- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Організаційна структура і зміст заняття
Організаційна структура і зміст заняття
№
|
Основні етапи і навчально-цільові питання |
Доповнення |
Основні етапи і навчально-цільові питання |
|||
I.
II.
III.
|
Організація заняття 1. Організаційний етап – перевірка присутніх, заповнення документації. 2. Основний етап – повідомлення теми та плану заняття. Обстеження пацієнтів, розвязування ситуаційних задач, відпрацювання практичних навичок, самостійна робота з алгоритмами. 3. Заключний етап – підведення підсумків, домашнє завдання.
Контроль знань (види контролю) І. Тестове опитування студентів по темі: „Гострі розлади травлення у дітей раннього віку.” ІІ. Усне та фронтальне опитування. 1. Проста диспепсія, причини, допомога дитині. 2. Тактика фельдшера привстановленні діагнозу. 3. Кишковий токсикоз з ексикозом. 4. Тактика фельдшера при встановленні діагнозу в умовах ФАПу.
Вивчення нового матеріалу: а) науково - практичне обґрунтування теми: Тема важлива через актуальність проблеми в сучасний час. Гострі розлади травлення та живлення у дітей ранього віку займають значне місце в структурі дитячої захворюванності.
|
|
б) що студент повинен знати та уміти Знати клінічні ознаки при даних захворюваннях. Уміти оцінювати стан хворої дитини, визначати ступінь ексикозу, вести листки годування і гідробалансу. Доглядати за дитиною.
в) план вивчення даної теми 1. Збір анамнезу, обстеження дітей. 2. Обговорення результатів обстеження. 3. Складання плану обстеження. 4. Складання схем годування, ведення листа годування. 5. Реєстрація й оцінювання випорожнень. 6. Розвязування ситуаційних задач. 7. Опрацювання практичних навичок. - Проведення оральної регідратації; - Розрахунок кількості рідини залежно від віку й ступеня ексикозу; - Заповнення листка гідробалансу; - Догляд за дитиною під час блювання; - Збирання випорожнень для копрологічного дослідження; - Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження.
|
|||
№ |
Основні етапи і навчально-цільові питання |
Доповнення |
Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТКА ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема: Хронічні розлади травлення. Білково-енергетична недостатність, паратрофія.
Вид заняття: Практичне 20
Група, курс: 3 курс, лікувальна справа.
Місце проведення: Дитячий стаціонар або КДП.
Навчальна мета (вміти, знати): Знати клінічні ознаки при даних захворюваннях. Уміти оцінювати стан хворої дитини, визначати ступінь білково-енергетичної недостатності. Доглядати за дитиною.
Виховна мета: Виховати у студентів почуття відповідальності медичного працівника.
Міжпредметні зв’язки: Анатомія, фізіологія, неврологія, неонатологія, догляд за хворими, реаніматологія.
Методичне забезпечення та оснащення заняття: Задачі, тести. Історії хвороби.
Основна та додаткова література: С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко „Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопро-філактики” - підручник Київ „Медицина”, 2010. ст. 221-226. Алгоритми практичних навичок.
|
|||
IV |
г) форми і методи вивчення та закріплення нового матеріалу 1. Об’єктивне обстеження дітей. Ознайомлення з призначенням лікаря. 2. Робота на медсестринських постах, в палатах по догляду за хворими, в маніпуляційному кабінеті. Виконання призначень лікаря, ін’єкцій, в/в вливань. 3. Складання схем, лікування, профілактики та догляду за дітьми з данною патологією. 4. Розвязування ситуаційних задач. 5. Опрацювання практичних навичок по темі, самостійна робота з алгоритмами.
Домашнє завдання: С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко „Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики” - підручник Київ „Медицина”, 2010. ст. 221-226. Алгоритми практичних навичок.
|
|
||||
