1. Предмет, мета та завдання вивчення курсу – 30 хв.

Навчальна дисципліна “Теорія і методика виховної роботи” вивчається протягом 3 семестрів за 7 модулями: 1.Теоретичні основи виховної роботи. 2. Військово-соціальна робота. 3. Інформаційно-пропагандистське забезпечення, культурно-просвітницька робота. 4. Організація виховної роботи по виконанню завдань бойової підготовки та служби військ. 5.Організація виховної роботи щодо зміцнення військової дисципліни. 6. Морально-психологічне забезпечення застосування військ. 7. Актуальні проблеми виховної роботи у ЗС України.

Навчання з дисципліни “Теорія і методика виховної роботи” проводиться в складі потоку i навчальної групи. Вивчення дисципліни “Теорія і методика виховної роботи” тісно пов’язується з навчальними дисциплінами “Вступ до спеціальності”, “Військова психологія”, “Соціальна психологія”, “Військове навчання”, “Статути Збройних сил України та їх практичне застосування” “Тактика”. Навчальна дисципліна складається із 6 модулів, що забезпечують надання необхідних знань щодо формування військово-спеціальної спрямованості курсантів (студентів), спрямована на отримання необхідних вмінь та навичок в виховній роботі з особовим складом підрозділу.

Видами навчальних занять дисципліни є лекції, практичні заняття, семінари та самостійна робота курсантів.

Методика проведення занять буде включати словесні, наочні та практичні методи навчання в поєднанні з самостійною роботою курсантів. Під час занять будуть широко використовуватися активні форми та методи навчання. Під час лекцій, проведенні семінарів використовую індивідуальні, групові та фронтальні методи контролю знання та активні методи навчання: проблемний, діалоговий, опорних сигналів, самостійної роботи. На групових та практичних заняттях широко використовувати методи, які активізують пізнавальну та практичну діяльність курсантів: конкретних ситуацій, мозкової атаки, модульний, та інші.

На заняттях вивчати вимоги основних керівних документів ЗС України з військових питань теорії, практики військового будівництва, військового навчання та виховання в галузі навчальної дисципліни.

Для активізації пізнавальної діяльності курсантів (студентів) та формування у них творчого мислення під час лекційних занять вміло використовувати технічні засоби навчання в поєднанні з активними формами і методами проведення лекції. Заняття, як правило проводити методом усного доведення навчального матеріалу; окремі питання та навчальні елементи відпрацювати у формі діалогу лектора з курсантами (студентами) та шляхом постановки перед ними проблем.

Практичні заняття проводити з метою вироблення навичок застосування здобутих знань у повсякденній діяльності підрозділів. Для якісної підготовки курсантів до практичних занять розробляються завдання, які видаються курсантам за 2-3 дні до заняття.

Семінари з дисципліни проводити з метою поглиблення та закріплення знань, одержаних курсантами на лекціях, контролю за самостійною роботою, з навчальною та науковою літературою, удосконалення навичок курсантів у пошуку, узагальнюванні та доповіді навчального матеріалу, у веденні дискусії. Семінари проводити методом обговорювання навчального матеріалу, в ході заняття запроваджувати заслуховування і обговорення рефератів та доповідей, розв'язування контрольних задач або прикладів. Більше уваги приділяти виробленню навичок виступів та вмінню відстоювати свої погляди. Організація семінарських занять повинна забезпечувати перевірку та оцінку знань усіх курсантів навчальної групи. Для підготовки курсантів до семінарських занять на кафедрі розробляти план проведення семінарів, які видавати за 5-7 днів до заняття.

Самостійна робота курсантів проводиться з метою закріплення, поширення та поглиблення знань та вмінь, отриманих на заняттях під керівництвом викладача. На самостійні заняття курсантам видаються конкретні завдання, в яких зазначено навчальні питання, які повинні вивчити самостійно, з яких питань поглибити знання, що законспектувати. Самостійні завдання повинні бути забезпечені навчальною літературою а також розробленими на кафедрі посібниками та курсами лекцій. Для методичного забезпечення організації та проведення самостійних занять курсантів на кафедрі розроблено методичні рекомендації з вивченням дисципліни.

