1.Поняття системні інноваційні технології.
Прагнення оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу різноманітних технологій. Серед численної кількості технологій вирізняють системні технології навчання. Системна технологія передбачає вдосконалення всього навчально-виховного процесу у конкретному навчальному закладі освіти. Кожна системна технологія ґрунтується на концептуальній ідеї одного або групи авторів. Має чітку теоретичну модель, якій відповідають конкретні засоби і методи практичного застосування. Це детально продумана модель сумісної діяльності щодо проектування, організації та проведення навчально-виховного процесу з безумовним забезпеченням максимально комфортних умов як педагогу, так і дитині.
Жодна системна технологія не може претендувати на утвердження у всій системі освіти . Однак вміле та активне використання цих технологій, готовність педагога до творчого пошуку разом з дітьми, уміння створити атмосферу продуктивного пізнання сприятиме ефективному засвоєнню матеріалу останніми та збільшить інтерес до навчання.
Педагогічна технологія « Будинок вільної дитини» м. Монтессорі. Особливості змісту педагогічної технології « Будинок вільної дитини».
Марія Монтессорі ( 1870- 1952) видатний італійський гуманіст яка
запропонувала світові цікаву технологію навчання. Методлологічною основою даної технології стали ідеї французьких психіатрів і педагогів Жана-Гаспара Ітара ( 1775-1838) та Едуарда Сегена ( 1812-1880)про те, що дітей з особливими потребами можна виховувати і навчати за допомогою спеціальних вправ.
У 1907 році М.Монтесорі змогла реалізувати свою теорію на практиці . Дослідження М.Монтессорі проводила у денному притулку, який називали
,, Будинок вільної дитини’’- своєрідний експериментальний майданчик в якому були створені різновікові групи, що об’єднували вихованців від двох з половиною до шести років. Кожен з них вчився на одинці або разом з іншими. Цей вибір дитина робила сама. Новачкам допомагали старші, тому діти мали можливість вільно спілкуватися і набували соціального досвіду. Навчання проходило з 9- 16 год. За таких умов у дітей швидко з’явився довільний інтерес до занять, що було основною метою їх виховання . Цей досвід М. Монтессорі виклала в книзі « Метод наукової педагогіки, застосовуваний до дитячого виховання у Будинках дитини»(1909).
Отже мета педагогічної технології М.Монтессрі полягає у вихованні вільної, незалежної і відповідальної особистості, здатної легко адаптуватися до змінних умов, максимальне розкриття внутрішнього потенціалу дитини у процесі вільної самостійної діяльності.
Особливості технології Монтессорі:
Концептуальними засадами пед технології М.Монтессорі є необхіднісь створення педагогом предметно- просторового середовища, в якому дитина могла б найповніше розкрити свій внутрішній потенціал у процесі вільної самодіяльності. Це середовище має забезпечити розвиток кожної дитини за її індивідуальним темпом. Завдання педагога полягає у наданні дитині засобів для саморозвитку і розкритті правил їх використання. Такими засобами є автодидактичні (самонавчаючі) Монтесорі-матеріали, з якими дитина працює спочатку наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім – самостійно виконуючи різні вправи.
Дидактичні матеріали М.Монтессорі опосередковано готують дитину до майбутнього учіння. Вони не вивчають письма- письмом, читання- читанням, малювання- малюваням, а надають дитині змогу самостійно « скласти з елементів» ці складні дії, причому кожну – у свій час, відповідно до сензитивного періоду. Запропонована система М.Монтессорі передбачала ретельне вивчення фізичного і психічного розвитку дитини в основі якого було покладено так звану сенсорну культуру сприйняття зовнішнього світу.
Система матеріалів презентується у чіткій послідовності належить до таких розділів:
Матеріали для вправ у повсякденному житті та вироблення навичок соціальної поведінки;
Вправи у повсякденному житті поділяють на такі види:
підготовчі вправи ( елементарні маніпуляції) на контроль і координацію рухів. Вони охоплюють підготовку робочого місця, а також вправи, виконуючи які, діти вчаться переносити з міся на місце стільчики, різні прадмети, нічого не зачіпаючи і обминаючи інших дітей, пересипати сипкі речовини, переливати воду.
піклування про себе( миття рук, чищення взуття, застібання і розтібання гудзиків, змійок, кнопок);
догляд за навколишнім середовищем ( витирання пислу, чищення килимка, робота у саду);
вправи у соціальній поведінці ( уроки ввічливості)
особливі вправи для розвитку координації рухів ( ходіння по лінії та вправи в тиші).
Займаючись із дітьми вправами у повсякденному житті, педагог може використовувати такі форми організації дитячої діяльності:
групові уроки, індивідуальні уроки, вільна й самостійна діяльність дітей у спеціально організованому середовищі.
Матеріали для вправ для розвитку сенсорики.
Їх метою є вдосконалення відчуттів: зору, слуху, смаку, нюху, тактильного, баричного і термічного відчуттів.
Матеріали для вправ на розвиток мовлення, навичок письма, читання, математичних уявлень. Їх метою є не накопичення кількості знань, а в реалізації потреби вчитися і розвивати свої сили. Матеріали поділяються на три великі групи: тварини, рослини, людина. Набори карт виготовлені відповідно до понять кожної групи із зеленим , жовтим, червоним кантом, що полегшує роботу дитині, так і педагогу.
Матеріали для вправ із розділу « Космічне виховання». Метою є формування у дітей цілісного сприйняття картинисвіту, усвідомлення за перетворення, що здійснює людство на землі ів космосі. Матеріал: глобуси, географічні карти, астрономічні календарі, за якими діти встановлюють час року, місяць , день, число.
Отже дидактичні матеріали М.Монтессорі допомагають дітям через спостереження і самостійну діяльність відчути себе частинкою природи культури і суспільства.
Роль педагога в даній технології:
-педагог –посередник ( забезпечує звязок мыж дитиною ы ровивальним предметно- просторовим середовищем);
- педагог-керівник ( уважно спостерігає за дитиною і в потрібний момент надає їй допомогу);
- педагог- учитель ( навчає дитину);
- педагог-організатор( створює підготовлене середовище, яке забезпечує засоби для самонавчання та самовиховання дитини; піклується про порядок в організованому ним середовищі);
- педагог –дослідник ( уважно спостерігає за дітьми і вміє оцінити рівень фізичного та психічного розвитку кожної дитини);
- педагог- захисник( стежить, щоб діти не заважали один одному; виконує місію охоронця).
Форми організації освітнього процесу.
Індивідуальні
Групові ( вправи тиші; ходіння по лінії; презентація розділів «Космічне виховання» ).