2.3 Вимоги до змісту

Основні зусилля при написанні аналітичної частини розділу повинні бути спрямовані на з’ясування відповідності між дійсним станом охорони праці на об’єкті дослідження та нормативними вимогами, критеріями. Підсумком повинні стати пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці на судні.

У тексті розділу необхідно уникати загальних міркувань, пояснень загальновідомих термінів, переписування норм, правил, інструкцій тощо. У той же час усі розробки та пропозиції з питань охорони табезпеки праці, запропоновані у розділі, повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці , а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим в Україні.

Запропоновані заходи та висновки повинні мати обґрунтування й бути конкретними та прийнятними до використання на реальному об’єкті. Запропоновані рішення можуть ілюструватися графічним матеріалом, оформлюватися в таблиці.

3. Структура та зміст розділу «охорона праці»

Рекомендована структура розділу ОП:

1. Нормативно-правова база з охорони праці на суднах;

2. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що мають місце при експлуатації, ремонті та технічному обслуговуванні суднових механізмів (які стосуються лише тематики дипломної роботи);

3. Заходи безпеки при технічному обслуговуванні та ремонті суднових технічних засобів (які стосуються лише тематики дипломної роботи).

Висновки до розділу.

У загальному вступі до дипломної роботи обґрунтовується зв’язок між питаннями, розглянутими в даному розділі, з темою дипломної роботи. У ньому в лаконічній формі викладаються цілі та завдання охорони, безпеки праці у морській галузі, вказується соціальне значення безпеки життєдіяльності та практичне вирішення відповідних проблем, роль вахтенних механіків у питаннях покращення умов праці у машинному відділенні та зменшення впливу шкідливих і небезпечних чинників на життя та здоров’я працюючих.

3.1. Нормативно-правова та законодавча база охорони праці на суднах

СОЛАС (від англ. SOLAS, Safety of Life at Sea)є найбільш важливим з всіх міжнародних угод по безпеці торгівельних суден . Кожне судно, що здійснює міжнародний рейс і що підпадає під дію цього нормативного документа, повинне виконувати його вимоги. Інакше воно може бути затримане, а по деяких позиціях і не допущено в порт.. Основне завдання Конвенцій СОЛАС – визначення мінімальних стандартів по конструкції, устаткуванню й безпеці плавання судів. Згідно СОЛАС (Правило 21), кожен уряд зобов'язується проводити розслідування будь-якої аварії, що відбулася з будь-яким з його суден.

До нормативно-технічної бази з охорони праці при роботі у МКВ судна відносяться наступні, спеціально розроблені, документи:

1. Правила технічної експлуатації суднових енергоустановок;

2. Правила технічної експлуатації суднових електроустановок;

3. Правила безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів та судин під тиском;

4. Правила безпечної експлуатації суднових двигунів внутрішнього згоряння;

5. Правила техніки безпеки при експлуатації суднового тепломеханічного й електричного встаткування. Міжнародні документи:

ПДМНВ-78/95 – міжнародна конвенція про підготовку та дипломування моряків та несення вахти, англійською – International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW-78/ 95) Міжнародна конвенція про підготовку та дипломування моряків та несення вахти.

Функції, що відносяться до аварійних ситуацій, охороні праці, медичному підходу, виживанню знаходяться в наступних розділах ПДНВ.

Конвенція від 1987 року «Про захист здоров'я й медичне обслуговування моряків» вимагає, щоб всі судна мали в складі команди одного або декількох призначених осіб, відповідальних за медичне обслуговування й видачу ліків, у якості одного зі своїх звичайних обов'язків. Така ж вимога зазначена в резолюції ІМО А-481 (XII). Ці призначені особи повинні пройти курс теоретичної й практичної підготовки в області медицини, що дає можливість ефективно брати участь у координованих системах надання медичної допомоги й забезпечувати хворим або отримавшим травми задовільний рівень медичного обслуговування в період їхнього знаходження на судні. Ці особи повинні проходити курси підвищення кваліфікації кожні п'ять років. Також до цього списку можна додати ті інструкції, що розробляються спеціально роботодавцем.

МКУБ – Міжнародний кодекс по управлінню безпечною експлуатацією суден та запобіганням забруднення, англійською – International Safety Management (ISM) Code; метоюданого Кодексу полягає в забезпеченні міжнародного стандарту по управлінню безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню.

IMO 2000 – міжнародний нормативно-правовий документ, який регулює норми викидів відпрацьованих газів суднами.

ІМО 2011 – міжнародний нормативно-правовий документ, який вступив в силу в 2011 році. Згідно з ІМО 2011 були посилені норми викидів в атмосферу, порівняно з 2000 роком.