Виконання індивідуальних завдань з дисципліни (реферати, домашні роботи, курсові роботи) є невід’ємною складовою самостійної роботи курсанта

Курсова робота з навчальної дисципліни виконується курсантом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням для курсової роботи на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь. Курсантам надається право вибору теми курсової роботи або пропонується висунути власну тему.

Оцінювання успішності курсантів здійснюється за допомогою модульно-рейтингового контролю на підставі вимог “Положення про порядок оцінювання знань курсантів, студентів та слухачів за кредитно-модульною системою організації навчально-виховного процесу”, затвердженого наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 89Н від 22.06.09 р..

Оцінювання знань курсантів з дисципліни здійснюється на основі результатів контролю знань (системи залікових одиниць). Об’єктом оцінювання знань курсантів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час контролю.

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку. При вивченні дисципліні використовуються такі види контролю: поточний, рубіжний, підсумковий семестровий контроль знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, практичних і семінарських занять та має на меті перевірку знань курсантів з окремих тем і рівня їх підготовленості.

Показники оцінювання визначаються за 10-бальною шкалою:

Вербальна оцінка	Бали	Оцінка за національною шкалою
Відмінно з елементами творчості	10	5
Відмінно	9
Добре	8	4
Майже добре	7
Задовільно	6	3
Майже задовільно	5	2
Недостатньо	4
	3
Незадовільно	2	-
	1
Не підлягає оцінюванню	0	-

Критеріями оцінювання за ваговими коефіцієнтами визначені:

Повнота, міцність та системність знань	К-4
Застосування набутих знань, умінь у практичній діяльності	К-3
Уміння правильно вести записи опрацьованого матеріалу (конспекту)	К-1
Уміння працювати з джерелами інформації	К-1
Відвідування занять	К-1

Рубіжний контроль представляє собою суму балів за окремий змістовий модуль і виводиться автоматично на підставі оцінок поточного контролю за модуль після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля. Змістовий модуль є підрозділом навчальної дисципліни, що включає набір логічно пов’язаних між собою тем, теоретичних положень, висвітлених під час лекцій, отриманих курсантами навичок на практичних, семінарських заняттях, під час виконання тестових, самостійних та індивідуальних завдань.

Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену чи заліку, визначеного навчальним планом, у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння курсантом навчального матеріалу з навчальної дисципліни, яка складається з відпрацьованих залікових змістових модулів, виконаних тестових завдань, ситуаційних робіт, опрацювання завдань робочих зошитів, тематичних рефератів, передбачених робочою навчальною програмою. Залік виставляється автоматично на підставі балів, отриманих за змістові модулі.

Підсумковий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з дисципліни визначається як сума оцінок за змістовими модулями. При семестровому контролі у вигляді заліку курсанту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни: за 100-бальною шкалою, за національною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”) та за шкалою ЕСТS.

100-бальна шкала	Оцінка за національною шкалою
90-100	зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
1-59

Екзамен – це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатність творчо використовувати накопичені знання та вміння, формування власного ставлення до певної проблеми тощо. Оцінювання здійснюється в балах. Кількість балів, яка може бути отримана на екзамені та яка додається до суми балів за змістові модулі, не може перевищувати 10 відсотків від максимального обсягу дисципліни.

Підсумковий семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі співбесіди (без екзаменаційних білетів). На екзамен виносяться типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді, вміння синтезувати отримані знання та застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Результати екзамену оцінюються в балах. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується з урахуванням оцінок за змістові модулі, включаючи екзаменаційну за шкалою коефіцієнтів.

100-бальна шкала	Оцінка за національною шкалою
90-100	5	Відмінно
75-89	4	Добре
60-74	2	Задовільно
1-59		Незадовільно

Оцінна шкала ЕСТS розподіляє курсантів на статистичні основі за рейтингом. Розподіл оцінок між курсантами, що одержали з курсу оцінки вище незадовільної:

А – кращі 10%

В – наступні за ними 25%

С – наступні за ними 30%

D – наступні за ними 25%

Е – наступні за ними 10%.

Оцінки системи ЕСТS від “А” до ”Е” присвоюють за умови позитивного складання екзамену чи заліку.