Регіональний ландшафтний парк Зуївський

РЛП Зуївський – це унікальний парк із прекрасними скелями, запашними степами та чебречниками!

Тут можна насолодитися природою і відчути смак спортивного туризму. Прекрасні кам’янисті скелі і мільовничі краєвиди сприяють гарному настрою та підтриманню фізичної форми!

Регіональний ландшафтний парк Ізюмська лука

Ізюмська лука – це парк, в якому ми опиняємося у володіннях прекрасної річки Сіверський Донець. Тут можна знайти відпочинок для душі, поспілкуватися із природою, послухати, про що гомонять віковічні дерева та, якщо вдасться, поспостерігати за дивакуватими тваринками!

Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

РЛП Кінбурнська коса – це куточок морської свіжості і краси на заході Кінбурнського півострова. Сюди ж належать і прилеглі акваторії Дніпровського лиману, Чорного моря та Ягорлицької затоки. Важливо, що Ягорлицька затока разом із островами, косами та внутрішніми озерами, віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської конвенції.

Кінбурн – то край озер, абсолютно різних за своєю природою. Є тут і „солодкі саги” – прісноводні та неглибокі, розташовані вище рівня моря. Внаслідок цього вони живляться атмосферними опадами. Солоні озера також знайшли собі притулок на Кінбурнському півострові. Для них є дуже важливими морські води, адже саме вони просочуються крізь піщані товщі і живлять озера. Коли спекотно, вода в  таких озерах випаровується, а на поверхні лишається сіль. У таких озерцях можна і полікуватися, адже тут залягають цілющі грязі.

Отож, і давні ліси і незвичні озера, і дивовижний світ рослин та тварин створює і збагачує різноманіття Кінбурна!

Рлп Клебан-Бик

Організація РЛП «Клебан-Бик» включає рішення таких завдань: збереження унікальних природно-територіальних комплексів, цінних у науковому, краєзнавчому, культурно-освітньому, соціальному, господарському відношенні; охорона генетичних ресурсів біосфери, у першу чергу – генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин і тварин; забезпечення умов їхньої еволюції; охорона і раціональне використання рекреаційних ресурсів.

Регіональний ландшафтний парк "Клебан-Бик" розташований в Костянтинівському і Артемівському районах Донецької області і складається з дев?яти відділень. На заході до парку прилягає автомобільна дорога державного значення Маріуполь –Слов'янськ, на сході – залізниця Донецьк – Харків та автодорога місцевого значення між м. Костянтинівка та м. Дзержинськ.

Територія розташування парку була населена ще з далеких часів, про що свідчать палеолітичні та неолітичні пам'ятки, поховання кочових племен – народу торки, від якого веде початок друга частина назв річок Казений та Кривий Торець.

У територіальному просторі відведених під РЛП “Клебан-Бик” земель археологами Донеччини відкриті, частково розкопані і опубліковані пам'ятки, деякі з яких вірогідно свідчать про  найдавніші сліди заселення Донбасу неандертальцями і кроманьонцями в період середнього палеоліту 150-40 тис. років тому.

На берегах Клебан-Бикського водосховища розвідками археологів знайдені кременеві наконечники стріл енеоліту (міднокам’яне століття 6-4 тис. до н.ери), уламки кам'яних сокир бронзового століття (3-2 тис. до н.ери). Знахідки фрагментів кераміки на прибережних майданчиках і терасах сучасного водосховища свідчать про те, що ця місцевість у минулому була зайнята побутовими поселеннями, що датуються 2-1 тис. до н.ери. У деяких місцях на поверхні зустрічаються уламки ранньосередньовічних амфор і горщиків салтово-маяцкої культури раннього середньовіччя IX-X ст.

З появою людей на території краю почався вплив їхньої діяльності на природу. Масове заселення та освоєння території басейну річки Казений Торець почалось у другій половині XVII ст. Засновуються постійні поселення, набувають розвитку розорювання, сінокосіння, рубка лісу.

Територія парку тісно пов'язана з історією Війська Запорізького. Майже з 1500 року в царських грамотах, виданих Війську Запорізькому про межі козацьких вольностей, ми зустрічаємо назву "Урочище річки Бичок", з 1600 року - "Клебина", а з 1720 року "Клебан-Бик". Недалеко від місця злиття річок Бичок та Кривий Торець знаходилась козацька застава "Залізна", назву якої в наш час носить невелике селище біля міста Дзержинськ.