Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють :

• своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів;

• повторенню і систематизації матеріалу;

• встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

• формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю;

• стимулюванню відповідальності й змагальності учнів.

В дидактиці і методичній літературі термін перевірка вживається у вузькому значенні як методичний прийом у зав’язку з оцінкою результатів того чи іншого завдання.

Перевірка виконує переважно навчальні функції; контроль спрямований на виявлення рівня засвоєння учнями вже вивченою матеріалу т.т. контролююча функція.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ.

“ Від кульки до бала”

Перегорнемо сторінки історії системи оцінювання знань.

В братських школах на Україні робоче місце учня в класі визначалося відповідно до його успішності: хто більше знав, той вище і сидів, незалежно від його станового походження, а хто менше знав, той сидів на нижчих місцях.

Правила обліку шкільних знань уперше зустрічається в праці Я. Коменського «Закони впорядкованої школи»: На уроці вчитель повинен перевіряти знання учнів, добиваючись твердого і ґрунтовного засвоєння їх усіма. Для закріплення знань слід вдаватися до повторень і вправ. А щоб обліковувати їх, треба влаштовувати наприкінці року прилюдні екзамени з участю шкільних ревізорів.

М.В.Ломоносов: «Регламент для гімназій при Академії наук та гімназії Московського університету: Для щомісячних підсумкових знань у ректора гімназії повинен бути узагальнений табель, у якому записувати старанність, дотепність учнів, поділяючи їх на три групи: кращих, посередніх і крайніх.

Через півроку проводилися перевідні екзамени з нижчого класу у вищий, а по закінченні навчального року – випускні.

Перед екзаменами оформлялися узагальнюючі табелі з відомостями про щомісячну успішність протягом півроку, а після іспиту це звірялося із наслідками екзамену з кожного предмета, і учнів переводили відповідно з нижчого класу у вищий, з вищого – у студенти.

Не переводилися в наступний клас ті, хто ґрунтовно не оволодів усіма науками, що вивчалися в даному класі.

У гімназії проводилися перевідні екзамени. За тиждень до них учителі подавали директору звіт про конкретні успіхи учнів з різних розділів наук. З кожної науки директор визначав певне число кульок для зясування рівня знань вихованців.

Наприклад, давалося 90 кульок, що характеризували найвищу успішність з алгебри. Їх учитель розділяв таким чином : знання учня, що розвязав початкові дії з простими і складними числами, позначав число 20. Потім тим, які засвоїли рівняння І ступеня, додавав 10 кульок, ІІ – 15, ІІІ – 20,

IV – 25. Загальна кількість кульок, яку одержав учень, свідчила про його знання з алгебри. У такий спосіб визначалися успішність і з інших предметів.

1818 р. – Статут: рівень знань учнів визначався чотирма балами і позначався цифрами 4,3,2,1.

1837 р. – вводиться цифрова пятибальна система оцінювання.

Визначено критерії якості знань: «5» – «все пройденное в учебном предмете знает весьма основательно, на все вопросы отвечают весьма удовлетворительно и притом в систематическом порядке, все возражения опровергают, встречаются ясно, точно и свободно; «4» - « предмет свой знает основательно, на важные вопросы отвечает удовлетворительно, но не последовательно, делает выводы из главных понятий, не все возражения отвергает, выражается не совсем определительно, иногда сбивчиво и не свободно; « 3» - « знает пройденное, на все вопросы отвечает, но не отчётливо, не последовательно, возражений не разрешает, выражается не совсем ясно; «2» - « пройденное понимают порядочно, отвечают на вопросы посредственно, не в надлежащем порядке, и на иные с помощью испытателя, выражаются неопределённо»; «1» - «много из пройденного предмета не понимают, отвечают сбивчиво, пересказывают лишь вытверженное наизусть, притом со многими ошибками и неясно».

Кінець XIX – XX ст. – слова «відмінно» – 7, «вельми добре» - 6, «дуже добре» - 5, «добре» – 4,

«досить добре» - 3, «посередньо» – 2, «слабо» – 1 – в дипломах і атестатах.

Використовувалася 5-бальна, 12-бальна, 7-бальна системи.

12-бальна = 12 – відмінно, 11 - вельми добре, 10 – дуже добре, 9-8 - добре, 7 - досить добре, 6-5 – посередньо, 4-3 - слабо, 2-1 - погано.

5-бальна = 5 - відмінно, 4 - добре, 3 - досить добре (задовільно ), 2 - посередньо, 1 - слабо.

Критерії близькі до сучасних.

1918 р. – бальна система оцінювання знань, поведінки учнів постановою наркома освіти А.В.Луначарського була відмінена в усіх школах без винятку. Переведення учнів з класу в клас відбувалося на основі успішності за відгуками педагогічної ради.

1935 – повернуто 5–ступеневе словесне оцінювання успішності: відміно, добре, посередньо, погано, дуже погано.

1944 – було словесне оцінювання замінено на цифрову 5-бальну систему оцінювання успішності і поведінки учнів (5,4,3,2,1).

2000 – 2001 н/р. – рішення про 12 –бальне оцінювання ЗУН учнів.

Характеристика бальної системи оцінювання знань.

Поняття оцінка - оцінювальне судження, оцінка-бал

Оцінка означає встановлення ступеня виконання школярами завдань, що поставлені перед ними в процесі навчання, рівня їх підготовки і розвитку, якості набутих знань, сформованості умінь і навичок.

Має виховне і освітнє значення.

усвідомлення учнями способів учні отримують обєктивну інформацію про

удосконалення різних видів результати своєї навчальної роботи . навчальної діяльності і шляхів

підвищення ефективності учіння Служить стимулом формування і

розвитку пізнавальних інтересів,

позитивних якостей особистості.