1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Вирішення продовольчої проблеми та підвищення добро­буту населення України значною мірою залежать від розвит­ку сільського господарства, зростання його ефективності.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ре­зультат від застосування всіх виробничих ресурсів й визна­чається порівнянням одержаних результатів і витрат вироб­ничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі, від 1гол. Худоби з найменшими витратами засобів і предметів праці.

Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу. Чим менше праці і ресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.

Підвищення ефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельності сільськогоспо­дарських підприємств. Чим більше вони виробляють і прода­ють продукції, чим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів можуть вони виділити для роз­витку виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення соціальних умов.

Оцінкою сільськогосподарського вироб­ництва є критерій економічної ефективності. Ця ознака пов’язана із збільшенням виробництва споживних вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання — кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й наскільки воно доцільне.

Отже, економічна ефективність сільського господарства проявляється у збільшенні виробництва продукції і сировини в необхідному асортименті та належної якості на душу населення. Однак Україна зацікавлена не тільки у збіль­шенні обсягу виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до зростаючих потреб, а й у систематичному підвищенні продуктивності праці, зниженні витрат на вироб­ництво кожної одиниці продукції. З цією метою виділяють такі види економічної ефективності: народногосподарську; сільськогоподарського виробництва; комплексних галузей сільського господарства (рослинництва і тваринницт­ва); окремих галузей і культур (зернового господарства, буряківництва, картоплярства, скотарства, свинарства та ін.); виробництва окремих видів продукції (зерна, цукрових буряків, картоплі, молока, м’яса, яєць тощо); сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів; виконання окремих процесів, здійснення заходів і напрямів розвитку сільсько­господарського виробництва (капітальних вкладень, інтенсифікації, розміщення, спеціалізації і концентрації, засто­сування добрив, кормів, агротехнічних та зооветеринарних заходів тощо).

У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв’язку з досягненням соціальних результатів. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки з еконо­мічних позицій, а й з урахуванням соціального результату (поліпшення умов праці, соціально-культурного обслугову­вання на селі, підвищення оплати праці тощо). При цьому велике значення має збереження навколишнього середови­ща, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу.

У даному курсовому проекті я хотіла б дослідити ефективність сільськогосподарського виробництва, а саме в рослинницьких галузей.

Фінансово-економічний стан галузі протягом останніх років дещо покращився (зокрема, прибутки аграріїв за 2005 рік становили 3,6 млрд. грн. в порівнянні із 2,7 млрд. грн. за попередній рік), однак середньогалузева динаміка економічних результатів не в змозі гарантувати необхідний обсяг інвестицій (як власних, так і за рахунок залучення коштів), без чого неможливо сформувати передумови для прискореного розвитку сільського господарства.