3.2. Класифікація категоричних суджень
Категоричні судження поділяються, по-перше, за кількістю, а по-друге, за якістю. А оскільки будь-яке судження має й кількісну, й якісну характеристику, їх прийнято поділяти за об’єднаною класифікацією.
1. Поділ суджень за якістю на ствердні та заперечні.
Ствердним судженням називають таке, що відображує наявність у предмета якої-небудь ознаки: “S є Р”. Наприклад: “Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється згідно з Положенням про бухоблік”.
Заперечне судження відображує відсутність у предмета якоїсь ознаки: “S не є Р”. Наприклад: “Накладна не є документом строгого обліку”.
2. Поділ суджень за кількістю на одиничні, часткові та загальні.
Одиничним називається таке судження, у якому щось стверджується або заперечується про один предмет. Тому, якщо предмет не одиничний, то до нього спереду додається займенник «це». Наприклад: “Ця ручка добре пише”. У загальному вигляді: “Це S є Р” або “Це S не є Р”.
Частковим називається таке судження, у якому щось стверджується або заперечується про частину предметів класу. Наприклад: “Деякі студенти відмінники”. Суб’єкт часткового судження виражається зазвичай такими словами: “деякі”, “більшість”, “частина”, “кілька”, “іноді”, “не усі” тощо. У загальному вигляді: “Деякі S є Р”; “Деякі S не є Р”.
2.3. Загальні судження – судження, у яких що-небудь стверджується або заперечується про усі предмети класу. Наприклад: “Усі громадяни України зобов’язані дотримуватись українських законів”. У загальних судженнях перед суб’єктом стоїть логічна постійна: “усі”, “кожен”, “усякий”, “будь-який”, “жодне”, “ніхто”. У загальному вигляді: “Усі S є Р”; “Жодне S не є Р”.
3.3. Об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю
Загальноствердні судження за кількістю – загальні або одиничні, за якістю – ствердні. Наприклад: “Усі договори – угоди” (“Усі S є Р”). Загальноствердні судження позначають літерою А від латинського “affirmo” – стверджую.
2. Загальнозаперечні судження за кількістю – загальні або одиничні, за якістю – заперечні. Наприклад: “Жодне явище не існує ізольовано від інших явищ” (“Жодне S не є Р”). Позначаються літерою Е від першої голосної латинського слова “nego” – заперечую.
Частковоствердні судження за кількістю – часткові, за якістю – ствердні. Наприклад: “Деякі студенти кмітливі” (“Деякі S є Р”). Позначаються літерою I (друга голосна лат. слова “affirmo”).
Частковозаперечні судження за кількістю – часткові, за якістю – заперечні. Наприклад: “Деякі бухгалтери не мають вищої освіти” (“Деякі S не є Р”). Позначаються літерою О (від другої голосної лат. слова “nego”).
3.4.Розподіленість термінів у судженнях
Якщо термін судження взятий у повному обсязі, то він розподілений. Якщо в частковому обсязі, то він не розподілений. Розглянемо, як розподілені терміни в судженнях А, Е, I, О.
1. Судження А (“Усі S є Р”). “Усі студенти нашої групи (S) склали іспити (Р)”. Суб’єкт “студенти нашої групи” узятий у повному обсязі, отже, він розподілений. Предикат же не розподілений, тому що вони – лише частина тих, що склали іспити, адже їх могли складати й інші групи. Розподіленість термінів у судженнях прийнято зображувати за допомогою колових схем. У даному випадку схема має такий вигляд (рис. 3.1):
Рис. 3.1. Розподіленість термінів у загальноствердних судженнях
Таким чином, у загальноствердних судження S розподілений, а Р не розподілений. Однак у загальноствердних судженнях, суб’єкт і предикат яких мають однаковий обсяг, розподілений не лише суб’єкт, а й предикат. До таких суджень належать виділяючі судження “Тільки S є Р” або “S є тільки Р” (рис. 3.2):
Рис. 3.2. Розподіленість термінів у виділяючих загальноствердних судженнях
Судження Е (“Жодне S не є Р”). “Жоден студент нашої групи (S) не є невстигаючим (Р)”. І суб’єкт, і предикат узяті у повному обсязі. Обсяг одного терміна повністю виключається з обсягу іншого: жоден студент нашої групи не входить у число невстигаючих, і жоден невстигаючий не є студентом нашої групи. Отже, у загальноствердних судженнях і S, і Р розподілені (рис. 3.3):
Рис. 3.3. Розподіленість термінів у загальнозаперечних судженнях
Судження I (“Деякі S є Р”) “Деякі економісти (S) – випускники КПУ (Р)”. Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки в ньому мислиться лише частина економістів, тільки деякі економісти належать до числа випускників КПУ. Але й обсяг предиката лише частково включається до обсягу суб’єкта: не всі, а лише деякі випускники КПУ – економісти.
Отже, у частковоствердному судженні ні S, ні Р не розподілені (рис. 3.4):
Рис. 3.4. Розподіленість термінів у частковоствердних судженнях
Виключення з цього правила складають часткововиділяючі судження, предикат яких повністю входить до обсягу суб’єкта. Наприклад: “Деякі батьки, і тільки вони (S), є багатодітними (Р)”. Тут предикат “багатодітні” повністю входить до обсягу суб’єкта “батьки”. Тому тут предикат розподілений (рис. 3.5):
Рис. 3.5. Розподіленість термінів у часткововиділяючих судженнях
Судження О (“Деякі S не є Р”). “Деякі студенти нашої групи (S) не відмінники (Р)”. Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки взятий не в повному обсязі. Предикат же узятий у повному обсязі, оскільки повністю виключається (рис. 3.6):
Рис. 3.6. Розподіленість термінів у частковозаперечних судженнях