- •Курсовий проект з дисципліни «Садово-паркове будівництво»
- •1.1. Місце знаходження об’єкту проектування
- •1.2.Кліматичні та мікрокліматичні умови району досліджень
- •2.1. Підбір та обґрунтування асортименту рослин для різних видів насаджень (біологічні, екологічні властивості та дотримання нормативів)
- •2.2. Види садивного матеріалу який використовуватиметься при озелененні
- •2.3. Догляд за різними видами насаджень
- •3.1. Влаштування систем освітлення Система освітлення ділянки
- •Керування системою освітлення
- •4.1. Влаштування доріжок, доріг, майданчиків
- •Освітлення ділянки
- •4.2. Малі архітектурні форми (типи, матеріали та конструкції)
Освітлення ділянки
Система освітлення ландшафту заміського будинку повинна виконувати два завдання: практичну і естетичну. Рішення першої гарантує повноцінне "нічне життя" і безпеку садиби. Що стосується другого, то тут мова йде про формування комфортного візуального середовища - "паралельного світу", створеного в рамках добре знайомих географічних і архітектурних реалій.
Розділ 4. Влаштування доріжок та втановлення МАФ
4.1. Влаштування доріжок, доріг, майданчиків
Дорожні площинні споруди на садово-парковому об’єкті створюють його транспортну і пішохідну основу. Від правильного проектування дорожньо-стежкової мережі, добору будівельних матеріалів для дорожніх покрить та виконання покрить в натурі залежить майбутня життєвість всього об’єкту. Елементи дорожніх покрить застосовуються і при будівництві горизонтальних спортивних споруд.
Дорожно-стежкова мережа дозволяє відвідувачам зручним і найкоротшим шляхом дістатися до кожного елементу об’єкту; визначити прогулянкові маршрути, місця активного та тихого відпочинку на майданчиках, а також допомагає загальному відводу з території поверхневих липневих і талих вод. В загальному балансі території об’єкту дорожньо-стежкова мережа може займати 5-25 % його площі. Залежно від розподілу відвідувачів по території і навантажень від їх руху, дорожньо-стежкова мережа підрозділяється на п’ять класів:
Перший клас – головні магістральні дороги, алеї, по яких розподіляються основні потоки відвідувачів. Вони повинні бути в міру широкими (10-30 метрів) і мати мало зношувані та довговічні конструкції покрить, як правило, з твердим верхнім покриттям.
Другий клас – другорядні дороги та доріжки, які з’єднують головні магістральні дороги і алеї та призначені для рівномірного розподілення відвідувачів по території об’єкту і підведення їх до певних паркових елементів, їх ширина складає 4,5-10 метрів. Верхнє покриття може бути від твердого збірного плиточного до м’якого, яке складається із спеціальної суміші матеріалів.
Третій клас – додаткові доріжки, завширшки 2,5-5 метрів, які з’єднують окремі елементи об’єкту. Верхнє покриття може бути м’яким або твердим збірним плиточним.
Четвертий клас – доріжки (стежки) для руху одного або двох відвідувачів. Мають м’яке або грунтове покриття і ширину від 0,75 до 1,5 м.
Пятий клас – дороги господарського призначення з транспортним рухом по доставці будівельних матеріалів і обладнання для поточних та капітальних ремонтів, а також товарів для торгівлі.
У своїй курсовій роботі я проектую доріжки з асфальту та декоративниї плитки.
Асфа́льт — (ασφαλτος — гірська смола, асфальт) — будівельний в'яжучий матеріал. суміш бітуму з подрібненими мінеральними матеріалами, які підвищують його стійкість. В природі асфальт утворює асфальтові озера й просочує вапняки, глини, доломіти та ін. гірські породи. Штучний асфальт застосовується у вигляді дорожньої асфальтової мастики (13—60 % бітуму) або асфальтов'яжучої речовини. Природний і штучний асфальт використовують для різних асфальтобетонних сумішей і головним чином для виготовлення литого асфальтового бетону, з якого роблять покриття доріг і тротуарів, підлоги промислових будов тощо. Асфальт застосовують також для заливки швів дорожніх (бетонних і блочних) покриттів та в гідротехнічному будівництві.
