7.Навчальна екскурсія

Особливою формою організації" навчання виступає навчальна екскурсія. Вона може проводитися в усіх класах у процесі вивчення різних навчальних предметів. Тематика навчальних екскурсій, місце їх проведення, кількість та зміст не обираються вчителем довільно, а регламентуються навчальною програмою предмета.

Навчальна екскурсія – це форма організації навчання в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів і явищ дійсності.

Задачі екскурсії — розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у оточуючому їх навколишньому світі; безпосередньо сприймати і вивчати життєві явища і процеси. Екскурсії допомагають формувати емоційну сферу учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисними людям.

Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом різних предметів. Особливістю навчальних екскурсій у допоміжній школі є те, що вони проводяться з метою розширення, доповнення знань учнів про факти і явища, засвоєні раніше на уроках. Формування нових знань під час екскурсії не планується, оскільки увага дітей на таких заходах є досить розсіяною, учні емоційно збуджуються під впливом нових вражень, що негативно відбивається на засвоєнні матеріалу. Лише окремі види екскурсій можуть плануватись як пропедевтичні. Це, зокрема, збір природного матеріалу перед виготовленням відповідних виробів на уроці трудового навчання, ознайомлення з працею людей на окремому підприємстві перед роботою у майстернях тощо.

Навчальні екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання.

8.Особливості навчально-виховного процесу у спеціальній школі

Основною метою навчальної та вихованої роботи в спецiальнiй школi с підготовка дитини з вадами розвитку до суспільно - корисної праці. Зрозуміло, Що учень з особливими потребами може бути підготовленими до суспiльно-корисної праці при yмoвi, якщо школа i сім’я зможуть виправити хоча б частково недоліки його розумового i фізичного розвитку, формують у нього правильне відношення до праці i дадуть необхідний мінімалізм загальноосвiтнiх i професіонально - трудових знань i навичок.

Відомо, що вci учні спеціальної школи мають порушення нормального розвитку пізнавальних процесів. Тому корекція i формування розумового розвитку дитини с першорядною задачею школи.

Зміст навчання, повинен бути доступним, зрозумілий учням, з другого боку, методи навчання визначаються як змістом учбового предмету так i особливостями учнів.

9.Особливості сприймання навчального матеріалу дітьми-логопатами; прийоми корекції процесу сприймання

Однією з основних умов адекватного розвитку психічних функцій, зокрема, мовленнєвої, є процеси сприймання, відповідальні за прийом і переробку інформації. Перцептивні процеси забезпечують регуляцію мовленнєвої діяльності і удосконалюються під впливом різних її проявів.

Інформація, що поступає із зовнішнього світу, є тією базою, на основі якої відбувається навчання і формується індивідуальний досвід..

Якнайповніше уявлення про об’єкти, що сприймаються, можна отримати за умови їх сприймання декількома органами чуття, що дозволяє сприймати різні властивості об’єктів за допомогою різних сенсорних систем (зір, слух, дотик, кінестетична чутливість тощо);

Визнаючи специфічність і нестабільність слухового і зорового засобів контролю у дітей з порушенням мовлення, можна звернути увагу на зростаючий вплив рухового або моторного сприймання на ступінь осмислення навчального матеріалу дітьми, які вчаться. Корекційна робота із застосуванням методів активізації рухового сприймання дозволяє зробити висновок про доцільність і обґрунтованість застосування технологій, спрямованих на активізацію аналізаторів, що відповідають за так звану моторну інтеріоризацію дійсності, дозрівання якої з дитячого віку забезпечує отримання адекватної інформації про навколишній світ.

Актуальність акценту на руховому сприйманні при здійсненні педагогічної допомоги і підтримки дітей-логопатів обумовлена також його сприянням у створенні міцної навчальної мотивації: необмежений досвід пізнання дійсності, коли дослідження дитиною предметів і явищ навколишнього життя знаходить належне моторне підкріплення в умовах відсутності прийомів, що приборкують природну дитячу цікавість, приводить до підтримки і підвищення вродженого бажання отримувати знання, збагачувати свій культурний і інтелектуальний потенціал.

Отже, проблема активізації моторного сприймання в період навчання в початковій ланці загальноосвітньої школи обумовлена більшою мірою необхідністю підключення компенсаторних механізмів і можливостей, що заповнюють недостатність розвитку різних сенсорних систем і каналів отримання і обробки інформації у дітей з мовленнєвою патологією.