- •2. Причини аварії та нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •3. Загальні вимоги до посудин що працюють під тиском.
- •4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів.
- •4.2. Манометри
- •4.3 Прилади для вимірювання температури
- •4.4.Запобіжні пристрої від підвищення тиску.
- •4.5 Покажчики рівня рідини.
- •5. Розміщення посудини.
- •6. Реєстрація посудин.
- •7. Технічне опосвідчення посудин.
- •Безпека при експлуатації котельних установок.
- •Безпека експлуатації компресорних установок.
Безпека при експлуатації котельних установок.
Котли з камерним спалюванням усіх видів палива із механічними точками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки.
Автоматика безпеки котлів, котрі працюють на газоподібному або рідкому паливі повинна припинити подачу палива при припиненні подачі електроенергії, несправності ланцюгів захисту, згасанню вогню в котлі, відключення яких при роботі котла не допускається, а також при досягненні допустимих значень наступних параметрів:
- тиску палива перед пальником;
- розрідження в точці для котлів з урівноваженою тягою;
- тиску повітря перед пальником з примусовою подачею повітря;
- температури води на виході з водогрійного котла;
- при пониженні або підвищенні води в паровому котлі;
- при підвищенні тиску пари вище дозволеного в паровому котлі;
- при неполадках пристроїв продувки, відводів і рециркуляції продуктів спалення.
Автоматика безпеки котлів з механічною топкою повинна відключати подачу і дуттьові вентилятори припиненні подачі електроенергії, а також при досягненні граничних значень наступних параметрів:
- температури води на виході з водогрійного котла;
- тиску води на виході з котла;
- розрідження в точці для котлів із зрівноваженою тягою;
- рівня води в паровому котлі;
- тиску пари в паровому котлі;
На парових котлах повинні бути встановлені автоматичні звукові сигналізатори верхнього і нижнього рівнів води.
Парові та водогрійні котли при камерному спалюванні палива обладнюються автоматичними приладами. Припинення подачі палива в топку у випадках:
- згасання факела в точці;
- відключення димососів або припинення тяги;
- відключення всіх дуттьових вентиляторів;
- несправності автоматики безпеки.
Безпека експлуатації компресорних установок.
Безпека компресорних установок досягається ретельною регламентацією застосовуваних змащувальних матеріалів, застосування систем охолодження та очищення. При змащуванні повинна бути виключена можливість проникнення мастила з картерного пристрою в циліндри, та газів, що стискаються в картерний простір. При високих тисках використовують термічно стійкі, добре очищені мастила, здатні протистояти окислювальній дії гарячого повітря.
Змащування циліндрів
повітряних компресорів лімітується:
1г мастила на кожні 400
змащувальної
поверхні горизонтальних та 500
вертикальних
компресорів. Нормативна витрата мастила
становить:
Де D- діаметр циліндра, мм,
S- хід поршня, м,
n- частота обертання, об./хв.
Для змащування кисневих компресорів використовують дистильовану воду з додаванням гліцерину або самозмащувальні втулки та поршневі кільця з графіту.
В компресорах для стиснення ацитилену безпека досягається повільним ходом поршня ( не більше 0,7-0,9 м/с ) та надійним охолодженням ( температура на лінії нагнітання менше 50°С ). Для змащування циліндрів хлорних компресорів використовується сірчана кислота ( моногідрат ).
Повітряне охолодження використовують в компресорах низького тиску малої продуктивності, а також у компресорах холодильних установок. Водяне охолодження використовується в компресорах високого тиску. Системи водяного охолодження вмикається до пуску компресора і використовують сигналізацію та блокувальний пристрій для вимкнення компресора при перевищенні температури води вище допустимої.
З метою попередження гідравлічних ударів передбачене відведення сконденсованої рідини з холодильника та контроль відносної вологості повітря, котре засмоктується в компресор ( не вище 60% ). Для уникнення іскроутворення в наслідок виникнення розрядів статичної електрики компресори заземлюють. Виключення місцевих перегрівань та вибухів, що їх супроводжують, досягається періодичним очищенням від нагару внутрішніх частинок компресора 2-3%-ним розчином сульфатного або мильного розчину.
Для усунення підсмоктування повітря в компресорах, що працюють на газах, котрі утворюють при з’єднанні з ним вибухонебезпечні суміші ( ацетилен, водень, та ін. ), в їх всмоктувальних лініях забезпечують невеликий надлишковий тиск. Всі рухомі частини компресора повинні бути огороджені. Повітряні компресорні установки продуктивністю понад 20 м³/хв. повинні розташовуватись в окремих або прибудованих приміщеннях висотою не менше 4м, збудованих з вогнетривких матеріалів з легко скидним перекриттям. Акумулятори та ресивери необхідно розташовувати поза виробничими приміщеннями.
