4. Правовий статус підприємств з іноземними інвестиціями

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються Господарським кодексом.

Розділ 2 (ст. 55-131), Глава 11 (ст.. 113-117)

Стаття 116. Підприємство з іноземними інвестиціями

Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприєм­ством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іно­земними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. 2. Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до Законодавства України з метою отри­мання прибутку або досягнення соціального ефекту. 3. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України. 4. Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочір­ніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав. 5. Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняєть­ся, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. 6. Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями ви­значаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування в Україні, інши­ми законодавчими актами.

5. Транснаціональні корпорації

Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва і капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили в центр світового економічного розвитку транснаціональні корпорації (ТНК). Якраз ТНК є основним структурним елементом економіки більшості країн, основною силою їхнього розвитку та підвищення ефективності. Враховуючи можливості подальшого перерозподілу світових ринків та сфер впливу спеціалісти прогнозують можливість появи міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання або об'єднання найбільших корпорацій світу.

ТНК - це найбільші компанії, які мають (за класифікацією ООН) щорічний оборот не менше 100 млн дол США, філії - не менше, ніж в 6 країнах світу, частку активів за кордоном - не менше 25%. ТНК стали панівною формою міжнародних корпорацій після Другої світової війни, прийшовши на зміну міжнародним картелям. Свого часу закордонні підприємства в міжнародних картелях створювалися як самостійні, технологічно відособлені одиниці, продукція яких призначалася для реалізації в країні базування монополії. Зростання суспільного характеру виробництва, його інтернаціоналізація привели до трансформації міжнародних компаній, до виникнення ТНК.

У межах сучасних ТНК склалися міжнародні виробничі комплекси, які об'єднані численними виробничими, фінансовими і управлінськими зв'язками і базуються на внутрішньо-фірмовому поділі праці. Відповідно до такої організації виробництва філії однієї корпорації в різних країнах спеціалізуються на випуску окремих вузлів, деталей, здійсненні окремих операцій, спільно випускаючи готову продукцію. Так, ТНК, які працюють у радіоелектронній галузі, перенесли за межі країн базування (в основному в південну Корею, Сингапур, Тайвань) найбільш трудомістку частину виробничого циклу і, таким чином, знизили витрати за рахунок використання більш дешевої робочої сили, оскільки в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, існує значний розрив у рівні заробітної плати.