- •Особливості передопераційної підготовки хворих похилого та старечого віку
- •Особливості підготовки до операції ослаблених хворих
- •Підготовка до операції дітей
- •Підготовка хворого до екстреної операції
- •Підготовка хворого до планової операції
- •Визначення операційного ризику
- •Припустимий об'єм і характер оперативного втручання:
- •Оцінка характеру анестезії:
- •Премедикація
- •Транспортування хворих в операційну
- •Підготовка операційного поля
- •Прибирання операційної
- •Діяльність медичної сестри під час операції Хірургічні втручання (операція) Види хірургічних операцій
- •Етапи хірургічної операції
- •Поняття про '"чисту" і '"забруднену" операцію
- •Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри. Особливості роботи операційної сестри.
- •Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді Післяопераційний період, його фази
- •Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •Загальні відомості про шляхи попадання інфекції в рану
Підготовка хворого до планової операції
При планових операціях тривалість передопераційного періоду залежить від стану хворого і характеру операції. В процесі підготовки проводять всебічне обстеження хворого, з'ясовують показання до операції. Залежно від характеру захворювання і об'єму операції, передопераційна підготовка може тривати від 1-2 днів (черевні грижі, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, резекція щитоподібної залози при зобі та ін.) до 1-1,5 місяця у тяжкохворих (виразкова хвороба шлунка, тиреотоксикоз, гнійні захворювання легень та ін.) Операцію виконують тільки після корекції гомеостазу і нормалізації основних функцій внутрішніх органів. Планові операції не можна виконувати при підвищеній температурі тіла, наявності гнійних захворювань (фурункули, піодермія, абсцеси та ін.). З метою скорочення терміну передопераційної підготовки хворих у стаціонарі обстеження та санацію їх проводять в амбулаторіях і поліклініках.
Визначення операційного ризику
При підготовці хворого до операції важливе значення має визначення ступеня ризику . Для його визначення слід оцінити: а) загальний стан хворого; б) припустимий об'єм і характер операції; в) вид анестезії. Всі ці дані оцінюють у бальній системі.
1. Загальний стан хворого:
1) хворі, у яких хвороба локалізована і не викликає системних розладів, практично здорові люди - 0.5 бала;
хворі з легкими або помірними розладами, які у незначній мірі порушують життєдіяльність організму без виражених порушень гомеостазу - 1 бал;
хворі з вираженими системними розладами, які значно порушують життєдіяльність організму, але не призводять до втрати працездатності - 2 бали;
хворі з тяжкими системними розладами, які створюють серйозну небезпеку для життя і призводять до втрати працездатності - 3 бали;
хворі, стан яких настільки тяжкий, що можна очікувати їх смерті впродовж 24 год - 4 бали.
Припустимий об'єм і характер оперативного втручання:
невеликі операції на поверхні тіла і органах черевної порожнини (видалення розташованих на поверхні і локалізованих пухлин, розкриття невеликих гнійників, ампутація пальців кисті і стопи, перев'язка і видалення гемороїдальних вузлів, неускладнена апендектомія і операція з приводу грижі) - 0,5 бала;
операції середньої тяжкості (видалення розташованих на поверхні злоякісних пухлин, які потребують розширеного втручання; розкриття гнійників, розміщених у порожнинах; операції на периферійних судинах; ускладнені апендектомії і операції на грижу, які вимагають розширеного втручання; діагностичні лапаротомії і торакотомії, інші аналогічні за складністю і об'ємом оперативні втручання) - 1 бал;
великі хірургічні втручання: радикальні операції на органах черевної порожнини (окрім вищевказаних), радикальні операції на органах грудної клітки, ампутації кінцівок, операції на головному мозку - 2 бали;
операції на серці, великих судинах і інші складні втручання, що проводяться в особливих умовах - штучний кровообіг, гіпотермія та ін. - 3 бали.
Оцінка характеру анестезії:
місцева потенційована анестезія - 0,5 бала;
регіонарна, спиномозкова, епідуральна, внутрішньовенна анестезія, інгаляційний масковий наркоз із самостійним диханням -1 бал;
ендотрахеальний комбінований наркоз - 1,5 бала;
комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні із штучною гіпотермією, керованою гіпотензією, масивною інфузійною терапією, електрокар-діостимуляцією - 2 бала;
комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні із штучним кровообігом, гіпербаричною оксигенацією, з використанням інтенсивної терапії та реанімації - 2,5 бала.
Оцінку ступеня ризику визначають за сумою балів: I ступінь (незначний ризик) - 1,5 бала; II ступінь (помірний ризик) - 2-3 бала; III ступінь (значний ризик) - 3,5-5 балів; IV ступінь (високий ризик) - 5,5-8 балів; V ступінь (надто високий ризик) - 8,5-11 балів.
Екстрені оперативні втручання оцінюють так, як і планові, але їх включають в окрему групу і позначають додатково буквою "Е".
Оцінка ступеня операційного ризику в кожному конкретному випадку дозволяє вибрати відповідний об'єм операції, спосіб анестезії і з найменшим ризиком для життя хворого виконати адекватне оперативне втручання.
