- •1. Критерій Вальда (обережного спостерігача) оптимізує корисність за припущення, що середовище знаходиться в найбільш невигідному для спостерігача стані:
- •Критерій Вальда обумовлює варіант рішення співвідношенням:
- •3. Критерій Севіджа (мінімізація ” жалю”). Вважається, що ризик припустимий. Вкладається стільки грошей, скільки не шкода.
- •Критерій Гурвіца обумовлює варіант рішення співвідношенням:
- •Висновки:
- •Якщо навіть мінімальний ризик неприпустимий, то потрібно використовувати критерій Вальда (поведінка обережна, одна реалізація).
3. Критерій Севіджа (мінімізація ” жалю”). Вважається, що ризик припустимий. Вкладається стільки грошей, скільки не шкода.
”Жаль”- це втрачений прибуток результату при даній стратегії відносно найкращої стратегії (розглядають по стовпчику табл.1.4). Початкова табл. 1.1 перетворюється на нову табл. 1.4, елементи якої ( в межах одного стовпчика) дорівнюють різниці між елементами комірок табл. 1.1 та максимальним значенням елемента цього ж стовпчика. Таблиця 1.4 є таблицею жалів.
У цій таблиці виконуємо такі дії: - у кожному рядку обирається найменше значення: -126; -60,7; -21; -84 – з них обирається максимальне значення оцінки ”жалю”,яке і визначає обрану продуктивність: Umax = -21; X3 = 40.
Критерій Севіджа обумовлює варіант рішення співвідношенням:
Таблиця 1.4. Визначення оптимальної корисності виробничого обладнання в умовах невизначеності за критерієм Севіджа
|
k1 |
k2 |
k3 |
k4 |
k5 |
k6 |
Критрій Севіджа |
xi |
10 |
30 |
50 |
70 |
90 |
110 |
|
20 |
0 |
-9,3 |
-35 |
-63 |
-91 |
-126 |
-126 |
30 |
-4,7 |
0 |
-11,7 |
-25,7 |
-39,7 |
-60,7 |
-60,7 |
40 |
-21 |
-2,3 |
0 |
0 |
0 |
-7 |
-21 |
50 |
-84 |
-51,3 |
-35 |
-21 |
-7 |
0 |
-84 |
Оптимальна корисність 0 при використанні обладення з продуктивністю 20
|
|||||||
4. Критерій Гурвіца. Вводиться деякий коефіцієнт 0≤α≤1, який зветься коефіцієнтом оптимізму або коефіцієнтом довіри (вважається, що середовище може знаходитись у найвигіднішому стані з ймовірністю α, а в найневигіднішому – з ймовірністю 1 - α. α=0,5 для нашого варіанту. Для кожної стратегії (кожного рядка табл. 1.1) розглядаються лише дві величини - максимальне limax та limin значення корисності (табл. 1.5) – і розраховують значення:
α lіmax +(1- α) lіmіn
Таблиця 1.5. Максимальне lіmax та мінімальне lіmіn значення корисності
xi |
l imax |
l Imin |
hi |
20 |
70 |
0 |
35 |
30 |
135,3 |
-4,7 |
65,3 |
40 |
189 |
-21 |
84 |
50 |
196 |
-84 |
56 |
Критерій Гурвіца обумовлює варіант рішення співвідношенням:
Із отриманих для кожного рядка розрахованих величин обирають максимальне значення hi, яке і вказує потрібну стратегію/рішення. Згідно з критерієм Гурвіца, треба вибирати обладнання продуктивністю Xопт = 40. Таким чином, отримано такі варіанти рішень стосовно продуктивності, див. табл 1.6. Ваговй множник - hi
Висновки:
Обрання критерію прийняття рішень є найбільш складним і відповідальним етапом у дослідженні операцій. При цьому не існує яких-небудь загальних рекомендацій або порад. Обрання критерію повинен підтвердити замовник і треба максимально узгодити це обрання зі специфікою задачі, з наявними ресурсами та зі своєю метою. Задача виконавця – створення умов об’єктивності в оцінці стратегічних напрямків за визначиними замовником умовами:
