. Ця система регулювання складалася поступово, шляхом створення міжнародних економічних організацій, постійно діючих конференцій, міжнародних угод, галузевих міжнародних органів, зокрема фінансових, торговельних, міграційних. Особливо важ-ливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі на сучасному етапі її розвитку відіграють Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітня митна організація (ВМО). На європейському континенті дедалі впливовішим стає Європейський союз. Статути цих організацій, розроблені ними угоди рекомендовані до виконання всіма країнами, що є їх членами. Так, стаття XVI Статуту Світової організації торгівлі вимагає, щоб країни - члени СОТ забезпечували відповідність своїх законів, нормативно-правових актів положенням цього Статуту, взятим на себе зобов'язанням під час вступу до ГАТТ/СОТ.

Всесвітня торговельна організація (ВТО) стала правонаступницею ГАТТ у 1995 р., після чого її часто називають ГАТТ/СОТ. В основу її діяльності покладені принципи вільної торгівлі і національного режиму.

Метою своєї діяльності СОТ проголосила сприяння зниженню торговельних перешкод на шляху обміну товарами та послугами між країнами. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час СОТ дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки.

Провідну роль у СОТ, МВФ, інших впливових міжнародних економічних організаціях та угодах відіграють економічно розвинуті країни. Вони несуть і головний тягар витрат щодо функціонування цих організацій. Користуючись своїм положенням та опираючись на могутній економічний, науково-технологічний, інформаційний потенціал, вони диктують вигідні для них умови іншим країнам - слаборозвинутим країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою.